Гроші Лазаренка мають отримати громадські організації
Громадські неурядові організації об’єдналися у глобальну ініціативу для повернення корупційних статків екс-прем’єр-міністра Павла Лазаренка. Учасники ініціативи представили дієвий правовий механізм повернення 250$ млн. народові України, що був запущений у травні 2013 року.
Так, учасники ініціативи звернулися до Департаменту юстиції США з петицією, в якій запропонували механізм повернення грошей Лазаренка народу України на соціальні проекти через створення незалежного благодійного фонду з міжнародною наглядовою радою.
Департамент юстиції прийняв петицію громадських організацій до розгляду. Інших відомих спроб представників української сторони повернути гроші Лазаренка не встановлено.
Учасники ініціативи планують створити незалежну фундацію, куди будуть спрямовані гроші Лазаренка у разі позитивного рішення окружного суду США, де вже 9-й рік поспіль розглядається справа про конфіскацію 250 мільйонів доларів. Прозорість використання цих коштів гарантуватиме підконтрольність фонду міжнародній наглядовій раді, сформованій в тому числі Мінюстом та Державним департаментом США.
Подібний механізм був втілений в життя у Казахстані, де в 2007 році повернули 84 мільйони корупційних грошей Казахському народові.
Учасники ініціативи вважають, що Уряд України, що публічно заявив про намір повернути гроші Лазаренка, повинен звернутися до Департаменту юстиції США з підтримкою ініціативи громадських організацій створити такий фонд.
Високий рівень корупції в Україні серед вищих ешелонів влади призведе до повторного розкрадання коштів – вважають координатори ініціативи, - тому їх необхідно повертати громадським неурядовим організаціям та направляти на соціальні проекти.
Дар’я Каленюк, виконавчий директор “Центру протидії корупції”: «Спроби уряду політизувати весь процес та прив'язати Тимошенко до корупційних статків Лазаренка ставить під загрозу можливість коли-небудь повернути в Україну ці кошти. Якщо владі потрібний результат, а не сумнівні піар-кампанії — уряд має підтримати петицію громадських організацій».
Олександр Сушко, експерт, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва: «Цієї піар-хвилі влади висточить на листопад. Аргументи та заяви уряду не впливатимуть на позицію європейських партнерів, які довіряють рішенням судів, а не сумнівним заявам кампаній-підрядників. Після Вільнюсу ці піар-хвиля вщухне».
Лінда Кендлер, керівник каліфорнійської юридичної компанії Offshore Investigations та член ради директорів Міжнародної асоціації по поверненню активів: «Судовий процес в США щодо конфіскації грошей Лазаренка триває ще з 2004 року і досі не вирішений. Причина такої затримки, в першу чергу, спровокована рядом позовів від різних третіх сторін, які в суді заявили про своє право на гроші Лазаренка. Серед цих позивачів – діти Павла Лазаренка, ліквідатори банку в Антигуа, Газпром та UTICo. Департамент юстиції США успішно домігся відхилення судом більшості з них. Будь-які нові позови та петиції лише затягуватимуть процес».
Автор журналістського розслідування «Американська сага Павла Лазаренка» Сергій Лещенко вважає, що швидкого результату в судовому процесі повернення 250 млн. домогтися буде неможливо: «Судді у Швейцарії або США – це не Родіони Кирєєви. Тому гучний анонс відомства Клименка має підготувати громадську думку до провалення Вільнюсу. Псевдо-юридичні аргументи уряду адресовані депутатам Партії регіонів, які потребують пояснень, коли в четвер не голосуватимуть за законопроект Лабунської, підтриманий Коксом і Квасьнєвським».
Інфографіка Української правди
