Як отримати гроші в бюджет, покращуючи здоров’я населення
До 1 червня 2016 року, відповідно до пункту 4 розділу ХІХ Податкового кодексу України уряд має вийти із пропозицією щодо підвищення специфічних акцизних ставок на тютюнові вироби. І чим більше буде це підвищення, тим краще, зважаючи на міжнародні зобов’язання України, потребу в додаткових надходженнях до Держбюджету та мету зменшити споживання сигарет.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС (Стаття 352) передбачає співробітництво у боротьбі з контрабандою підакцизних товарів, яке, зокрема, включає «поступове наближення акцизних ставок на тютюнові вироби». Мінімальний рівень акцизу в ЄС на 1000 сигарет складає 90 євро, тоді як в Україні — близько 15 євро.
Щодо надходжень до бюджету, ініційоване Мінфіном та підтримане Верховною Радою зростання з 1 січня 2016 р ставки специфічного на 40%, а адвалерного акцизу на сигарети — на 20%. принесло у Держбюджет рекордні 10,1 млрд грн від акцизів на сигарети за перші чотири місяці 2016 року. Це майже на 4 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді 2015 р. Частково збільшення надходжень відбулося через зростання обсягів продажу сигарет, завдяки утриманню тютюновими корпораціями низьких ціни на сигарети..
Наприкінці 2015 року тютюнові корпорації ініціювали «цінові війни» — штучне зменшення цін на сигарети. На відміну від виробників будь-яких інших товарів, вони можуть легко це зробити, бо законодавство надає їм право встановлювати максимальні ціни на сигарети і змінювати їх в будь-який бік двічі на місяць. Максимальні ціни використовуються для розрахунку адвалерного податку, який є відсотком саме від цієї ціни. Якщо продавець в кіоску буде продавати сигарети дешевше встановленої виробником ціни, то може наразитися на штраф в розмірі не менше 1000 гривень.
Виробники сигарет почали зменшувати максимальні ціни починаючи з жовтня 2015 року.
За даними Державної служби статистики України, в лютому 2016 р. середня ціна на сигарети з фільтром вітчизняних марок становила 12,04 гривні за пачку, тоді як в жовтні 2015 р. — 13,67 гривні. Експерти визнають, що деякі марки сигарет продавалися за ціною, яка була меншою, ніж сума акцизу та ПДВ, тобто їх продаж був планово збитковим.
Метою «цінових війн» був тиск на органи влади, бо в грудні 2015 року Верховна Рада мала вирішувати наскільки мають зрости ставки акцизу в 2016 році. Союзником транснаціональних корпорацій була голова податкового комітету ВРУ Н. Южаніна, яка пропонувала, щоб ставка акцизу зросла лише на 20%. На щастя, Мінфін не піддався на шантаж «цінових війн» і акциз було підвищено на 40%. Вже зараз видно, що якщо б пройшла пропозиція Н.Южаніною, державний бюджет недоотримав би не менш ніж 1 мільярд гривень лише за чотири місяці цього року.
Продаючи сигарети за ціною, яка не давала прибутку, тютюнові корпорації втрачали великі гроші. Вони планували повернути їх шляхом запровадження мінімальних цін на сигарети. Суть мінімальних цін полягає в тому, що виробники отримують гарантований прибуток з продажу дешевих сигарет. Проте акцизні надходження до бюджету при цьому зменшуються, бо зростання цін веде до зменшення продажу сигарет, а ставка акцизу на дешеві сигарети залишається незмінною. Н.Южаніна змогла протягнути в прикінцеві положення закону про збільшення ставок акцизу вимогу для Мінфіну встановити мінімальні ціни на сигарети. Проте цю вимогу виписали недбало — ані термінів для впровадження, ані покарань для тих, хто відмовиться дотримуватися мінімальних цін. Тютюнові корпорації у січні-лютому закидали Мінфін листами з вимогою скорішого встановлення мінімальних цін, продовжуючи утримувати штучно низькі ціни на сигарети. Проте в Мінфіні розгадали нехитру комбінацію тютюнників і відмовилися це робити.
В результаті тютюновики були змушені збільшити ціни на сигарети. Вже в квітні 2016 року встановлені виробниками максимальні ціни на сигарети були в середньому на 3 гривні більшими, ніж в грудні 2015 року. Таким чином тютюнові корпорації переклали на курців збільшення податкового навантаження (мінімальний акциз на пачку сигарет зріс з 6,08 грн до 8,52 грн, тобто разом з ПДВ податкове навантаження зросло приблизно на 3 гривні). Зростання цін на сигарети неминуче призведе до скорочення їх продажу. Але збільшення ставки акцизу на 40% забезпечуватиме зростання надходжень до Держбюджету навіть якщо в 2016 р. реалізація сигарет зменшиться у порівнянні з 2015 роком на 5% приблизно до 70 млрд штук. В такому випадку загальні тютюнові акцизні надходження до Державного бюджету в 2016 р. складуть не менше 31 млрд грн, що на 9 млрд більше, ніж у 2015 р.
Відносно дешеві сигарети шкодять не лише громадському здоров’ю, бо курці ситуативно курять більше сигарет. Дешеві сигарети найбільше вигідні контрабандистам. Наприклад, в «дипломатичному» автомобілі, якій їхав у Словаччину, були українські сигарети саме тих марок, на які були встановлено штучно низькі ціни. Якщо контрабандисти доплачують «кеш» за такі дешеві сигарети, то можна встановлювати на сигарети такі максимальні ціни, які є меншими, ніж податкове навантаження. В першому кварталі 2016 р., за даними корпорації Філіп Морріс, реалізація сигарет в Україні становила 17,3 мільярди штук, на 17% більше ніж в першому кварталі 2015 р. Значна частина сигарет з цих 17% не була викурена в Україні.
У попередні роки реальна ціна на сигарети в Україні зростала, і відповідно зменшувалося споживання сигарет, поширеність куріння та обсяги контрабанди сигарет з України. За даними щорічних опитувань Державної служби статистики України за останні сім років (2008-2015) поширеність куріння серед населення України віком 12 років і старше скоротилася з 25,6% до 18,4%, тобто на 7,2 відсоткових пункти, або на 28%. Звіт МОЗ показав, що зменшення поширеності тютюнокуріння вже призвело до скорочення захворюваності та смертності від пов’язаних з тютюном хвороб. Фінансовані тютюновими корпорації дослідження показали, що у 2008-2013 роках обсяги контрабанди сигарет з України до країн ЄС суттєво зменшилися.
Україна у 2006 році ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ з боротьби проти тютюну, сторонами якої було ухвалено керівні принципи для виконання Статті 6: податкові ставки мають зростати на регулярній основі, потенційно щорічно, з урахуванням інфляції і зростання доходів населення з метою зниження споживання тютюнових виробів.
Дешеві сигарети також є основною причиною контрабанди до країн ЄС, в якій Україна котрий рік поспіль займає ганебні лідерські позиції. Всесвітня митна організація опублікувала в грудні 2015 р. черговий звіт про нелегальну торгівлю “2014 Illicit Trade Report”, в якому Україна посіла перше місце в світі як країна походження контрабандних сигарет.
6 травня 2016 р. голова уряду В. Гройсман зареєстрував Проект Закону № 4619 щодо оподаткування тютюнових виробів, який передбачає підвищення адвалерної ставки акцизу з 12% до 15%, причому не з 1 січня 2017 року, а з першого числа місяця, наступного за днем її опублікування
Така зміна не збільшить загальну ставку акцизу на дешеві сигарети (до 14,3 гривні за пачку), а на найдорожчі сигарети загальна ставка акцизу зросте лише на 1 гривню. Експерти з контролю над тютюном вітають таку ініціативу уряду, проте не вважають її достатньою, і тому вийшли із пропозицією до Прем’єр-міністра та Міністра фінансів України ініціювати підвищення специфічної та мінімальної специфічної ставки акцизів з 1 січня 2017 р. на 30% (12% — прогнозований рівень інфляції + 18% реальне зростання ставки) на додаток до запропонованого підвищення адвалерної ставки.
Запропоноване зростання ставок акцизу, за попередніми оцінками, забезпечить додаткові надходження до Держбюджету в 2017 р. в сумі не менше 5 мільярдів гривень, навіть враховуючи скорочення обсягів продажу сигарет.
Щодо довгострокових планів, то експерти пропонують щорічно підвищувати специфічну та мінімальну специфічні ставки акцизів на 30% до 2022 р., а адвалерну ставку — на 2 відсоткових пункти щороку.
При запровадженні запропонованих ставок акцизу, мінімальний специфічний акциз у 2023 р. складе 90 євро або 2500 грн на 1000 сигарет. Навіть якщо тютюновий ринок України скоротиться орієнтовно до 40 млрд сигарет (завдяки скороченню контрабанди сигарет ІЗ України та зменшенню споживання тютюну) річні надходження до бюджету сягнуть не менше 100 млрд грн. Головним же результатом нових акцизів стане скорочення споживання тютюну в Україні та сусідніх країнах, що призведене до подальшого зменшення рівнів хвороб та смертей, пов’язаних із вживанням тютюну.
Костянтин Красовський,
експерт ВООЗ з податків на тютюнові вироби
