Рада ухвалила важливі реформістські закони в тому числі і по боротьбі з корупцією але суди залишила під Президентом
Минулого тижня парламент же ж чи не вперше показав дуже серйозний реформістській запал і додав до цього списку ще ліквідацію недієвої Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі (1647), визначився таки з базовим переліком святкових дат та подій на 2015 рік (проект постанови 1752) та ще з замахнутися на судову реформу (конкуруючі законопроекти від Президента 1656 і депутатів та громадських експертів 1497), - детальніше читайте у блозіактивіста Ярослава Юрчишина на Українській правді.
Також Український парламент фактично завершив процес формування законодавчого поля для ефективної протидії вищій політичній корупції, пише Віталій Шабунін із Центру протидії корупції.
Позитивне голосування Радою за закон 1660-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції" підвісив Дамоклів меч над шиями "дракона" на небезпечно малій відстані.
Виправдовувати власну бездіяльність відсутністю ефективних законів влада більше не може. Це розуміють всі: суспільство, міжнародні донори і кредитори національного бюджету.
Одразу після підписання закону президентом, у суспільно-політичному полі країни відкриється ще один фронт боротьби за повноцінну імплементацію прийнятого закону та його головної ідеї – невідворотності покарання за корупційні злочини, скоєні високопосадовцями.
Чому голосування за закон взагалі стало можливим?
Президент і прем’єр знайшли спосіб, як убезпечити свої найближчі команди від кримінального переслідування за корупційні злочини: отримати право одноосібно звільняти директора Антикорупційного Бюро у разі наявності негативного висновку міжнародних аудиторів.
У ніч перед голосуванням політичний компроміс був кардинально іншим, хоча ідея використання політичних мотивів уже викристалізувалася: в тексті законопроекту з’явилася норма, що дозволяла президенту звільнити за результатами аудиту директора Бюро виключно за погодженням з ВРУ, а не одноосібно, як в новій редакції закону.
Різниця – колосальна.
За бажанням прем’єра та президента звільнити директора НАБ можна у два простих кроки.
Двоє з трьох членів аудиторської комісії, які призначаються президентом, Кабміном і Верховною Радою, організовують негативний висновок щодо його діяльності.
Або. Президент на основі висновку аудиту одноосібно звільняє директора.
В законі є певний запобіжник у вигляді незалежної комісії з аудиту, проте, він достатньо слабкий.
Ця правка, внесена під час голосування за закон в Раді, є основним та чітким сигналом для майбутнього очільника Бюро.
Як він його розшифрує для себе – викликом до боротьби чи закликом до перемир’я – дізнаємося уже навесні, коли новообраний очільник почне формувати власну команду та запускати роботу Бюро.
Втім, попри очевидну поразку за політичну незалежність директора та всього Антикорупційного бюро, у новому законі є багато позитивних моментів.
Усунуто суперечності в антикорупційних законах від 14 жовтня 2014, які не дозволяли нормально провести конкурс на посаду очільника Бюро, позбавляли НАБ підслідності, не дозволяли запустити розкриття бенефіціарних власників юридичних осіб, ставили під питання декларування майна публічними службовцями в 2015 році, тощо.
З процесу призначення директора виключено Верховну Раду, але за президентом залишилося право обирати одного з трьох кандидатів, запропонованих конкурсною комісією.
Уточнено вимоги до директора та порядок роботи конкурсної комісії.
Повернуто норми щодо взаємодії Бюро з іншими державними органами.
Запроваджено щорічну незалежну оцінку ефективності діяльності НАБ, його операційної та інституційної незалежності, у тому числі, шляхом вибіркового аудиту завершених кримінальних проваджень.
Аудит буде проводити комісія з трьох членів – президент, Кабмін та парламент призначають по одному члену. Членами комісії можуть бути лише особи з бездоганною діловою репутацією, які не є публічними службовцями в Україні і мають "значний досвід роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях".
До підслідності НАБ включено колишніх президентів.
Додана нова негласна слідча дія – детективи Бюро зможуть за рішенням суду здійснювати моніторинг банківських рахунків.
Повернуті високі зарплати працівників Бюро – від 22 тисяч гривень посадового окладу для детектива – до 60 тисяч для директора НАБ. Високі зарплати введено також для прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
На службу до Бюро чи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не прийматимуть осіб, які працювали впродовж останніх 5 років в існуючих антикорупційних підрозділах правоохоронних органів – підрозділ "К" СБУ, ГУБОЗ, тощо.
Створюється перша в історії України спеціалізована антикорупційна прокуратура в складі ГПУ з високим рівнем автономії. Керівник Спецпрокуратури і його заступники призначаються Генпрокурором на підставі відкритого конкурсу, який проводить спеціальна конкурсна комісія. Прокурори призначаються керівником Спецпрокуратури теж на підставі конкурсу.
Генеральному прокурору України чи його заступникам заборонено давати вказівки прокурорам Спецпрокуратури.
Покращено редакцію злочину незаконного збагачення. Водночас, через поправку депутатки Чорновол, чиновник притягатиметься до відповідальності лише якщо він збагатився більше як на 1 мільйон гривень, а не 300 тисяч як пропонувалося.
Запроваджується розширена конфіскація – одночасно цивільна і кримінальна – все майно службовця, засудженого за корупційний злочин або відмивання коштів, підлягає вилученню, крім майна, законність якого буде підтверджено в суді. Ці положення набирають чинності через три місяці після оприлюднення закону.
Положення Кримінального кодексу щодо корупційних злочинів приведено у відповідність до міжнародних стандартів, зокрема, відтепер неправомірною вигодою – "хабарем" можуть бути нематеріальні або негрошові об'єкти.
Посилено Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), яке зможе самостійно складати протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
При цьому, СБУ та прокурори такого повноваження позбавляються – аби не займалися надалі дрібними адміністративними правопорушеннями.
Конкурс на посади членів НАЗК потрібно буде провести ще до введення в дію закону про запобігання корупції, тобто до 25 квітня 2015 року.
Публічні службовці повинні будуть декларувати активи – юридичні особи, де вони є бенефіціарними власниками в щорічній декларації.
Закрито законодавчу дірку, що дозволяла службовцям не декларувати подарунки від близьких. Відтепер усі подарунки, отримані протягом року, сукупним розміром більше 6000 гривень підлягають декларуванню із зазначенням джерел отримання.
Зменшено поріг декларування видатків службовців – з 60 тисяч до 24 тисяч гривень.
Розширено коло "національних публічних діячів", на яких поширюються особливий режим фінансового моніторингу.
Суперечливі положення та ризики закону
За погодженням з прокурором детектив Бюро може забрати для розслідування будь-який злочин, якщо це потрібно для розкриття корупційного злочину підслідності НАБ. З одного боку, це посилює Бюро, але є ризик зловживання цим повноваженням.
Введено нову підставу для затримання без рішення суду на 72 години – якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності НАБ. Ця норма набирає чинності через три місяці.
Угоди зі слідством про визнання винуватості можуть укладатися щодо особливо тяжких злочинів з підслідності НАБ. За чинним кодексом – у випадку особливо тяжких злочинів – угода не може взагалі укладатися. Є ризик уникнення відповідальності внаслідок корупційних домовленостей про такі угоди.
