Чому так часто падають російські літаки? Шість за два місяці, не рахуючи вертольота
Від початку літа в Росії з різних причин та за різних умов зазнали аварій шість літаків та один вертоліт Військово-повітряних сил (ВПС), загинуло шестеро льотчиків.
Більша частина катастроф сталася під час виконання планових тренувальних польотів, однак останнє падіння вертольота відбулося під час авіашоу.
Розбирались Бі-Бі-Сі
Міністр оборони Сергій Шойгу доручив розібратися з причинами аварійності у військовій авіації, а використання машин певного типу призупинили до з'ясування причин їхніх несправностей.
Про можливі причини серії авіакатастроф у Російській Федерації ВВС Україна поспілкувалася з російським та українськими військовими експертами.
Хронологія аварій
2 серпня впав вертоліт Мі-28 під Рязанню під час демонстративного польоту пілотажної групи "Беркут" до Дня аеромобільних військ. Загинув один із двох пілотів - командир екіпажу. Після цього Росія призупинила польоти Мі-28 до з'ясування всіх обставин інциденту. За попередньою версією, вертоліт розбився через відмову гідравлічної системи.
14 липня сталася катастрофа стратегічного бомбардувальника Ту-95МС в Хабаровському краї під час навчально-тренувального польоту. Двоє з семи членів екіпажу загинули. Літак упав у безлюдному районі, на землі руйнувань не було. Причина аварії - відмова двигунів. Польоти всіх Ту-95 також призупинили.
6 липня під час зльоту зазнав аварії фронтовий бомбардувальник Су-24М на аеродромі Хурба в Комсомольську-на-Амурі. Обоє членів екіпажу загинули. Попередня причина катастрофи - технічна несправність літака і відмова двигунів
3 липня - винищувач МіГ-29 впав у Кущевському районі Краснодарському краю. Пілот катапультувався. Причина аварії - технічна несправність одного з двигунів.
8 червня - стратегічний бомбардувальник Ту-95 викотився за межі злітно-посадкової смуги на аеродромі "Українка" в Амурській області. Загинув один член екіпажу, ще кілька зазнали травм. Причиною аварії стало займання одного з двигунів.
4 червня - під час заходу на посадку на аеродром у Воронезькій області після планового навчально-тренувального польоту у винищувача-бомбардувальника Су-34 не розкрився гальмівний парашут, літак викотився за межі злітно-посадкової смуги і перекинувся. Екіпаж літака не постраждав.
4 червня - винищувач МіГ-29 розбився в районі полігону "Ашулук" в Астраханській області при виконанні навчально-тренувального польоту. Обидва пілоти катапультувалися.
Більше польотів
Серед можливих причин аварій: застарілість і зношеність техніки або ж навпаки - її новизна для пілотів, брак досвіду льотчиків, а також проблеми суто технічного характеру, такі як неякісні запчастини чи пальне, кажуть експерти.
Втім, головним каталізатором того, щоб весь цей комплекс проблем проявився саме цього літа, стало суттєве збільшення кількості польотів останнім часом, каже російський незалежний авіаційний експерт Вадим Лукашевич.
"Ці катастрофи пов'язані з різким збільшенням інтенсивності польотів, які виявили проблеми, що накопичувалися роками", - відзначає він. За даними Вадима Лукашевича, кількість польотів зросла у рази, хоча точної статистики у відкритих джерелах немає.
Раніше, на початку 2000-х років, кількість годин польотів у Військово-повітряних силах РФ була значно меншою.
"Наприклад, льотчики далекої авіації могли літати 30-40 годин на рік. Цього достатньо лише для того, щоб просто не забути, як керувати літаком. Зараз це змінилося", - говорить Вадим Лукашевич.
Причина такого зростання тренувальних та інших польотів військової авіації, на його думку, криється як у бажанні підвищити боєздатність ВПС, так і в демонстрації Росією своїх військових потуг.
"Росія брязкає зброєю. Звичайно, це певна демонстрація сили, якщо ми говоримо про інциденти з російськими бомбардувальниками у північній Атлантиці. Також це підвищення боєздатності, адже льотчики мають літати", - пояснює експерт.
Втім, досвід не приходить одразу, застерігає інший експерт з українського Центру військово-політичних досліджень Костянтин Машовець: "На аварійність впливає і людський фактор. Пілотування літальних апаратів - це особлива навичка, якій потрібно навчатися та постійно підтримувати".
Модернізація армії
З 2007 року в Російській Федерації діють програми модернізації збройних сил. Вони передбачають поповнення ВПС сотнями нових літаків і вертольотів.
Нова техніка - ще один чинник аварійності.
Наприклад, винищувач-бомбардувальник Су-34, який зазнав аварії у Воронезькій області - порівняно нова машина, яку армія офіційно взяла на озброєння у 2014 році, хоча вперше у бойових умовах їх використали під час конфлікту з Грузією у 2008 році. Вертоліт Мі-28 також вважається новим.
"Коли приходить нова техніка, то природно, що вона складніша в освоєнні і завжди приносить якісь сюрпризи", - застерігає Вадим Лукашевич.
А за словами Костянтина Машовця, модернізація не означає моментального оновлення всієї авіатехніки: "Стара техніка нікуди не ділась і використовується. Частина її випрацювала свій ресурс".
Нерідко у новій техніці використовуються іноземні запчастини. Через міжнародні санкції та взятий РФ курс на імпортозаміщення це також може накладати свій відбиток на аварійнісол.
"Дуже багато йшло розмов про те, що у Росії достатньо коштів, щоб забезпечити свою технічну самодостатність, але виявляється це не зовсім так", - каже військовий експерт з українського Центру Разумкова Микола Сунгуровський.
Через брак коштів програми модернізації та імпортозаміщення вдається виконати не завжди, додає він.
Втім, падали влітку 2015 року і старі машини. Наприклад, бомбардувальники Ту-95 почали літати ще у 1950-х роках. Тож експерти не вважають модернізацію ключовою причиною нинішньої серії катастроф.
Що далі?
Не думаю, що аварії раптово припиняться, адже завжди існує якась інерція процесу", - припускає Вадим Лукашевич.
Він також наголошує, що для прогнозів аварійності необхідно знати точні причини попередніх катастроф, а їх Міноборони РФ повністю не озвучує.
"Наприклад, у бомбардувальника на Далекому Сході (Ту-95МС в Хабаровському краї. - Ред.) відмовили три з чотирьох двигунів. Це означає, що або паливо було поганим, або ж щось сталося у системі управління. Але достеменно ми не знаємо", - каже експерт.
У будь-якому разі, каже він, російське військове керівництво має вжити не лише технічних, а й організаційних заходів для убезпечення пілотів.
"У цій ситуації більше всього шкода льотчиків. Військова техніка може гинути під час війни, під час виконання якоїсь цільової задачі. А коли вона гине на парадах чи навчань - треба серйозно розбиратися", - каже Вадим Лукашевич.
