Латвійські поліцейські взялися за «вишку Бойка»
Історія зі скандальною буровою платформою, котру "Чорноморнафтогаз" у 2011 році купив через посередника за завищеною ціною, отримала своє продовження за кордоном. Правоохоронні органи Латвії повідомили ТВі, що порушили кримінальну справу за фактом відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом. А банківські рахунки фіктивної компанії "Highway Investments Processing LLP", котра постачала вежі українському держпідприємству, – вже арештували.
Про це йдеться у розслідуванні "Тендер News із Наталкою Седлецькою" на ТВі.
У відповідь на запит ТВі Державна поліція Латвії повідомила, що в справі йдеться саме про відмивання коштів.
"У зв’язку з фактом покупки українським підприємством CHERNOMORNEFTEGAZ бурової плавучої установки (платформи), який відбувся 1 березня 2011 року, 16 травня 2012 року Управління боротьби з економічними злочинами Головного управління кримінальної поліції Головної поліції Латвії за фактом легалізації засобів, отриманих злочинним шляхом, порушено кримінальний процес N. 11816009312 за частиною 3 статті 195 Кримінального закону Латвійської республіки", – йдеться у відповіді латвійської поліції.
Начальник Першого відділу управління по боротьбі з економічними злочинами Державної поліції Латвії Яніс Целмс повідомив у коментарі ТВі, що для встановлення руху коштів на банківський рахунок "Highway Investments Limited" у латвійському банку "Трастакомерцбанка" накладено арешт.
"Так, кримінально-процесуальний процес у Латвії передбачає арешт рахунків, і в такому випадку клієнт, звісно, не може нічого зробити – працювати зі своїм рахунком. Свої процесуальні дії ми зробили, так", – повідомив Яніс Целмс у ексклюзивному коментарі ТВі.
Відповідаючи на уточнююче питання, чи тепер завданням правоохоронців є прослідкувати, звідки прийшли кошти, і куди вони, ймовірно, вже встигли піти, пан Целмс відповів ствердно.
Латвійські правоохоронці вже передали українській прокуратурі прохання про допит причетних осіб з української сторони.
"Доведеться допитати громадян України, так. Але, як ви знаєте, силою ми їх не можемо запросити. І якщо не вдасться – то через правову допомогу це буде здійснено. У міжнародному плані ми вже попросили допомоги в України і чекаємо відповіді. Правова допомога – допитати або зробити певні слідчі дії на території України", – розповів Яніс Целмс.
Імена осіб, причетних до цієї справи, і їхній статус латвійські правоохоронці наразі не розголошують.
Як відомо, у 2011-му український Чорноморнафтогаз придбав бурову платформу сінгапурського виробництва не безпосередньо в заводу Кеппел, а через підставного посередника – нібито британську фірму "Highway Investments Processing LLP". Це збільшило реальну вартість вежі із 250 до 400 мільйонів доларів. Величезна різниця в ціні, по суті збиток для українського бюджету, осіла на рахунках фірми "Хайвей".
Латвія має прямий стосунок до цієї фірми: по-перше, "Хайвей" вийшло з-під конвеєру офшорів – фірму засновало юридичне бюро у Ризі. По-друге, "Чорноморнафтогаз" перерахував 400 мільйонів доларів знову-таки у Латвію, на рахунок фірми "Хайвей" у банку "Трастакомерцбанка". Цей банк пов’язують із бізнес-орбітою групи "Росукренерго" – Івана Фурсіна та Дмитра Фірташа, до якої входить і "нафтогазовий" міністр Юрій Бойко.
Свого часу ТВі побував у ризькому офісі "супермаркета", в котрому "штампують" офшорні фірми. Саме тут і створили фіктивну компанію "Хайвей". Українські чиновники ж досі наполягають на тому, що це реальна компанія, в котрій працює цілий штат спеціалістів на чолі з латвійцями Станом Горіним та Еріком Ванагельсом. Хоча латвійські правоохоронці давно встановили, що це підставні особи, на яких зареєстровані десятки офшорних компаній.
"Вони були підставними особами, нереальними. Тому вони їх або ховали, або… Вони просто без місця проживання були. Реальної підприємницької діяльності як такої не було з цих осіб. Це фікція була, скажімо так", – раніше розповів ТВі директор управління фінансової поліції Служби доходів Латвії Каспарс Чернецкіс.
Відмивання доходів на закупівлі вежі Україною запідозрила спеціальна служба Латвії, що стежить за сумнівними трансакціями. Її голова свого часу розповідав, що немає різниці, чи вчинений цей злочин латвійцем чи громадянином будь-якої іншої країни: якщо суд доведе провину, санкція – арешт та ув’язнення.
"Не важливо, здійсненна ця діяльність резидентом чи нерезидентом. Якщо діяльність була тут, на території Латвії, тоді буде розслідувано цю справу, і буде вирішуватися питання: будемо просити про видачу такого-то громадянина такої-то держави", – повідомив Віестурс Бурканс, голова латвійської Служби по запобіганню легалізації грошей, здобутих злочинним шляхом.
За статтею 195 Кримінального кодексу Латвії, (за якою проводиться розслідування української афери), "легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом, або іншого майна, порушуючи встановлені законом вимоги і при усвідомленні злочинності отримання даних коштів або майна. Частина 3: ті ж дії, здійснені у великих розмірах або організованою групою – караються позбавленням волі на термін від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна і поліцейським наглядом на строк до трьох років або без такого".
