Європа починається з власного будинку
Питання впровадження енергоефективності вже стало ключовим для громадян України. На жаль, багаторічне ігнорування цієї проблеми призводить до того, що зараз вирішити її набагато складніше, ніж десять чи навіть п'ять років тому.
Про це в колонці для Європейської правди міркує Гжегож Гайда,
керівник проекту Світового банку
"Енергоефективність у житловому секторі в Україні"
Займатися цією проблемою доводиться лише зараз, коли підвищення тарифів на тепло та електроенергію остаточно стало неминучим.
В першу чергу питання в грошах. Хто за це платитиме?
Питання не пусте, оскільки викласти всю суму на відповідний ремонт середньостатистична українська сім'я не зможе. Цю суму не зможе виплатити їй і українська держава - особливо в нинішніх умовах бюджетного дефіциту.
Що робити в такій ситуації?
Подивимося, як ця проблема вирішувалася в Східній Європі.
Жителі центральноєвропейських країн вже багато років не отримують субсидій за тарифами на тепло та електроенергію. Однак їхні платежі за тепло навіть зараз цілком можна порівняти з українськими.
А після приведення українських тарифів до собівартості виявиться, що європейці платять за опалення набагато менше, ніж українці.
Як так вийшло? Відповідь дуже проста - європейці не уявляють свого життя без постійних заходів з підвищення енергоефективності. Це регулярні - раз на 5 чи 10 років - ремонти будинків, кожен з яких забезпечує економію не менше ніж на 20%.
Це саме той шлях, яким має піти Україна. Якщо, звісно, заяви про європейські стандарти та енергетичну незалежність країни не є лише порожніми деклараціями.
Як відомо, будь-яка інвестиція вимагає фінансування.
Варто визнати: існує лише два джерела такого фінансування. Це або власні кошти мешканців, або позика.
Наприклад, мешканці будинків можуть створити фонд для капітального ремонту будівель. Це дозволить накопичити кошти за кілька років, а тоді вкласти їх у ремонт будинку.
Це найпростіший, але повільний шлях.
Однак реалізації цього плану загрожують як висока інфляція в Україні, так і поява в будинку додаткових проблем, що потребують фінансування.
До того ж багаторічна економічна криза призвела до різкого скорочення доходів громадян. Як результат - фінансування навіть базового ремонту будинку недоступне навіть жителям великих і економічно благополучних міст.
Що ж тоді говорити про жителів маленьких міст, що мають менші доходи?
Другий варіант - залучення кредитування. Саме цей механізм найбільш активно використовується в Центральній Європі. Для порівняння, у Польщі за допомогою кредитів було модернізовано близько 20% житлового фонду.
При цьому, як правило, такі позики частково компенсуються державним коштом. Ці гроші надходять мешканцям у вигляді зниження обсягу кредиту або компенсації частини відсоткової ставки.
Однак державну допомогу все ж варто віднести до власних витрат мешканців. Ці гроші беруться з податків громадян, а отже - з кишень тих самих мешканців.
Проте чи підходить це Україні? Особливо якщо згадати, що ставки за споживчими кредитами зараз сягають 50%.
Як свідчить практика, такий шлях цілком доступний і для українців.
Власники житла можуть взяти позику на ремонт свого будинку в комерційному банку. Для цього вони повинні бути організовані в об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Для отримання кредиту необхідне рішення більшості мешканців - 60-80% всіх власників будинку.
Дуже важливий момент - згідно з українським законодавством, як ОСББ мешканці можуть брати кредит без будь-якої застави. Як правило, банківський кредит на модернізацію будинку не перевищує 1 млн грн і видається на термін не більше п'яти років.
І в Європі, і в Україні відсоткова ставка за кредитами на модернізацію будинку - одна з найнижчих. В Україні такий кредит навіть зараз можна взяти за ставкою 18,5%. Це не просто значно нижче, ніж ставка за споживчими кредитами в Україні. Це навіть нижче, ніж ставка депозитів у багатьох українських банках.
Як наслідок, розмір щомісячних виплат цілком під силу для більшості українських сімей. Наприклад, при загальному кредиті у 500 тис. грн для модернізації будинку з сотнею квартир середньомісячна сума погашення складе 2,6 грн за квадратний метр житла. Це менше, ніж витрати сім'ї на користування мобільними телефонами.
Водночас модернізація житла призводить до реальної економії на комунальних тарифах.
Як показує українська практика, наприклад проект, що реалізують у місті Луцьку, витрати на модернізацію будинку в розмірі 280 тис. грн здатні вдвічі скоротити рахунки за опалення.
Наприкінці статті хотілося б додати, що процес європейської модернізації України починається з кожного будинку.
Держава не в змозі проконтролювати або навіть фінансово забезпечити цей процес, а тому вся надія - на самих українців.
Досягти цього не так вже й складно. Наприклад, основні роботи з модернізації будинків у Польщі зайняли 10 років - з 1998 по 2008-й.
Україна повинна пройти цей шлях ще швидше! Адже підвищення тарифів вже почалося і часу на зволікання немає.
