У Китаю нове Політбюро: князьки перемогли комсомольців
У четвер, 15 грудня, отримала свою кульмінацію чи не найбільша світова політична інтрига 2012 року. Новим генеральним секретарем Китаю став Си Цзиньпінь, представник клану т.зв. "князьків" - дітей лідерів китайської революції.
Генсек Ху Цзіньтао, який залишив свій пост, належав до іншого табору, "комсомольців" - тобто, політичних діячів, які не є нащадками "революційних героїв" і які піднімалися по щаблях партійної кар'єри "автономно", без допомоги родинного клану.
Одночасно з генсеком Си Цзиньпінем було призначено Постійний комітет політбюро Комуністичної партії Китаю. Це всього лише сім осіб (у політбюро СРСР "пізнього" періоду було 25 осіб). Цим людям належить вся повнота влади в країні, і саме вони визначають її політичний курс. Прикметно, що на відміну від практики СРСР та інших тоталітарно-кланових держав, у Китаї діє неформальне правило зміни еліт раз на десять років. Керівники знають, що вони через певний час залишать свої посади, і це, з одного боку, запобігає появі "застійно-геронтократичних" явищ а ля Брежнєв, а з іншого, гарантує безкровну ротацію влади.
Втім, від хитромудрих інтриг та підкилимових змагань за те, кому ця влада дістанеться, ця практика не захищає - радше навпаки. Нинішня ротація у політбюро була в цьому сенсі особливо показовою. Загалом усі знали, що на зміну "комсомольцям" в 2012 році прийдуть "князьки". Родинні політичні клани, очолювані нащадками героїв революції та сподвижніків Мао Цзедуна, набувають у Китаї все більше сили. Вони покладаються суто один на одного, і їм вдалося здобути підтримку в такої серйозної потуги, як Народно-визвольна армія Китаю.
Однак на початку 2012 року угруповання "князьків" зазнало потужного удару. Бо Силай, син одного з "восьми безсмертних" (вісім найвпливовіших керівників КПК у 1980-90 роках) вважався одним із найбільш перспективних політиків (він зробив собі ім'я на показовій боротьбі з корупцією) та безсумнівним предендентом на входження до Політбюро. Однак він втратив усі пости і був виключений з партії після того, як його дружину заарештували, а згодом і засудили до страти за вбивство британського бізнесмена. У того виник бізнесовий конфлікт із дружиною Бо Сілая, і вона отруїла британця цианідом. А коли розслідування виявило причетність дружини Бо Силая до смерті іноземця, партійний вождь нібито намагався приховати цей злочин.
Падіння Бо Силая багато ким було протрактоване як сигнал до того, що "князькам" влада не дістанеться. Однак в цій ситуації, схоже, вирішальним стало втручання 86-річного Цзянь Цземіня - політика, який увійшов у історію як ініціатор ринкових реформ у Китаї (що не завадило йому розчавити танками демонстрацію протесту на площі Тяньаньмень у Пекіні). Вважалося, що Цзянь Цземінь пішов на відпочинок - але, як виявилося, це були хибні оцінки. "Аксакал" компартії виступив на підтримку "князьків", і цей вплив, імовірно, і став вирішальним.
Про те, що Си Цзиньпінь справді здобув повну перемогу, свідчить такий-от показовий момент. Зазвичай під час зміни генсеків попередній високопосадовець ще на два роки зберігав за собою командування армією. Це було серйозною гарантією того, що нове покоління керівників не захоче поквитатися із ним "по гарячих слідах". Це правило було застосоване і щодо Цзянь Цземіня, і щодо Ху Цзіньтао. А от Си Цзиньпінь отримав керівництво армією відразу. Зрозуміло, що точний сенс цього відомий лише найвужчому колу керівництва КПК, але нема сумнівів, що завдяки цьому авторитет і влада Си Цзиньпіня тільки зросте.
Виступаючи перед з'їздом, Си Цзиньпінь особливо згадав про корупцію як одну з найбільших загроз для країни, з якою він має намір боротися. Втім, про корупцію говорив і "відставлений" Ху Цзиньтао. Загалом вважається, що угруповання "князьків" схиляється до певної реставрації ідеологічних підходів епохи Мао, на противагу більш "ринковим" та "демократичним" комсомольцям. Однак насправді ідеологія усіх вищих комуністичних керівників Китаю зводиться до того, як розподіляти на свою користь ресурси другої за величиною економіки світу. А вся фразеологія, що супроводжує це завдання, - це лише ідеологічна "обгортка" для широких народних мас.
