Як шукати корупціонерів у Panama Papers? Інструкція
OSINT-експерти Міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm максимально сконцентрували свої зусилля на збиранні й аналізі інформації про роль військової машини Російської Федерації у розпалюванні й підтримці збройних конфліктів у різних точках світу. Від Грузії та України до Сирії та інших країн. Але, крім військових методів, Російська Федерація використовує корупцію як один з ефективних механізмів впливу на пострадянському просторі.
Корупція – це зло сучасного суспільства не тільки країн колишнього СРСР, але і Європейських держав, з її допомогою Москва також ефективно працює і на просторі ЄС, просуває своє лобі з допомогою грошей, які «не пахнуть», приховуючи свій запах за офшорними схемами. У цій публікації ми на прикладі України спробуємо розказати, як журналісти і українське суспільство загалом можуть ефективно використовувати бази Panama Papers для збору й аналізу інформації, винесення цієї інформації в публічну площину може прискорити зміни на краще, прискорити незворотній процес оздоровлення України (і не тільки) і звільнення її від корупційних метастазів.
9-го травня опублікували всю базу даних PanamaPapers. Тепер побачити світову тіньову економіку може кожен. Але дані в цій базі ще підлягають обробці. У ній є частина власників офшорних фірм без прив’язки до країни. Написання імен власників часто змінює формат: «ім’я-прізвище», «прізвище-ім’я», «титул-ім’я-прізвище» і под.
Мабуть, це пояснюється тим, що офшорні фірми відкривалися у різний час, можливо, для реєстрації були потрібні різні документи. Зрештою, ніхто не скасовував банальні помилки при написанні східно-європейських імен і прізвищ. Також хотілося б знати, в якому форматі отримали ці документи журналісти The International Consortium of Investigative Journalists (ICIJ) і як відбувався процес оцифрування даних.
Отже, почнемо крок за кроком. Для кожної країни на сайті ICIJ є можливість пошуку за державами. Пошук даних за запитом «Ukraine» дає нам таку базу даних:
«Українські» записи в базі Panama Papers
469 офшорних записів (Offshore Entities)
643 персони (Officers*)
20 посередників (Intermediaries)
558 адрес (Addresses)
* тут слід зауважити, що в деяких країнах Officers — це люди, а в деяких люди вперемішку з фірмами, для простоти ми будемо шукати людей за результатами «Officers».
Невже це все, що є на «українців» у базі даних на 320,000 офшорів? Давайте розбиратися.
Якщо подивитися на «українців» у базі, то зразу впадає в око, що написання імен дуже відрізняється. Бувають записи великими літерами, буває перша літра велика, буває формат ім’я-прізвище, прізвище-ім‘я, ПІП, ІПП і под. Також у базі «персон» чомусь випадають назви фірм чи іноземні словосполучення імен і прізвищ. Можливо, справжні «українці» під час оцифрування бази даних загубилися в інших країнах. Будемо шукати.
Спосіб 1: Borys, Volodymyr, Ihor and other friends
Українські громадяни реєструють на себе офшори по своєму закордонному паспорту. У ньому українські імена та прізвища записуються з перекладу українською мовою. Чоловік міг народитися в Росії, переїхати в Україну недавно, все життя міг вважати себе «Вадімом», але в закордонному паспорті він має бути Vadym. У результаті для ідентифікації «українців» по базі офшорів слід просто переглянути всі українські написання імен: Vadym, Ihor, Borys, Volodymyr, Oleh, Kateryna, Myroslav, Petro, Danylo, Mykola, Hennadiy, Hryhoriy, Oleksandr та інші.
Повністю перебравши всі українські написання імен, можна знайти багато цікавих записів. Ось видача за запитом Borys:
Главу Адміністрації Президента знаходимо за запитом «Borys»
Тут ми знаходимо главу Адміністрації Президента Бориса Ложкіна (Borys Lozhkin), який проходить ще по базі 2010 року «Offshore Leaks». До речі, з результату пошуку по сайту відразу видно, що оцифровка по країнах проходила тільки по базі Panama Papers.
Проте не прив’язаним до жодної країни світу залишився такий собі Mr. Borys Taver — за українським написанням імені можна визначити, ймовірно, якщо не нинішнє громадянство, то принаймні країну, звідки потрапив до бази той чи інший фігурант.
Пошук за запитом Oleksandr дає нам одразу 59 кандидатів в «українці»:
Більшість з них прив’язані в базі Panama Papers до України, але є і явно українські імена та прізвища, які прив’язані до Швейцарії, Росії, ОАЕ чи Ізраїлю.
Як можуть такі явні «українці» бути прив’язаними до інших країн? Найімовірніше, йдеться про українців, які постійно живуть в цих державах або є податковими резидентами цих країн. Проте це не скасовує їхнього зв’язку з материковою Україною.
Можливо, йдеться про українців, які отримали іноземне громадянство. «Українське» написання їхніх імен та прізвищ перекочувало в закордонний паспорт їхньої нової батьківщини.
Спосіб 2: Serhii, Serhij, Sergij, Sergiy
Ще одним важливим аспектом у пошуку «українців» за іменем є різне написання імені чи прізвища. У базі є офшорні записи ще за 90-ті роки, а значить, вони реєструвалися на документи, видані в 90-х. І тут вже як кому пощастило з грамотністю паспортного столу. По ідеї, всі переклади імен та прізвищ повинні підпадати під однакові стандарти, але ніхто не може поручитися, що в 90-х якийсь паспортний стіл, наприклад, в прикордонному місті Краснодоні чи в Севастополі не писав імена і прізвища на свій лад.
У результаті, якщо ви хочете знайти всіх «українських» Сергіїв, то вам доведеться перебрати всі можливі написання цього імені: Serhii (2 записи в базі даних), Serhij (нічого не знайшло), Sergij (9 чоловік), Sergiy (38 чоловік). Тут ми знову знаходимо «українців» із Швейцарії, Росії чи Кіпру:
Запит за ключовим словом Oleksiy видає нам всього 11 записів:
Зате втішно бачити, що MR. OLEKSIY MYKOLAYOVYCH AZAROV приписаний до Австрії. За запитом Oleksii (8 записів) ми знову знаходимо австрійця MR. OLEKSII MYKOLAYOVYCH AZAROV. Що цікаво, у базі ці записи вважаються різними і мають різні ID, хоч, очевидно, мова йде про одну й ту ж людину. Було б непогано провести гармонізацію даних і видалити чи, принаймні, показувати схожі записи до кожного користувача.
Ну й не забуваємо перебирати всі можливі варіанти написання: Olexiy (2 записи), Aleksiy (1 запис).
Ми показали у статті тільки два імені, але такий же аналіз можна провести щодо будь-якого імені.
Спосіб 3: Boris, Vladimir, Igor and other friends
Крім українського написання, треба весь час тримати в голові умовний «севастопольський» паспортний стіл початку 90-х. Тому пошук українців треба проводити й по російських написаннях імен та прізвищ. За запитом Boris ми отримуємо 160 імен і прізвищ, серед яких знаходимо й «українця» BORIS KOLISNYCHENKO.
У такому разі допоможе просто ручний перебір всіх списків, повторний пошук ще й за прізвищем з надією, що родич випливе в потрібній нам «українській» юрисдикції чи виявиться серед засновників компанії з підозрілою кількістю «українців».
Не забуваємо шукати й просто імена чи прізвища, які часто зустрічаються в Україні: Тарас, Степан, Зоряна, Остап, Назар та інші.
Знаєте, іноді просто цікаво знати, що десь у Швейцарії в 90-х роках була зареєстрована компанія Ostap Bender Corp.
Спосіб 4: пошук за прізвищами
З іменами ми, здається, розібралися. Тепер давайте розбиратися з прізвищами. Українські прізвища та їхнє написання теж легко відстежити завдяки їхній українській транскрипції:
Гуменюк — Humenyuk/Humeniuk — Gumenyuk
Кириленко — Kyrylenko — Kirilenko
Пошук по будь-якому прізвищу слід проводити з урахуванням можливого неправильного написання. Наприклад, серед «росіян» у базі Panama Papers — а це 6000+ Officers і понад 11000 офшорів — є багато українських прізвищ. І окремо підкреслимо, що Геннадій Труханов, мер Одеси, проходить по базі, таки так, як росіянин:
Для точності можна шукати по базі прізвища всіх українських депутатів та чиновників, раптом хтось схожий та й виявиться в базі «росіянином». Ну й не забуваємо дивитися на українське написання імен та прізвищ.
Спосіб 5: пошук по інших країнах
Як ви вже помітили, «українці» (як і «росіяни», «білоруси» чи «китайці») часто випливають у базах інших країн.
Де ще, крім Росії, можна шукати наших українських корупціонерів?
Відповідь проста. Пригадаймо, куди їдуть українці на постійне місце проживання, де найлегше отримати паспорт, куди подалась з України єврейська діаспора і под.
Якщо відкрити «офшорний» список для Німеччини (504 записи), то замість чистокровних німців ми можемо зустріти записи на ім’я «Monsieur D. Rybolovlev» (не плутати з російським мільярдером з Монако Дмитром Риболовлевим), «ARKADY LESHCHYNSKYY», «LITVINSKYY MIKHAILO», «SERHIY NEMIROVSKYY» та інші.
Схожі результати можна знайти у всіх країнах світу, де ще у 90-ті утворилися сильні українські діаспори (Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Греція), а також у країнах, де найлегше було відкрити власну справу й отримати посвідку на прожиття в ЄС (Литва, Латвія, Болгарія).
Викочується весь список, після цього проходить список по неповному слову, по якому зазвичай можна виловити наші прізвища: енко-enko, шко-shko, шин-shyn, тюк-tyuk, вич-vych, чук-chuk та інші.
Кандидатів у «наші» також можна побачити завдяки по батькові, точніше його скороченню в одну букву. Це доволі поширена форма скорочення нашого ПІП на Заході. Так, довго мало що було відомо про засновника WhatsApp, але в старих форумах колишній працівник Yahoo проходив як «Jan B. Koum» — у результаті згодом стало відомо, що уродженець Фастова, киянин Ян Борисович Кум переїхав до США з України, де став мільярдером, а його WhatsApp купила корпорація Microsoft.
«Наших» можна знайти в будь-якому списку від Швейцарії чи Італії до екзотичних ОАЕ чи Люксембурга.
Також слід зауважити, що факт наявності людини у списку ще ні про що не говорить. Подальшу інформацію можна відстежити по соціальних мережах Facebook, VK, Odnoklassniki, LinkedIn, XING, Instagram etc. Часто виявляється, що мова йде просто про наших бізнесменів, програмістів, архітекторів, які працюють за кордоном або ведуть справи через офшорну фірму.
Але в цьому списку є українські політики, їхні родичі, друзі, знайомі чи просто підставні особи. І ми вважаємо, весь цей набір інформації має стати полем для подальшого розслідування українських журналістів та правоохоронних органів.
