Володимир Сорокін: Росія завагітніла Україною. Пологи неминучі. Ім’я немовляти - Прощання з Імперією
Сучасний російський класик Володимир Сорокін на сторінках Frankfurter Allgemeine пояснює німцям, як Росію понесло Україною:
Переклад Руслани Радчук:
Українська революція, яка відбулася в лютому на київському Майдані Незалежності, породила ланцюг незворотних подій не тільки для своєї країни, а й містично посприяла події, яка ще більш незворотна у своїх наслідках: Росія завагітніла Україною.
Синьо-жовта сперма Майдану, крім вибухів світло-шумових гранат, спалахів пляшок із запальною сумішшю і свисту снайперських куль, зробила чоловіче діяння. Росія, яка сиділа перед розпеченим телевізором протягом цього гарячого місяця, була запліднена.
У величезному тілі Росії заворушилася нове життя: вільна Україна. Правителі були охоплені жахом, ліберали заздрістю, націоналісти ненавистю.
Але такого швидкого розвитку подій не очікував ніхто, ні Кремль, ні народ.
Плід ріс, щодня він заповнював дедалі більше медіа-простору. Київська революція зачарувала Росію і налякала її. Внутрішнє життя материнського організму завмерло, як це зазвичай буває в таких випадках, і підкорилася великому фізіологічному процесу.
Що може протистояти вагітності? Як кажуть жінки в такій ситуації: моє життя розділилася на "до" і "зараз".
Події російського життя, новини про економіку і злочини - все зупинилося, ніби зупинили фільм. Все різноманіття російського життя пішло на задній план і стало безнадійно минулим. Майбутнє було тільки там, в Україні. Населення цитувало українські вирази та імена київських політиків.
Провінційна Україна, про яку зазвичай поблажливо згадували в путінській Росії, раптом стала неймовірно стильною і сучасною, а величезна Росія, навпаки, безнадійно відсталою, незграбною і провінційною.
Реакція суспільства була лютою: "Ми заздримо українцям, вони подають нам приклад!", "Українська революція - це анти-російська провокація Заходу!", "Це бомба, яка підірве Росію!" , "Україна стала нашим ворогом!".
Плід ріс і ріс і заповнював дедалі більше і більше місця. Кожен день приносив щось несподіване. Материнський організм почало лихоманити. Озноб звалив суспільство.
"Україна немаи, не було і не буде! Це провінція Великої Росії", - кричали праві політики. "Україна є дзеркалом для путінського режиму", - ставили діагноз політологи та поправляли свої окуляри. "Пора емігрувати в Україну", - бурмотіли демократи. "Ми повинні захищати росіян там!", - вирішили націоналісти і стиснули кулаки.
Відомо, що вагітні жінки іноді відчувають тягу до сирого м'яса. І дивіться, відкушений шматок живого м'яса - Крим. Шліфовані постімперські зуби можуть відгризти шматок, але прожувати сил не вистачає. Він застряг Росії в горлі.
Економісти гарантують - Крим у кожному випадку залишиться проблемним і дотаційним регіоном. Як це переварити? Скільки мільярдів треба йому щороку? Зараз це острів. Зробити його гральної зоною! Побудувати Великий Руський Міст китайськими руками? Змусити чиновників провести там свій відпочинок! Як Сталін заповідав! Перетворити Крим на військову базу! А як щодо нелояльних кримських татар? Знову депортувати? Паморочиться голова. Як можна взагалі далі жити, якщо всередині буцається український іноплантянін?
Нарешті пішла реакція Кремля, мозку материнського організму. Вона була твердою, як сталь: аборт! Позбутися від ненависної, небезпечної, небажаної дитини! Аборт назвали "Російська Весна в Україні".
Сепаратисти, диверсанти, партизани, авантюристи і провокатори повинні це зробити. Операція почалася на південному сході України без спеціальної дезінфекції і з допомогою не особливо нових, що не особливо чистих хірургічних інструментів.
Роль анестезії виконував телевізор. Російське телебачення перегрілося: "Ми повинні захищати російськомовне населення проти фашистської хунти!", "Наші брати кличуть нас на допомогу!" , "Донецьк і Луганськ - столиці російської цивілізації в Україні", "Ми повинні боротися проти українських ліберал-фашистів, як колись наші діди й батьки!", "У наших патріотів священний обов'язок захищати росіян в Україні!", "Америка хоче зайняти Україну за допомогою ліберальних фашистів України! ".
Зазомбоване телебаченням населення побігло по вулицях з розкритими в жаху очима. Скрізь йому ввижалися українські "ліберал-фашисти", які тягнулися до російського горла. Але телеістерія породила також і жарти.
У російськомовній Одесі дві жінки, сидячи в кафе: "Сара", - каже одна, - "мій Абрам більше не говорить російською принципово". "Чому?" "Він боїться, що росіяни прийдуть, щоб захистити його."
Від видовища неможливо відірватися.
У той час, як телебачення загострювалося, розігрівалися також і голови. Крик російських політиків і державних діячів, мовляв, треба швидко вторгнутися в Україну і зайняти Київ, став звичайним явищем. Але, незважаючи на передозування анестезії, схоже, аборт не вдався.
Немовля з утроби не дістати. Тепер кожен росіянин буде носити з собою Україну. Україну, яка дійсно хоче стати вільною і незалежною.
"Чому я повинен починати кожен день з новин із цієї України?", - обурюється друг. "Кожен день вона проникає до нас в очі і вуха!". "Я не можу повірити, що Росія і Україна фактично ведуть війну одна проти одної",- каже третій, - "це нагадує страшний сон." "Ми, росіяни, всі сидимо у величезному театрі, де на сцені показують п'єсу" Україна ". І неможливо піти з театру!" - жартує гірко третій.
Нещодавно показали чудовий випуск російських новин в дусі великого Гоголя:
"8 червня в Петербурзі на Невському проспекті був заарештований високопоставлений державний чиновник в непристойному вигляді. Він був з портфелем, але без штанів. Як потім з'ясувалося, це був глава апарату заступника мера. Його доставили до лікарні, де він, за словами лікарів, бурмотів в бреду тільки одне слово: "Луганськ".
Це будуть важкі пологи.
Отже, Україна увійшла до нас, ми всі носимо її: бездомні й олігархи, політологи і фермери, домогосподарки і гравці. Коли Путін летів до далекої Бразилії, він ніс Україну в собі. Вона заважала йому дивитися футбольний матч. Верховному Головнокомандувачу Донецької Народної Республіки, Стрєлкову, вона заважає відновлювати Російську імперію.
Оператору повітряної системи оборони "Бук" заважав літак на українському небі. Тому він вистрілив ракетою в літак. Падіння Боїнга 777 - це больовий спазм, який обіцяє страшні й незворотні наслідки.
Росія вагітна Україною. Пологи неминучі.
Все ще попереду: наростаючі болі, розрив пуповини, перший крик новонародженого. Немовля отримає хороше ім'я: Прощання з Імперією.
Чи буде його дитинство щасливим? Ніхто не знає. Багато хто щиро хоче, щоб воно росло здоровим.
А як щодо матері? Її очікують важкі пологи з ускладненнями. Чи впорається її організм?
