Космонавти й астронавти - одні з найбільш забобонних людей. ДИВНІ РИТУАЛИ
Космонавтика – це галузь найскладніших та найновітніших технологій, але саме тут суворо дотримуються ритуалів та забобонів, які беруть початок ще за часів Радянського Союзу. Американські астронавти – це найдисципліновані та найтреновані представники людства. Після жорсткого відбору та щонайменш 5 років інтенсивної підготовки, вони вміють керувати космічним кораблем, ремонтувати космічні станції та користуватися туалетом у космосі. Але жоден із них не побажає покластися на волю випадку, якщо чорна кішка перебіжить їм дорогу.
Річард Голлінгем
BBC Future
Ракетно-космічний комплекс "Союз" – це єдиний космічний корабель, який доставляє астронавтів на Міжнародну космічну станцію (МКС). Але подорож "Союзом" передбачає виконання цілої низки ритуалів, забобонів та дивних правил етикету.
Нещодавно у Російському центрі керування польотами я мав змогу спостерігати міфи, легенди та традиції, які свято наслідують співробітники центру ще з часів першого виходу на орбіту Юрія Гагаріна у квітні 1961 року.
Багато з цих ритуалів неможливо пояснити раціонально. Але коли незабаром під вашими ногами опиняться 274 тонни вибухового ракетного палива, навряд чи ви захочете випробовувати долю, якщо дорогу вам перебіжить чорна кішка.
Нижче ми представляємо список обов'язкових ритуалів, які треба виконати перед тим, як піднятися на борт космічного корабля.
1. Група підтримки
Космодром "Байконур" у листопаді. Пронизливий вітер Казахського степу підхоплює сніг із заледенілої землі. Важке свинцеве небо зливається із сірою злітно-посадковою смугою аеропорту. Бурульки небезпечно нависають з розбитих ангарних водовідводів.
Невеликий реактивний літак вирулює до платформи, і в його дверях з'являються чоловіки у товстих хутряних кожухах. Три фігури спускаються сходами на тріснуті бетоні плити, і тієї ж миті зі старих радянських динаміків гримить музика. Група жінок, також одягнених у хутра, шапки та рукавички, починають розмахувати в повітрі блискучими золотими помпонами.
Це традиційне вітання астронавтів та космонавтів, які прибувають на космодром у Байконурі для подорожі в космос. Його походження невідоме, але жоден політ не починається без шоу золотих помпонів.
2. Догори дриґом
Політ на орбіту завжди супроводжується дуже неприємним фізичним станом – космічною хворобою, на яку скаржаться навіть найбільш витривалі космонавти. Зараз політ на МКС триває лише шість годин, а його координація потребує від космонавтів виконання десятків складних операцій. Найменше, що потрібне у цей час, це страждати від нудоти.
Одним із рішень, розроблених радянськими космічними фізіологами, стала навмисна дезорієнтація астронавтів перед запуском. За декілька годин до польоту кожен член екіпажу розкручується на спеціальному стільці та гойдається догори ногами на спеціальному ліжку, щоб підготуватися до переходу у невагомість.
Космічна спільнота не дуже впевнена в ефективності цих дій. Але коли ви розумієте, що на вас чекає пакет для блювоти, будь-які спроби запобігти цьому – корисні.
3. Дерево
Одним із найбільш зворушливих космічних меморіалів є Алея дерев на Байконурі. Протягом останніх 50 років кожний космонавт, який повернувся на Землю, висаджує тут дерево. Меморіал не лише шанує пам'ять тих, хто успішно виконав свою місію, але й тих, хто так і не повернувся додому.
Сьогодні кожен космонавт має обов'язково висадити свій власний саджанець. Це приємне завдання духмяною казахською весною, але справжня мука - суворими зимовими днями, коли земля тверда, наче камінь.
4. Культовий фільм 70-их
Що робити ввечері напередодні польоту? Подивитися фільм. Але не просто фільм. Це має бути "Біле сонце пустелі" – "американський вестерн на російський лад", за визначенням ресурсу IMDb (найбільшої у світі кінематографічної бази даних).
Це класика радянського кіно, але оскільки я ніколи його не дивився, нічого не можу сказати. Проте з початку 70-их жоден політ із Байконуру не відбувався без перегляду цього фільму.
5. Підпис де треба
У Росії всюди треба ставити підписи і космічна ракета не виняток. Команда традиційно ставить підпис на своєму космічному кораблі, щоб позначити, що він готовий до вильоту. Але ж астронавти не приймають участі у конструюванні літальних апаратів. Отже, не дуже зрозуміло, що робити, якщо в ракеті виявляться неполадки.
Члени екіпажу традиційно ставлять підпис на дверях кімнати, в якій вони провели свою останню ніч на Землі
Члени екіпажу також розписуються на стіні в музеї Байконуру і на дверях кімнати, в якій вони провели свою останню ніч на Землі. Як і дерева на Алеї космонавтів, підписи нагадають про довговічність радянських та російських космічних програм. Після повернення астронавти також залишають автограф на обгорілому корпусі своєї космічної капсули.
6. Монети
Вважається поганим знаком, якщо члени екіпажу побачать, як їх космічний корабель вивозять на стартовий майданчик, тому їх до нього не підпускають. Інженери, асистенти та члени родин космонавтів також мають свої ритуали.
"Союз" вивозять із ангара по залізничних коліях за допомогою локомотива. Транспортування космічного корабля на старт відбувається дуже повільно і займає близько шести годин. Коли тепловоз наближається до платформи, глядачі підкладають на рейки монети, щоб колеса розплющили їх.
Вважається, що це має принести місії успіх.
Коли ракета, нарешті, прибуває на майданчик запуску її освячує священик.
7. М'які іграшки
Роздивіться інтер'єр космічної капсули під час запуску російського корабля і ви обов'язково помітите м'яку іграшку, що звисає з приладової панелі. Під час запуску на МКС 40-ої експедиції таким амулетом став іграшковий жираф доньки американського астронавта Рейда Вайзмана.
Ці іграшки не лише виконують роль талісману місії, вони мають й серйозне завдання. Коли ракета-носій згорає і "Союз" досягає орбіти, іграшки починають вільно кружляє у повітрі, вказуючи на початок дії невагомості. Це нагадує, як у шахтах використовують канарок для визначення якості повітря, але у космосі підійде будь-яка іграшка.
8. Російські пісні про кохання
За всю історію радянської та російської космонавтики, наскільки відомо, загинули лише чотири космонавти. Пілот "Союзу-1" Володимир Комаров у 1967 та троє членів екіпажу " Союзу-11" у 1971. Жодна інша нація не має таких високих показників безпеки, і росіяни намагаються підтримувати їх.
У ритуалів проста логіка. Якщо під час однієї місії було щось зроблено, і вона стала успішною, треба повторювати ці дії й у майбутньому. Навіщо ризикувати і змінювати щось. Одна з таких традицій бере початок від першого космонавта – Юрія Гагаріна.
У квітні 1961 Юрій Гагарін сидів пристебнутий ременями безпеки у капсулі на стартовому майданчику. Люк був зачинений, останні перевірки виконані, і він був готовий до зльоту. Оскільки він не міг ні на що більше дивитися окрім приладової панелі за кілька сантиметрів від обличчя, він попросив центр керування польотами увімкнути йому якусь музику через селектор. Вибрали збірку російських пісень про кохання.
Традиція збереглася до сьогодні, хоча вибір музики значно розширився, і враховуються побажання всього екіпажу. На кожну російську пісню про кохання припадає хоча би одне виконання композиції Rocket Man або німецького техно.
9. Справити потребу
Найбільш незвичайний ритуал російських космічних місій був також запроваджений Гагаріним. Можливо – ніхто не знає цього напевно – під час подорожі на стартовий майданчик радянський космонавт попросив зупинити автобус, аби справити нужду. Він вийшов з автобуса та помочився на заднє праве колесо.
У 1961 році це було цілком виправдано. Перший космонавт планети звісно не хотів, щоб кульки сечі плавали у повітрі капсули. Але навіщо це робити сьогодні, коли тришарові скафандри астронавтів оснащені підгузками і постійно перевіряються на герметичність?
Проте астронавти-чоловіки все одно мають зупинити автобус, розстебнути скафандри та відповісти на заклик природи. Після цього техніки мають знову запакувати їх. Відомо, що деякі жінки-астронавти приносили склянки із своєю сечею та виливали їх на заднє колесо.
10. Рушник
Кожний космічний мандрівник чудово знає, що найкорисніша річ у космосі - це рушник. Після виходу у світ популярної серії романів англійського письменника Дугласа Адамса "Путівник Галактикою" багато астронавтів, як мільйони інших шанувальників автора по всьому світу, відзначають 25 травня День рушника (цього дня всі прихильники "Путівника" носять із собою рушник. – Ред.).
