Чому Захід вимагає від України виборів у ДНР-ЛНР?
Лідери західних країн, які беруть участь у переговорах про врегулювання кризи на Донбасі, домагаються від України якомога швидшого проведення місцевих виборів у так званих ДНР/ЛНР.
Про це пише в огляді для ВВС Світлана Дорош.
Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який також зараз є головою ОБСЄ, на початку березня заявив, що такі вибори мають відбутися у першій половині цього року, тобто, до кінця червня.
Цю вимогу він просував під час засідання міністрів закордонних справ "нормандської четвірки" на початку березня, наголошуючи, що Верховна Рада має якнайшвидше ухвалити закон про вибори на територіях, які зараз не підконтрольні Києву.
"Ясно одне: ці вибори не можна далі відкладати", - підкреслив німецький міністр, запевнивши, що вибори є основною передумовою для забезпечення прогресу в політичному процесі.
"Треба чесно констатувати, що у всіх сферах, окрім безпекової, й особливо у політичному процесі в кінцевому рахунку просунутися майже не вдається. У тому, що стосується модальності виборів, сторони серйозно займаються пошуком можливих компромісів за місцевими законами про вибори", - цитує пана Штайнмаєра державне інформагентство "Укрінформ".
Українська влада запевняє, що вибори у так званих ДНР/ЛНР не проведуть, допоки не виконають усі пункти Мінських угод, які мають передувати таким виборам.
"Річ не в тому, щоб комусь поступитися, навіть якщо це наші німецькі чи французькі друзі. Річ у досягненні результату", - заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Чому "німецькі і французькі друзі" тиснуть на Україну, попри те, що Київ і далі не контролює ситуацію у сепаратистських республіках і ознак того, що там з'являються умови для проведення виборів, немає?
"Хоча б якийсь мир"
"Для Заходу важливий хоча б якийсь мир, а не війна. Вони вважають, що таким чином допомагають Україні у дипломатичний спосіб розв'язувати кризу на Донбасі. Інша справа, що такими підходами Захід неодноразово прораховувався стратегічно, якщо згадати історію Європи", - каже у коментарі ВВС Україна політолог Сергій Таран.
"Суть зрозуміла: швидше закрити тему, - вважає екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко. - Але давайте згадаємо: перед Україною так само доволі жорстко ставилося питання про внесення змін до Конституції, які б стосувалися статусу сепаратистських республік. Але коли представники Німеччини і Франції побували в Україні, вони швидко зрозуміли, що ухвалити таке рішення неможливо. Так само має бути і з виборами".
"Наполягати на проведенні виборів під дулами автоматів і кулеметів - це означає штовхати на те ж саме, що було у Криму два роки тому, маю на увазі проведення псевдореферендуму. Тому на усіх рівнях влада України має доводити, що за нинішніх умов вибори на Донбасі неможливі.
Я сподіваюся, що президент Петро Порошенко на зустрічі із Ангелою Меркель і Франсуа Олландом сьогодні доводив саме таку позицію", - сказав Володимир Огризко у коментарі ВВС Україна.
Фактор Штайнмаєра
Чи не найактивніше про проведення виборів уже найближчим часом говорить міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр.
"Звичайно, пану Штайнмаєру хочеться зробити неможливе, бо він є головою ОБСЄ і йому треба подати своє головування як "success story" ("успішну історію". - Ред.). Але було би добре, якби він свої зусилля спрямував на Росію. Як голова ОБСЄ він міг би запропонувати Росії, аби вона сприяла переміщенню спостережної місії ОБСЄ до україно-російського кордону, який Україна зараз не контролює. Але він цього не робить, бо розуміє, що Росія на це не піде", - сказав ВВС Україна Володимир Огризко.
Експерт політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Зам'ятін нагадує, що цього року у Німеччині - парламентські вибори, і дві найсильніші партії, до яких належать Ангела Меркель та Франк-Вальтер Штайнмаєр, що мають подібні рейтинги, повинні продемонструвати і успіхи у зовнішній політиці.
"Можемо припускати, що міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр переслідує і свої політичні цілі. У ліво-центристської СДП, членом якої він є, тісніші зв'язки із Росією, і ця політична сила по-своєму бачить стосунки з Україною і Росією, як і загальний устрій Європи", - сказав Віктор Зам'ятін у коментарі ВВС Україна.
Поліцейська місія ЄС чи ОБСЄ
Одним із варіантів проведення виборів, які розглядає Україна, є проведення виборів на неконтрольованих територіях Донбасу під егідою поліцейської місії ОБСЄ чи ЄС.
"Ми маємо почати предметну дискусію, як виглядатиме мандат цієї місії, яким чином ми її організуємо і як ми її будемо фінансувати. І оскільки це збройна місія, нам потрібні правила застосування зброї. Наші колеги чудово розуміють, що всі рішення в рамках ОБСЄ ухвалюються на основі консенсусу, тому відповідно Росія буде також мати вплив на аспекти цієї місії. Але нам треба об’єднатися, і тиснути на Росію, щоб така місія була, бо без неї ми не зможемо говорити про реальну безпеку", – заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Однак, як вважає екс-міністр закордонних справ, вибори за таким сценарієм також малоймовірні.
"Я думаю, що жоден спостерігач від ОБСЄ ногою не ступить на окуповані території Донбасу, бо це дуже небезпечно. Тому реалізувати вибори навіть під егідою ОБСЄ неможливо", - сказав він у коментарі ВВС Україна.
Експерти кажуть, що залучення поліцейських сил ЄС чи ОБСЄ можливе лише за умов виконання тієї частини Мінських угод, які мають передувати проведенню виборів.
"Заяви посадових осіб України свідчать про те, що допоки не буде гарантована безпека на цій території, ніяких виборів Україна не проводитиме. Безпека означає виведення озброєнь, іноземних підрозділів. Це доступ до участі у виборах усіх політичних сил, забезпечення роботи українських ЗМІ, це дотримання стандартів ОБСЄ", - каже політолог Сергій Таран.
Дискусія у глухому куті
"Коли ці вимоги будуть виконані, це означатиме, фактично, припинення окупації. А ознак того, що самопроголошені республіки і Росія на це погодяться, немає", - наголосив експерт.
Національний інститут стратегічних досліджень при президенті України також дійшов висновку, що виконання передумов проведення виборів навряд чи можливе через різне тлумачення положень Мінських угод.
"Питання про послідовність виконання пунктів Мінських домовленостей щодо проведення виборів на окупованій території залишається відкритим і фактично заводить політичну дискусію в глухий кут", - ідеться у аналітичному дослідженні "Донбас і Крим: ціна повернення".
"Україна не може погодитися на те, щоб вибори відбувалися в умовах, коли органи державної влади не контролюють весь державний кордон, а бойовики та Росія не згодні на виведення військ і роззброєння незаконних формувань до проведення виборів, хоч це безпосередньо випливає з документів, підписаних у Мінську", - наголошується у дослідженні.
Ще одне припущення про причини, через які Захід домагається якнайшвидшого проведення виборів на неконтрольованих територіях, робить політолог Сергій Таран. Він припускає, що у такий спосіб західні лідери тиснуть на Росію з тим, аби вона виконувала Мінські угоди.
"Однак Росія не гарантує виведення військ і припинення вогню. Таким чином, у Заходу є усі підстави для продовження санкцій проти Москви", - вважає експерт.
Увечері 17 березня прес-служба президента України поширила інформацію про те, що лідери Німеччини та Франції підтвердили, що санкції Європейського союзу проти Росії будуть збереженні до повного виконання Москвою Мінських домовленостей.
Цього дня Петро Порошенко провів переговори із Ангелою Меркель та Франсуа Олландом.
"Співрозмовники наголосили на важливості припинення вогню, відведенні російської військової техніки, надання повного і безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ до всіх місць на окупованих територіях і неконтрольованих ділянок українсько-російського кордону", - ідеться у повідомленні президентської прес-служби.
Лідери також вказали на важливість проведення виборів в окремих районах Донецької і Луганської областей "відповідно до українського законодавства і принципів ОБСЄ за умови забезпечення безпекового компоненту".
