188 млрд - майже половину бюджету-2014 можуть отримати наближені до уряду бізнес-групи (АНАЛІЗ)
Лабораторія законодавчих ініціатив і Фундація "Відкрите суспільство" представила аналіз системних та корупційних ризиків у прийнятому в четвер державному бюджеті. За словами експертів, "170-188 млрд гривень, або 21-24 млрд доларів - це ті гроші, які можуть не потрапити до бюджету".
Про це повідомляє фундація "Відкрите суспільство".
Експерти з питань фінансово-бюджетної та економічної політики Денис Черніков (Лабораторія законодавчих ініціатив) та Іван Сікора (Фундація «Відкрите суспільство») спільно презентували оцінку вартості системних ризиків, які закладено в проект державного бюджету на 2014 рік на прес-конференції, що відбулася 15 січня ц.р.
За даними еспертів, втрати бюджету від надмірної та неефективної державної допомоги підприємствам, непрозорих та неконкурентних державних закупівель та недолікам в адмініструванні податку на додану вартість, а також інших схем із ознаками корупційних ризиків, складуть понад 188 млрд. гривень або майже 24 млрд. доларів США. Це майже половина витратної частини проекту бюджету на 2014 рік.
Не зважаючи на те, що країна перебуває на межі дефолту, уряд продовжує практику неефективного фінансування підприємств і цілих галузей.
Так, за оцінками керівника програм «Лабораторії законодавчих ініціатив» Дениса Чернікова у вугільній галузі бюджетна підтримка собівартості видобутого вугілля за період 2009-2013 років зросла вдвічі. При цьому собівартість видобутку вугілля у 2,5 рази перевищує його ринкову ціну. Видатки на технічну модернізацію шахт в бюджет практично не закладаються. Показово, що в бюджеті-2014 на підтримку собівартості закладена сума, яка в точності відповідає видаткам 2013 року (13 301 847,8 грн.).
При тому, що експорт електроенергії торік склав 4,3 млрд.грн., уряд планує для цієї галузі пільгові кредити на суму 2,7 млрд.грн. Бюджет працює з електроенергетикою собі у збиток.
Видатки на будівництво та розвиток автодоріг у 2014 році заплановані втричі менше, ніж повернення боргів у цій галузі. Але уряд продовжує знов набирати боргів в автодорожньому комплексі – ще на 2,3 млрд.грн.
Натомість, недооціненою є роль малого та середнього бізнесу в зростанні економіки. Мікрокредитування малого і середнього бізнесу заплановано лише на суму 11,2 млн.грн. Це майже в 20 разів менше, ніж було передбачено урядовою програмою стимулювання розвитку економіки на 2013-2014 роки і в понад тисячу разів менше фінансування вугільної галузі. При цьому малий і середній бізнес формують як мінімум п’яту частину доходів зведеного бюджету України.
Серед інших недоліків проекту бюджету Денис Черніков зазначив факт ненадання вперше за останні роки урядом розрахунку втрат бюджету від пільг в оподаткуванні.
За оцінками директора Фундації «Відкрите суспільство» Івана Сікори, «можна стверджувати про більш як 100 млрд. грн. втрат лише при здійсненні закупівель за бюджетні кошти (майже 12,5 млрд. дол. США), якщо брати за основу 30% «відкатів» та офіційні оцінки вищих посадових осіб щодо втрат бюджету через корупційні ризики при закупівлях, що були зроблені в 2011 році. Це складає ¼ витратної частини бюджету. На рівні міського бюджету Києва це більше 4,1 млрд. грн. щорічно або більше 0,5 млрд. доларів США».
Серед інших корупційних ризиків, варто відзначити:
орієнтовно 5–7 млрд. грн. не попадають в бюджет через практику контрабанди нафтопродуктів. За експертними оцінками, 25-33% світлих нафтопродуктів невідомо звідки взялись на ринку, а це означає втрати бюджету від ненадходження акцизу від імпорту нафтопродуктів.
Інше джерело прибутків - різниця, яка осідає у довірених бізнес-структур при торгівлі газом українського видобутку шляхом гри на значній різниці в цінах між вартістю українського та імпортного газу. Вартість такої гри цінами - 3,15 млрд. дол. або більше 25 млрд. грн.
Неповернення ПДВ продовжує виступати інструментом кредитування економіки з боку експортерів. «Комісія» посередників за допомогу у поверненні ПДВ експортерам складає 3-5 млрд. доларів США (24-40 млрд. грн) при тому, що в 2014 році половину сплаченого ПДВ експортери зможуть взагалі не побачити при застосуванні вексельних схем розрахунків.
В результаті виходить, що понад 188 млрд. грн. можна було б оптимізувати в разі зменшення корупційних ризиків або спрямувати ці кошти на потреби структурної перебудови економіки та інші цілі.
