Річниця вибухів під Верховною Радою: що відомо й на якій стадії розслідування
31 серпня 2015 року біля стін Верховної Ради відбулися сутички активістів, які протестували проти ухвалення змін до Конституції у першому читанні, та міліцією.
Апогеєм протистояння став вибух гранати, внаслідок якого загинуло четверо нацгвардійців, які стояли в очепленні парламенту, а кілька десятків отримали поранення.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вже у день трагедії звинуватив у "злочині, який призвів до загибелі людини", партію "Свобода" та Олега Тягнибока.
У "Свободі" кажуть, що події 31 серпня були спровоковані владою, аби відволікти увагу громадськості від ухвалення неоднозначних конституційних змін.
За рік після трагічних подій суди не почали розгляд справ про події біля стін парламенту по суті.
ВВС Україна нагадує своїм читачам про обставини трагедії біля Верховної Ради та розповідає про те, на якому етапі перебуває її розслідування станом на сьогодні.
Що відбувалося у Верховній Раді 31 серпня 2015 року?
Позачергове засідання парламенту скликали для того, аби в останній день перед відкриттям осінньої сесії Ради ухвалити у першому читанні законопроект про зміни до Конституції в частині децентралізації.
Експерти та політики загалом схвально оцінювали президентський проект передачі повноважень на місця, однак надзвичайно дискусійним був один з пунктів Перехідних положень, які планувалося додати до тексту Основного Закону.
У фразі "Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом" чимало політиків вбачали надання непідконтрольній Києву частині Донбасу "особливого статусу", що, у свою чергу, вони називали "капітуляцією" України у конфлікті на Cході.
Після бурхливого обговорення рівно о 13 годині 265 депутатів підтримали цей проект у першому читанні.
Негайно після розгляду єдиного пункту порядку денного засідання парламенту закрилося, у залі залунав гімн України.
Як виглядали події біля стін парламенту?
До київської мерії надійшло до десятка заявок на проведення масових акцій біля Верховної Ради.
Загалом біля парламенту зібралося кілька тисяч людей, при цьому найбільше з вигляду людей під Раду привели "Свобода" та Радикальна партія – сили, які не приховували свого негативного ставлення до конституційних змін.
Спочатку мітинги відбувалися досить спокійно, і конфлікти на площі стосувалися тільки того, що звук з двох сцен, що їх встановили протестувальники, накладався, тож промовці заглушали один одного.
О 13 годині на площі залунав гімн України – до того трансляції подій у парламенті для активістів не вели, - і люди дізналися, що зміни до Конституції таки проголосовані.
Новина застала людей зненацька. У кількох місцях почалася штовханина учасників акцій з міліціонерами. Далі у хід пішов сльозогінний газ, ще згодом на площі почали кидати димові шашки – причому цим займалися як активісти, так і міліціонери, - а також шумові гранати.
Журналістів, які перебували у будівлі парламенту, охорона не випускала на вулицю, тож вони могли спостерігати за подіями з вікон другого та третього поверху. Поруч з ними місця біля вікон займали і депутати.
О 13:46 на площі пролунав вибух, який був значно голоснішим за попередні.
За кілька хвилин до парламенту під’їхали кілька машин швидкої. Невдовзі акція біля Ради немовби сама собою скінчилася, а її учасники мирно розійшлися.
Згодом стало відомо, що біля будівлі Ради, вже за кордоном силовиків, вибухнула бойова граната.
Загалом внаслідок цього інциденту загинули четверо нацгвардійців, десятки правоохоронців отримали поранення.
Що заявили за гарячими слідами силовики?
Уже 31 серпня правоохоронці затримали близько трьох десятків людей, які брали участь у подіях під парламентом. 16 з них за кілька днів заарештували на два місяці.
У числі затриманих був 21-річний Ігор Гуменюк, якого звинуватили у тому, що це саме він кинув гранату у стрій нацгвардійців. При затриманні, заявили у МВС, у нього знайшли ще одну гранату.
Пан Гуменюк на час затримання був бійцем-добровольцем батальйону "Січ", згодом підпорядкованому МВС. Незадовго до подій під Верховною Радою він написав рапорт про звільнення з цього батальйону та відбув з Курахова на Донеччині до Києва. Раніше, до вступу на службу до МВС, пан Гуменюк був активним партійцем "Свободи".
Уже 31 серпня глава МВС Арсен Аваков звинуватив у подіях під Верховною Радою партію "Свобода" та особисто Олега Тягнибока.
"Я прямо звинувачую Олега Тягнибока і його партію "Свобода" у злочині, який призвів до загибелі людини… Тягнибок привів під Верховну Раду не протестувальників, Тягнибок привів бандитів, які вбивали та калічили наших солдатів!" - написав він у Facebook.
Згодом, виступаючи у Верховній Раді, пан Аваков заявив, що під парламентом відбулася "заздалегідь спланована та організована провокація".
"І сам терористичний акт, і масові безлади були об’єднані одним злочинним задумом… За усіма наявними ознаками, це був не випадковий кидок гранати, а частина єдиного плану з дестабілізації (ситуації в країні. – Ред.)", - сказав міністр.
8 вересня президент Петро Порошенко на засіданні уряду заявив, що "план, який був у терористів" передбачав, що ще одна граната мала вразити вікно будівлі Верховної Ради, "обліплене депутатами і журналістами". Джерел цієї інформації глава держави не вказав.
Як відреагували на звинувачення у "Свободі"?
У день інциденту в партії "Свобода" поклали відповідальність за події під стінами парламенту на чинну владу.
"Саме влада спільно з проросійським "Опозиційним блоком" спровокувала українців до протесту…, саме міліція першою застосувала силу до пікетувальників, спровокувавши численні сутички", - заявили у партії, додавши, що вимагатимуть відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Активісти "Свободи" розповідали, що спусковим гачком до початку штовханини на площі біля парламенту стало те, що силовики з очеплення почали валити та топтати портрети загиблих учасників АТО, що їх протестувальники поставили між собою та строєм нацгвардійців.
Олег Тягнибок вимагає у Арсена Авакова вибачень за озвучені ним звинувачення. Судові розгляди з цього приводу тривають.
На якій стадії перебуває розслідування подій 31 серпня 2015
Попри заяви про те, що масові безлади біля парламенту та кидок гранати пов’язані між собою, станом на сьогодні правоохоронці підготували два окремі обвинувальні акти – з приводу сутичок з силовиками біля будівлі парламенту та з приводу теракту, який призвів до загибелі нацгвардійців.
У акті з приводу сутичок, з яким мала нагоду ознайомитися ВВС Україна, не міститься жодних згадок про вибух гранати.
Попри минулорічні заклики керівників держави закінчити розслідування подій 31 серпня якнайшвидше, розгляд цих справ по суті досі не розпочався.
Кого звинувачують у вибуху гранати?
У цій справі фігурують двоє людей: Ігор Гуменюк та Сергій Крайняк, який, за версією обвинувачення, створював димову завісу, яка мала замаскувати момент метання гранати.
Їх обох звинувачують у вчиненні теракту. Пана Гуменюка, крім того, звинувачують у незаконному поводження з боєприпасами та опорі правоохоронцям під час затримання.
Ігор Гуменюк, за словами його адвоката Олександра Свиридовського, "не визнає своєї вини у наслідках подій, які сталися 31 серпня 2015 року". Захисник додає, що після затримання пана Гуменюка били в міліцейському ізоляторі.
Цього понеділка Шевченківський районний суд Києва повернув прокуратурі на доопрацювання обвинувальний акт у цій справі. Разом з тим, термін тримання під вартою обом фігурантам справи продовжили на два місяці.
Захист пана Гуменюка домагається відводу судді: за словами Олександра Свиридовського, головуюча у цій справі суддя до серпня 2014 року здійснювала судочинство на непідконтрольній території України, у Харцизьку, отож, може упереджено ставитися до добровольців-учасників АТО.
Про що йдеться в обвинувальному акті з приводу сутичок біля Верховної Ради?
У цьому документі фігурують прізвища 15 чоловіків, у тому числі чотирьох колишніх народних депутатів від "Свободи": Едуарда Леонова, Ігоря Сабія, Юрія Сиротюка та Ігоря Швайки.
Їх звинувачують за кількома статтями Кримінального кодексу, найсерйозніше покарання з яких передбачає стаття про організацію масових заворушень – її санкція складає від п’яти до восьми років позбавлення волі.
У обвинувальному акті йдеться, зокрема, про те, що масові заворушення, "не установлені слідством особи" організували "шляхом висловлення гасла про необхідність штурму будівлі Верховної Ради".
Підозрювані, йдеться у документі, при спробі штурму били правоохоронців руками, ногами та кийками, відбирали у них щити та шоломи, розпиляли на них сльозогінний газ. Внаслідок цих дій понад 60 правоохоронців зазнали "побоїв, легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, пошкоджено їхній формений одяг та відібрано обмундирування".
Перше засідання у цій справі відбудеться 13 вересня у Подільському районному суді міста Києва.
"Ми хочемо цього суду. Я дуже хочу, щоб все суспільство побачило, наскільки нікчемно, білими нитками ця справа зліплена. Ця справа завдасть дуже сильного репутаційного удару діючій владі", - заявив ВВС Україна один з фігурантів цієї справи, заступник голови партії "Свобода" Юрій Сиротюк.
Які політичні наслідки мали події 31 серпня 2015 року та їхнє розслідування?
Уже наступного дня після голосування за конституційні зміни про вихід з парламентської коаліції заявила Радикальна партія Олега Ляшка. Утім, на той час наявність фракції радикалів у більшості не була критичною для її майбутнього.
Щодо розслідування, то глава МВС Арсен Аваков заявляв, що воно буде ретельним і позбавленим жодних політичних впливів.
Разом з тим, у "Свободі" називали слідство, протягом якого були допитані сотні членів партії, у тому числі фактично все її керівництво, політичним переслідуванням.
Події 31 серпня минулого року відбувалися за два місяці перед місцевими виборами. Експерти пояснювали непоганий результат "Свободи" (трохи менше 7% у загальноукраїнському розрізі) у тій кампанії, в тому числі, постійним фігуруванням у ЗМІ активістів партії у якості переслідуваних владою радикальних опозиціонерів.
Разом з тим, ті події започаткували у соцмережах та експертному співтоваристві жваву дискусію про відповідальність політиків за радикальні гасла, які ними озвучуються: багато говорилося якщо не про фактичну, то про символічну відповідальність "Свободи" за наслідки акції, організаторкою якої вона була.
"Країна перебуває у стані війни, і для багатьох хлопців, які повернулися з фронту, слова про "зраду", "агентів Кремля", про те, що політики хочуть "злити країну" - це не просто абстрактні риторичні формули, це ті формули, за якими має слідувати дія", - каже в ефірі "112 каналу" політичний оглядач Павло Казарін.
Отож, продовжує він, якщо не юридичну, то політичну відповідальність за радикальні дії активістів повинні нести політики, які використовують агресивну, радикальну риторику.
Так чи інакше, після 31 серпня 2015 року масових політичних акцій, які б закінчилися значними протистояннями правоохоронців з активістами у Києві не відбувалося.
Святослав Хоменко
ВВС Україна
