Наукова сенсація чи помилка? Радіоактивний розпад залежить від Сонця?
За прийнятою теорією, розпад радіоактивних елементів з часом є постійним та визначеним процесом і залежить лише від константи (для кожного ізотопу різної), яка називається періодом напіврозпаду. При цьому момент розпаду окремих ядер є - знов таки за прийнятою теорією - справжнім випадковим процесом (неможливо передбачити, в який саме момент розпадеться ядро).
Оновлено, 4 вересня 2012 року: За цим лінком знаходиться серйозна, обґрунтована критика результатів цього дослідження. Короткий підсумок - їх результати не підтверджуються іншими вимірами.
Цей справжній випадковий процес не залежить від моменту розпаду інших ядер, або від якихось зовнішніх факторів... принаймні фізики були переконані у цьому до появи дослідження ізраїльсько-американського колективу науковців.
В нещодавно оприлюдненій статті вони презентують аналіз більше ніж 29 000 вимірів гамма-радіації, яка пов'язана з розпадом радону в закритому контейнері, що були проведені геологічною лабораторією Єрусалиму між 28 січнем 2007 та 10 травнем 2010 року.
Результат показує, що розпад має сильну кореляцію з ... положенням Сонця!
На верхній частині малюнка - інтенсивність розпаду радону в залежності від часу доби (показана кольором). На нижній - кольором показано положення Сонця також в залежності від часу доби. Співпадіння вражає!
На цьому графіку - попередній результат від 2008 року на цю ж тему, однак тоді вивчався розпад елементів радіоактивного Хлору-36 в реакторі університету штату Огайо. Сині точки - окремі результати вимірювань, синя лінія - усереднене за цими вимірами значення, червона лінія - зворотній квадрат відстані до Сонця (пропорційний силі тяжіння, наприклад). Кореляція тут також вражає.
Хоча результати ізраїльтян отримані у співпраці з дослідниками університетів Стенфорду та Пудью, однак поки немає підтвердження від інших відомих наукових центрів, тому однозначно про сенсацію говорити рано (все таки результат може бути викликаний систематичною помилкою у вимірюваннях).
Однак, якщо результати будуть підтверджені, тоді це дійсно - велика сенсація, і ми на порозі перегляду моделі ядерного розпаду, якою користуємося на цей момент. Якщо все таки буде з'ясовано, що розпад можна прискорювати (уповільнювати), тоді можна говорити навіть про технології значно швидшої утилізації ядерних відходів (період напіврозпаду яких складає тисячі років )
