Огляд реформ: геть монополію ЖЕКів, люстрація ректорів, тюрма за погрози журналістам
Верховна Рада прийняла закон, який руйнує монополію ЖЕКів і дає змогу мешканцям багатоквартирних будинків ефективно управляти спільним майном.
За законопроект №1565 "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" проголосували 256 народних депутатів.
Згідно із пояснювальною запискою, метою проекту є вирішення проблем з реалізації права власності у багатоквартирному будинку, пов’язаних з необхідністю створення умов для ефективної експлуатації та утримання спільного майна багатоквартирних будинків, а також визначення альтернативних методів управління.
Крім того, прийняття проекту:
- врегулює на законодавчому рівні відносин у сфері управління багатоквартирними будинками, сприятиме збереженню наявного житлового фонду та ефективному його управлінню, що є частиною державної житлової політики;
- забезпечить громадян необхідною нормативно-правовою базою для ефективного управління багатоквартирним будинком власними силами (самостійно);
- створить умови для залучення у сферу управління спільним майном багатоквартирного будинку суб’єктів господарювання – професійних управителей та розвитку ринку надання послуг з управління.
Крім того, Верховна Рада посилила гарантії законної професійної діяльності журналістів.
За відповідний законопроект №0924 проголосували 240 депутатів.
Законодавчим актом встановлюються додаткові гарантії безпеки законної професійної діяльності журналістів, зокрема посилено кримінальну відповідальність за вчинення злочинів проти журналістів.
Документ доповнює Кримінальний кодекс низкою спеціальних складів злочинів, якими передбачена кримінальна відповідальність за такі злочинні діяння, як: погроза або насильство щодо журналіста (стаття 345-1), умисне знищення або пошкодження майна журналіста (стаття 347-1), посягання на життя журналіста (стаття 348-1), захоплення журналіста як заручника (стаття 349-1).
Закон також встановлює компенсаційні виплати в разі загибелі або поранення журналістів під час виконання ними професійних обов'язків.
Відповідні доповнення внесено до Закону "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".
Так, згідно з законом, умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з здійсненням ним законної професійної діяльності каратиметься обмеженням волі на строк від 2 до 5 років або карається позбавленням волі на строк від двох до шести років.
Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї тяжкого тілесного ушкодження каратиметься позбавленням волі на строк від 5 до 12 років.
Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна з боку працівника правоохоронного органу, іншої службової особи щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв'язку з здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності також карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.
Згідно із законом, вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку з здійсненням ним законної професійної діяльності караються позбавленням волі на строк від 8 до 15 років або довічним позбавленням волі.
Як зазначила народний депутат Ольга Червакова у себе в Facebook, до закону також внесено дуже важливу поправку, яка допоможе журналістам доводити в суді, що їм чинилося перешкоджання.
"Закон доповнено такою приміткою: "Під професійною діяльністю журналіста у цій статті слід розуміти систематичну діяльність особи, пов'язану із збиранням одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані засоби масової інформації, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу Інтернет.
Статус журналіста та/або його належність до засобу масової інформації підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою", - написала депутат.
Також за словами Червакової у 171 статті тепер не просто передбачено покарання за ефімерне "перешкоджання", а закон прямо вказує, що ним вважається "незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими журналіст користується у зв'язку зі своєю професійною діяльністю".
"Отже, за розбитий мікрофон або поцуплену карточку з відоеорядом тепер можна сісти у в'язницю", - наголошує вона.
Рада заборонила очолювати вузи ректорам, які голосували за диктаторські закони 16 січня
(На практиці йдеться про Ківалова та Поплавського)
Народні депутати ухвалили зміни до закону "Про вищу освіту". 226 голосами вони ввели обмеження для кандидатів на посаду ректора вищого навчального закладу.
Згідно з документом, на таку посаду не можуть претендувати громадяни, у яких була судимість. Також якщо вони отримували підозру в корупції або голосували за "диктаторські закони" 16 січня 2014 року.
"Для розуміння, це означає, що, наприклад, Михайло Поплавський, Сергій Ківалов, Микола Мельник та Григорій Калетник більше не зможуть очолити який-небудь з українських ВНЗ", - пояснив народний депутат від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм.
Нагадаємо, що Михайла Поплавського підозрювали махінаціях з університетами культури, проте Міністерство освіти не забрало у нього ліцензію.
Ректор Одеської юридичної академії Сергій Ківалов голосував за закони 16 січня 2014 року.
