Волинська трагедія. Абсурдні прояви історичної дискусії

70-та річниця «Волинської трагедії» обростає дедалі абсурднішими обставинами. Якщо з української сторони такою обставиною було тільки звернення низки народних депутатів до польського Сейму визнати трагедію геноцидом, то в Польщі таких проявів значно більше.

Музичний гурт «Еней» - популяризатор «бандерівщини»?

Найбільш абсурдна веремія зчинилася навколо назви популярного польсько-українського музичного гурту «Еней». Польські публіцисти й політики правих поглядів звинуватили заснований 12 років тому польсько-український колектив у підступному прославлянні зарізяк із Волині.

У червні публіцист Вітольд Ґадовський запідозрив заснований польськими українцями гурт у тому, що його назва – це не що інше, як псевдонім полковника УПА Петра Олійника, повідомляє Радіо Свобода. Своїм, так би мовити, відкриттям публіцист поділився у фельєтоні «Еней: сьогодні потанцюєш, а завтра тобі відрубають голову», який опублікував на популярному сайті консервативного спрямування w Polityce.pl (за даними польського Інституту моніторингу ЗМІ у 2012 році, сайт w Polityce.pl займав у Польщі четверте місце в категорії «головні аналітичні інтернет-сайти»).

«Еней» – це псевдонім найбільшого негідника з Волині, який власноручно відрубував полякам голови, – наголосив Ґадовський, – двоє українців створили гурт й назвали його псевдонімом українського злочинця, а вся Польща танцює у ритм цієї музики?».

Знавці української культури та самі музиканти швидко спростували підозри публіциста. Менеджер гурту Лукаш Койрис пояснював, що Ґадовський написав неправду, яка ділить польський та український народи й сіє між ними ненависть. Пояснюючи полякам хто такий Еней, Койрис порівняв його з культовим героєм польської літературної класики Паном Тадеушем.

Невдовзі Вітольд Ґадовський визнав свою помилку. Та його підозри щодо бандерівського походження назви «Енея» почали жити власним життям. Їх повторюють і коментують на інших польських сайтах та в різноманітних ЗМІ. Скажімо, на вельми популярному у Польщі блозі душпастира кресових середовищ ксьондза Тадеуша Ісаковича-Залеського можна прочитати про «прихований зміст» найновішого музичного кліпу енеївців «Симетрично-лірична».

Автор допису запідозрив, що показана в кліпі барвиста картина сільської забави – не що інше, як напад упівців на поляків. Неспроста ж бо, вважає дописувач, у відеокліпі з’являється натовп, який з-за гори йде в напрямі села, сокира, вила, стодола повна людей, зрештою, вогонь. Цей кліп, робить припущення розслідувач справи, може бути запланованою провокацією в час відзначень 70 роковин Волинського злочину.

В інтерв’ю для телеканалу TVN 24 депутат Європейського парламенту Януш Войцеховський розвинув припущення Вітольда Ґадовського. Політик із консервативної партії «Право і справедливість» не приховував свого обурення: «Я собі не уявляю, щоб в Ізраїлі якомусь гуртові дали назву «Адольф Гітлер» або «Доктор Менгеле». За масштабом провокації ці ситуації схожі».Войцеховський наголосив, що якщо музиканти хочуть відмежуватися від закидів, які їм висувають, то повинні змінити назву гурту.

Заява політика розсмішила користувачів інтернету, які почали над ним кепкувати. Зокрема, Войцеховському пропонують змінити назву прапора польського морського флоту, позаяк вона звучить надто вже підозріло – «Бандера». Розсерджений євродепутат на такі кпини відповів на своєму блозі.

«Що ж, – написав він, – кожен антипольський жест можна пояснити, а його критику висміяти».

У свою чергу Анна Коженьовська-Бігун, перекладач і популяризатор української літератури в Польщі, звертає увагу на слабку обізнаність героїв скандалу навколо назви гурту «Еней» з українською історією та культурою.

«З правого боку нашої політичної сцени багато говорять про те, що треба вчити поляків історії, та насправді історії нас вчать. Нас вчать міфології, а не історії. Люди, які найчастіше дозволяють собі коментувати польсько-українські справи , якщо їх запитати, скільки вони прочитали серйозних книжок про Україну, то я сумніваюся, що хоча б одну», – каже вона.

Утім, жартує перекладач, тепер у Польщі точно знатимуть про Енея – героя поеми Івана Котляревського.

Настрій того, що довелося пережити «Енеєві» впродовж останнього місяця, віддзеркалює «крик душі» гітариста й другого вокаліста гурту Мирослава Ортинського, який він опублікував на своїй сторінці у мережі Facebook.

Від свого імені та від імені друзів з гурту Ортинський звернувся до поляків і українців. Він розповів, що доброзичлива атмосфера навколо «Енея» почала змінюватися після образливої для гурту і його шанувальників публікації «певного журналіста».

Мирослав Ортинський, зокрема, написав: «Ми тисячу разів повторили, що не маємо з цим нічого спільного, що генеза нашої назви відома й повторюємо на кожному кроці, що Еней з «Енеїди» Котляревського, що ми відмежовуємося від всілякої політики, що хочемо єднати, а не ділити тощо. Та вже тоді ми відчували, що це боротьба з вітряками, що ми не переконаємо ані цього журналіста, ані всіх тих коментаторів, які знають своє. З дня на день справа ускладнювалася, на нашу адресу лунали дедалі гостріші слова... Скажу щиро, нам прикро, що ті, які найголосніше кричать про свою любов до України, у цьому випадку не відреагували. Вона навіть не мусили нас любити, але, принаймні, могли захистити українську «Енеїду» Котляревського та її значення для української літератури. На нас нападали з кожного боку, нас звинуватили у прославлянні УПА й Бандери, і це при тому, що ми ніколи не висловлювалися на ці теми у текстах пісень і нам навіть не спало на думку порушувати такі теми!!! МИ БУЛИ АПОЛІТИЧНІ!!!! А тепер польське суспільство очікувало від нас офіційної позиції в справі Волинської різанини і навіть засудження тогочасних подій!..Ми уважно слухали те, що говорять зверхники римо-католицької та греко-католицької церков. І, якщо вони в один голос говорять про «злочин» і ніхто не протестує, всі з цим погоджуються, то й ми займаємо таку позицію! «Пробачаємо і просимо пробачити!»

Скандальна реконструкція Волинської різанини

Попри те, що польські націоналісти звинуватили гурт «Еней» та їхній кліп в провокативності, вони самі вчинили фактично провокацію.

На заході сонця в суботу, 20 липня, в південно-польському містечку Радимно закінчилася так звана «реконструкція Волинської різанини», що складалася із двох частин. У першій представлено мирне життя поляків у волинському селі, а в другій – спалення цього села Українською повстанською армією. Перед початком реконструкції глядачів вітали, зокрема, представники муніципальної влади Радимна. Жорстокість і буквальність реконструкції викликала звинувачення на адресу організаторів, що непотрібно викликають емоції і роздряпують рани, повідомляє Польське радіо.

Найбільш цинічним у цій реконструкції, на думку української спільноти Польщі, було те, що проводилася вона у тій частині країни, де в сорокові роки минулого століття жертвами масових злочинів були громадяни Польщі української національності.

Організатор інсценізації, голова Товариства історичної реконструкції з Перемишля X.D.O.K. Мірослав Майковський в інтерв’ю Польському радіо наголошував, що реконструкція не робиться ні проти кого, натомість: «Об’єднання українців у Польщі стає неначе адвокатом тих бандитів, а ми хотіли вшанувати жертв цього геноциду».

Спеціально для реконструкції неподалік Радимна були побудовані 6 хат – волинське польське сільце, що й було спалене. Хатини були збудовані з солом’яними дахами й дерев’яними парканами, усі згоріли в кульмінаційний момент шоу.

Додаймо, про реконструкцію стало відомо наприкінці лютого. Тоді ж, у розмові з виданням «Gazeta Wyborcza» польський історик, професор Анджей Пачковський наголосив: «Це має той же зміст, що й реконструкція подій війни з людьми, яких палять у крематоріях».

«За допомогою цієї реконструкції, мовляв, молоді люди сягатимуть по книжку. Але на цій території це не буде об’єктивна книжка, на що маємо приклади хоча б з 90-их років, коли до шкіл Перемишля було придбано книжки, що досить однобоко висвітлюють українсько-польське минуле, – наголошує голова об’єднання українців Польщі Петро Тима і підсумовує: – Це вагома зміна в дискурсі стосовно Волинської трагедії. Мені згадується, що на Заході є так званий бізнес Голокосту, то в Польщі з’являється бізнес бачення подій на Волині крайніми середовищами. Є вже проекти, як-от фільми чи ця реконструкція, що з повагою й пошаною до жертв не мають нічого спільного».