Обранню президентом Порошенка - рівно два роки. Підсумки в цифрах
У середу, 25 травня, минає два роки, як українці обрали Петра Порошенка главою держави.
За цей час країна пережила найтрагічніші бої на Донбасі, кілька мінських домовленостей, фактичне припинення економічних стосунків з Росією, суттєвий спад економіки та знецінення гривні.
У складних політичних та економічних умовах напіввоєнного часу Петро Порошенко давав безліч різноманітних обіцянок, значна частина з яких так і залишилась невиконаною (аналіз).
З іншого боку, за цей час в Україні провели одну з найпрозоріших парламентських виборчих кампаній, підписали Угоду про асоціацію з ЄС та нарешті виконали всі вимоги для отримання безвізового режиму з Євросоюзом.
Ось деякі цифри від ВВС
Порошенка обрали 25 травня 2014 року, а присягу він прийняв 7 червня
Зниження рейтингу
17,9% - саме скільки українських виборців були б готові підтримати Петра Порошенка на президентських виборах у березні 2016 року.
Такі дані наводить Київський міжнародний інститут соціології, рахуючи серед тих респондентів, які визначились та готові йти на вибори.
При цьому президент вже був би не лідером симпатій – 20,9% готові підтримати Юлію Тимошенко.
Цей показник президента втричі нижчий за результат, який Петро Порошенко отримав під час голосування на виборах 25 травня 2014 року.
Рейтинг президента знижувався поступово. Згідно з опитуваннями КМІС, у травні 2015 року цей показник ще складав 32%, а у вересні 2015 року його готові були підтримати тільки 25,3% виборців.
"Президент міжнародник"
На запит ВВС Україна адміністрація президента надала повну інформацію про закордонні візити та міжнародні офіційні заходи Петра Порошенка за два роки правління.
Українські експерти часто вказують, що міжнародна діяльність Петра Порошенка є однією з найсильніших його характеристик.
Цифри підтверджують його міжнародну активність.
46 разів Петро Порошенко виїжджав з України з офіційними візитами чи робочими поїздками, що не йде ні в яке порівняння з його попередниками.
Аналіз напрямків візитів показує, що серед пріоритетів президента – столиця ЄС, Німеччина та США.
Загалом, за підрахунками ВВС Україна, президент 81 день провів поза межами України.
Найбільше часу він був у США – дев’ять днів, у Німеччині – вісім, а у Швейцарії та Бельгії - по сім.
При цьому найчастіше Петро Порошенко їздив до столиці ЄС Брюсселю – шість окремих відвідин за два роки.
Також серед лідерів за кількістю візитів ключові європейські країни "нормандської четвірки" та мінського процесу: Німеччина – п’ять візитів, та Франція – чотири поїздки.
По три рази він побував у Польщі, США та Швейцарії, а по два – у Білорусі, Туреччині та Італії.
Мільйонні прибутки
563,7 мільйона гривень на рахунках у банках показав Петро Порошенко в останній своїй декларації про доходи.
При цьому він отримав 62 мільйона прибутків, з яких тільки 121 тисячу гривень склала його заробітна платня. Решта – дивіденди та інші джерела.
На момент виборів у 2014 році президент декларував 114 мільйонів гривень у банках.
Статки всі два роки були однією з тем критики на адресу Петра Порошенка, особливо це стосувалось фабрики Roshen у Росії, яку він так і не зміг продати.
Передача корпорації Roshen у сліпий траст через офшорні компанії також вилилась у гучний скандал Panamapapers.
У декларації за 2014 рік, яку він подав навесні 2015-го, Петро Порошенко задекларував 451 мільйон гривень на рахунках, а також показав 368,9 мільйона річного прибутку, з яких зарплата склала тільки 158 тисяч.
Роком раніше, коли пан Порошенко подавав декларацію як кандидат у президенти, він декларував 51 мільйон прибутків.
Журналісти одразу ж написали, начебто за рік президентства прибутки Порошенка виросли у багато разів.
Натомість у президента тоді пояснили, що він сам профінансував виборчу кампанію, і ці гроші, спеціально проведенні як дивіденди, й записав в декларацію.
Окрім того, президент фінансує з власної кишені частину витрат на свою діяльність як керівника держави.
Спілкування з журналістами
Останнім часом Петро Порошенко любив збирати у себе журналістів кількох центральних телеканалів і давати їм невеликі півгодинні інтерв’ю.
Поки Арсеній Яценюк був прем’єром й щонеділі оприлюднював десятихвилинне звернення до українців, президент своїми інтерв’ю часто заочно змагався з ним за недільний прайм-тайм у новинах.
Проте у середньому два рази на рік Петро Порошенко збирає усіх охочий на тривалі багатогодинні прес-конференції.
Загалом таких він провів чотири.
Дебютну прес-конференцію Порошенко зібрав 26 вересня 2014 року перед парламентськими виборами, другу провів за кілька місяців – 29 грудня.
2015 року президент провів одну масштабну прес-конференцію 5 червня, а останній раз країна за цим спостерігали 14 січня 2016 року.
Управлінська карусель: генпрокурори
Троє. Саме стільки генеральних прокурорів за час свого президентства представляв Петро Порошенко.
Прокуратура у всі часи в Україні була одним із найважливіших важелів впливу у політиці, і Петро Порошенко за два роки змінив прокурорів більше, ніж його два попередника.
Невдовзі після інавгурації президент вирішив призначити керівником Генпрокуратури одного зі своїх давніх соратників Віталія Ярему, який до цього багато років керував київською міліцією та був активним учасником Євромайдану.
"Я впевнений, цей день стане чорним днем для всієї української злочинності", - представив нового прокурора у Раді Петро Порошенко 19 червня 2014 року.
Тоді ж президент нагадав відому цитату Лі Куан Ю про те, що для початку боротьби з корупцією потрібно посадити трьох своїх друзів.
Не склалось, і 10 лютого 2015 року Петро Порошенко представив парламенту нового кандидата в генпрокурора – Віктора Шокіна.
"Знаю Віктора Миколайовича вже більше 15 років, його професійний досвід і добра репутація стали головними чинниками, які визначили мій вибір", - заявив тоді Петро Порошенко.
А після затяжної прокурорської кризи президент добився призначення на посаду давнього знайомого Юрія Луценка.
Управлінська карусель: прем'єри та міністри
Двоє. Стільки прем’єр-міністрів вже було за президентства Петра Порошенка.
З Арсенієм Яценюком Порошенко працював із самого початку каденції до 14 квітня 2016 року, коли він все ж таки домігся його звільнення і призначення одного зі своїх соратників – Володимира Гройсмана.
Двоє. Стільки міністрів оборони за два роки змінив Петро Порошенко.
На початку липня 2014 року Петро Порошенко подав парламенту кандидатуру свого давнього знайомого Валерія Гелетея, який був міністром оборони у найскладніші часи АТО до жовтня 2014 року.
Але після Іловайська, провалу наступальної операції на Донбасі та вимушеного мінського договору і шквалу критики Петро Порошенко замінив Гелетея на Степана Полторака.
"Людина з високим авторитетом, у тому числі і серед учасників АТО, великим бойовим досвідом і стратегічним баченням реформування оборонного сектору", - презентував президент нового міністра оборони депутатам 14 жовтня 2014 року.
Це призначення виявилось чи не найвдалішим, принаймні критика експертів на адресу міністра лунає дуже рідко.
