Мобільний зв'язок може подорожчати удвічі. Уряд збільшує податки (ІНФОГРАФІКА)

Уряд планує, що нові податки торкнуться тільки «багатих». Але насправді, більшість заходів погіршить життя середньому класу і неминуче збільшить корупцію. При цьому скорочення зайвих, корупційно небезпечних витрат проведено недостатньо, несистемно і також не принесе великої користі.

Автор: Володимир Рапопорт, для Текстів, інфографіка Діана Єременко

Запроваджується податок на «пасивні доходи» найбільш розповсюджений з яких – банківський депозит. Податок починає братися, якщо сума отриманих відсотків на рік перевищує 17 прожиткових мінімумів працездатної людини. Зараз це 20 706 грн. Щоправда уряд обіцяє відмінити цей податок.

Якщо Ви отримали менше відсотків, податок сплачувати не треба. Якщо більше – на суму перевищення нараховується податок в розмірі 15%. При сумі отриманих за рік відсотків від 236 тис грн передбачено ставка податку – 20%, більше 500 тис - 25%.

Вводиться податок на пенсії що перевищують 10 000 грн на місяць – в тих розмірах, що й на зарплату.

Повертається збір у пенсійний фонд в розмірі 0.5% при покупці валюти (і в готівковій і в безготівковій формі). Уряд планує отримати від цього збору додатково 9.1 млрд грн.

Зменшення неоподатковуваного імпорту товарів, що переміщуються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях з 300 до 150 Євро на думку Уряду дасть додатково 300 млн грн. Це прямий удар по дрібних підприємцях, котрі купують через інтернет товари на розпродажах за кордоном і продають тут. Часто цим бізнесом займаються мами, котрі сидять дома з дітьми і не можуть піти на повноцінну роботу і торгують вони, як правило, дитячим одягом.

Ліки, які раніше постачались без ПДВ, тепер будуть окладатися цим податком по ставці 7% Яценюк пояснює, що таким чином можа побороти завищення цін у рази, яке практикують оптові поставщики ліків.

Збільшились акцизи, плата за воду, за землю, за користування надрами, екологічний збір, збір за радіочастоти, цільова надбавка до ціни газу. Фактично збільшується фіксований сільськогосподарський податок (за рахунок індексації на інфляцію).

Скасоване зменшення НДВ до 17% та на прибуток підприємств – до 16%, яке було закладене ще при прийнятті Податкового кодексу. Ставки податку залишились 20% та 18% відповідно.

Акциз при реєстрації автомобілів з об'ємом двигуна більше 1000 м.куб збільшився у 2 рази.

Збір за першу реєстрацію збільшується для всіх транспортних засобів.

Акциз на 1л.спирту у 2013 рік був 49.49 грн, а став 70.53 грн, на 1000 шт. сигарет з фільтром був 173.2гр, став - 216.5 грн.

Чи варто обкладати податком відсотки з великих депозитів?

Що стимулює цей захід? Не тримати багато грошей в наших банках? Ще б було зрозуміло, якби обкладалися високі ставки проценту. Наприклад, більше 15% річних у гривні, більше 9% у валюті. Хоч якийсь сенс би був.

В 2 рази збільшився податок на радіочастоти. Це подорожчання мобільного зв’язку для всіх, зовсім не тільки для багатих.

На 10% збільшився збір на використання води, що входить до складу напоїв, їх також споживають всі.

Збір на купівлю валюти зробить валюту ще дорожчою.

Адже якщо сьогодні Ви купуєте 100$ і сплачуєте банку, наприклад, 1050гр, то тепер Ви додатково сплатите 5.25гр до Пенсійного фонду. Для імпортерів, що купують валюту у великій кількості, це буде велика сума, яку в кінцевому рахунку сплатить покупець – весь імпорт додатково подорожчає на 0.5%, які підуть до ПФ.

Техніку та одежу із західних Інтернет-магазинів на суму до 300 Євро купує середній клас, а не олігархи. Обкладення її податком – удар по них.

Підприємці нарікали не стільки на розмір податку, скільки на процедуру адміністрування, яка потребує великих витрат часу та дозволяє податківцям пресувати бізнес.

У відповідь на вимоги депутатів УДАРу спростити цю процедуру Яценюк каже:

«Доповідаю, в цьому законопроекті немає спрощення процедури оподаткування. По тій простій причині, що нам треба прийняти нову редакцію Податкового кодексу, яка б передбачала зменшення кількості податків до восьми і розширення бази оподаткування».

До чого тут кількість податків, коли мова про спрощення процедури? У прийнятому законі є чимало змін до Податкового Кодексу, чому б не прийняти ще кілька?

Новий міністр економіки Шеремета чудово розповідає, як в нас буде легко працювати бізнесу, як спроститься регулювання, оцівілізуються відносини бізнесу з владою – не гірше, ніж у Сінгапурі чи Малайзії, де пан міністр працював радником глави Уряду. Який результат з тих розповідей?

Жодної регулюючої процедури не скасували, жодного регулюючого органу не розпустили.

Зменшена гранична кількість чиновників центральних відомств. Але не зменшено їх функцій контролю, обліку, звітності. Тобто на місце звільнених через деякий час наберуть нових, «своїх» і граничну кількість знову збільшать? Варто було б зменшити функції чиновників, а потім думати про чисельність.

Антикризові заходи Уряду несуть в собі дуже мало нового. Економія на чиновниках потрібна, але вона не велика, дає мало коштів. Скорочення зайвих, корупційно небезпечних витрат проведено недостатньо, несистемно і також не принесе великої користі.

Збільшення податків копіює ініціативи минулої влади. Не має жодних рішень, які б спрощували роботу, зменшували зайві видатки для підприємців, фахівців, давали б стимули для роботи.

Кажуть, мовляв, що ж ти хочеш, за місяць провести реформи? В нас війна, які зміни?

Декларації нового Уряду чудові, але практика майже не змінюється

Але війна – не танкових армад, а якості державного апарату та привабливості способу життя. Існуючий державний апарат, способи його роботи принесли країні поразку і втрату Криму.

Щоб збільшити малюнок клікніть на нього

Інфографіка створена за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

економіка інфографіка податки

Знак гривні
Знак гривні