У ДТП минулого року загинуло більше людей ніж на фронті
ДТП у Полтавській області, 9 осіб загинули, 7 отримали поранення. Цю новину майже ніхто і не помітив. А що такого – просто ще одна страшна дорожня аварія. Просто 16 людей стали її жертвами, із них сім загинули на місці. Премєр Яценюк принагідно заявив, що в усьому винні відсутні талони техогляду. Хоча краще б він поговорив з суспільством про системну проблему високої аварійності і смертності на дорогах, із якою треба щось робити.
За матеріалами Віктора Загреби, видання Курс
Бо ж якраз є предмет для розмови – минулого тижня Департамент ДАІ МВС порадував нас і уряд публікацією свіжої статистики за 2014 рік.
Статистика ця містить дивовижні новини. Для звичайної людини це може виглядати як жарт, але курці з ДАІ МВС публікують їх на повному серйозі. В країні намалювались три регіони-лідери у сфері покращення безпеки на дорогах, причому з незнаними в історії результатами: в Криму за минулий рік аварійність зменшилась на 83,4%, в Донецькій області на 53,1%, а в Луганській – на 54,6%!
Ці феноменальні "успіхи", звичайно, вплинули на національну картину, дозволивши ДАІшникам відзвітувати про 19,8% зниження аварійності по всій країні і 7,6% зниження смертності.
Я виключивши з розрахунків чотири "неспокійні" регіони і залишивши повністю контрольовані українським урядом 22 області та столицю. Вийшло зростання смертності на 4 відсотки. Це 5016 вбитих - приблизно у тричі більше ніж минулого року загинуло українських бійців на фронті. Поранено від автомоблів і 37 788 людей
Аби осягнути всю трагічність ситуації, пропоную вам ознайомитися з регіональним контекстом – показниками смертності у ЄС.
Я порахував кількість смертей на мільйон зареєстрованих автомобілів.
Чому ж у нас все так погано? Чому так багато трупів? Відповісти на це питання непросто, потрібно збирати додаткові дані і їх аналізувати. Потрібні дослідження. Потрібне бажання розібратися в проблемі і почати її вирішувати.
Наявна у відкритому доступі статистика ДАІ про причини, обставини і типові сценарії ДТП неповна і викривлена, хоча й дає певне уявлення. Також певне уявлення дають звіти і рекомендації міжнародних організацій. Я це все уважно вивчав, але наводити тут не буду. Наведу лише висновки.
Головні фактори ризику – це ті обставини, за яких стається найбільша кількість дорожних смертей. Це не причини, а саме фактори ризику, бо причина у кожної історії своя і її має встановлювати слідство.
Зависока швидкість – це вбивця номер один. Всі зіткнення на швидкості понад 60 км/год дуже небезпечні, особливо за участю пішоходів і особливо якщо пасажири автівки ігнорують паси безпеки. Люди, їздіть повільніше – на цвинтар ви ще встигнете.
Алкоголь – тут все зрозуміло. Fлкоголь вбиває не лише водіїв, а й велосипедистів та пішоходів, особливо в сільській місцевості, і тим більше вночі.
Темний час доби. Пішоходи, велосипедисти і гужовий транспорт часто взагалі невидні водію в темний час, бо не мають світлових приладів чи бодай рефлекторів. Особливо їх тяжко побачити вчасно, коли ваш автомобіль їде швидко, зустрічний мудак сліпить вам очі переробленими на базарі фарами, а в повітрі дощ або туман. Ну, і алкоголь часто додається в цей і без того страшний коктейль.
Невикористання ременів безпеки – це вже майже суїцид. Відносно легкі аварії, які у Польщі закінчуються переляком і болем в області плеча, в Україні закінчуються ношами і лікарнею. А оскільки швидка допомога в нас їздить нешвидко, а сільські лікарні ледве живі, то пацієнтам часто виписують свідоцтво про смерть.
Якщо ви звичайна людина, то мінімізуйте участь цих факторів ризику у своїх пересуваннях. Якщо ви держава чи міністр, то вам треба розробляти програми, стратегії і законопроекти, що мінімізують ці фактори ризику. Якщо ви розробляєте і підписуєте програми і стратегії, які навіть теоретично на ці фактори не впливають, то ви марнуєте ресурси. Поки що уряди і міністри займалися лише цим.
Що далі? Далі міг би бути довгий монолог на тему "що робити", але якщо я його зараз напишу, то ця стаття вийде вже занадто довгою. Краще це буде темою окремої статті.
Тут лише зазначу, що реформа МВС, зокрема створення патрульної поліції замість ДАІ – вірний і обнадійливий крок. Я вивчав цю реформу, я стежу за її перебігом і я справді вірю в неї.
Щоб ситуація почала змінюватись на краще, наш демократичний, ультраєвропейський та псевдореформаторський уряд, а також молодий та амбітний парламент могли б виконати записані в Коаліційній угоді положення. Там є розділ 11 про транспорт, а у ньому підрозділ про безпеку. Всього шість пунктів, із яких насправді має потенціал лише один – про камери автоматичної фіксації порушень ПДР.
Дуже прошу особисто Арсенія Петровича, а також народних депутатів, зокрема керівника підкомітету з безпеки дорожнього руху Ігоря Діденка та його партію "Самопоміч", просто "взяти і зробити" бодай цей один пункт.
