Український експорт дешевшає разом із зниженням ціни на нафту. У нас теж сировинна економіка (ІНФОГРАФІКА)
Ось дані по середнім цінам українського експорту сировинних товарів, $/т:
А ось об’єми експорту і суми отриманих коштів. Ми продаємо за кордон більше, а грошей отримуємо менше.
Українська економіка залишається сировинною і після Майдану частка сировини в експорті тільки зростає. Ми використовуємо дешо покращені радянські технології і для сировинних підприємств, цього достатньо.
А чи є в Україні справжні організатори виробництва та підприємці, здатні працювати за світовими стандартами, створювати продукцію з високою доданою вартістю? Певне є. Але вони не можуть тут так працювати.
В Україні заплутане законодавство, дикі регуляторні процедури, свавілля чиновників. Вас завжди можуть примусити платити більше податків, оштрафувати, опломбувати ваше виробництво, бухгалтерію, забрати документацію та сервери.
Ви через суд місяцями доводитимете, що не винні. Навіть якщо доведете, збитки ніхто не компенсує, а слідом прийдуть наступні перевіряючи. Або сплатите хабар і платитимете постійно.
У вас великі прибутки? До вас ідуть рейдери і ніхто вас не захищатиме.
Далі у вас будуть проблеми на митниці, при покупці та переказу валюти, слідчі будуть доводити факти ваших порушень та інше. Коротко це все називається трансфертними витратами.
Їх доля у витратах українських підприємств дуже велика і перевищує економію на невисоких зарплатах.
Тим, хто може працювати на світовому рівні, не цікаво цим займатися. Їм потрібні інститути, які б їх захищали і давали можливість сконцентруватись на своїй справі.
І навіщо їм Україна, коли поруч є країни з невисокими трансфертними витратами? Ось чому більшість вигідних підприємств належать олігархам або високопосадовцям. Тобто людям, які здатні убезпечити себе від атак як чиновників, так і рейдерів, та застосувати інструменти держави для захисту свого бізнесу.
Нечисленні іноземні інвестиції так само йдуть здебільшого у сировинні галузі і майже завжди у кооперації з українськими чиновниками або олігархами. Якщо інвестує велика корпорація, на сторожі її інтересів стоїть посольство відповідної держави. Всі пам’ятають, як тодішній французький Президент Саркозі домовлявся з Януковичем не трогати Арселор Міттал Криворіжсталь.
Це причина і відсутності іноземних інвестицій, і конкуренції всередині країни. Бо хто не може дійти до високопосадовців, той не конкурує. А без інвестицій немає і сучасного виробництва, лише видобуток і поаткова обробка сировини.
Детальніше читайте у статті Як вирватися із сировинної економіки
