Люди-Х (невідомі прохідні кандидати): параолімпієць, геофізик, доцент-боксер, слюсар і латифундист
«Тексти» продовжують вивчати маловідомих виборцям кандидатів в народні депутати від умовно опозиційних політсил. Сьогодні пропонуємо вашій увазі досьє на Валерія Сушкевича і Василя Древляного з «Батьківщини», Артура Палатного від УДАРу, Анатолія Вітіва зі «Свободи» та Євгена Суслова від Королевської.
Сушкевич Валерій Михайлович. № 35 у списку ВО «Батьківщина» (об’єднана опозиція).
Згадок у Google (ПІБ українською, на момент написання матеріалу) – 7190.
58 років, народився у Таращі під Києвом, однак більшу частину життя провів у Дніпропетровську. Закінчив механіко-математичний факультет Дніпропетровського державного університету (1971 – 1976) за спеціальністю «Прикладна математика», математик-програміст.
З дитинства прикутий до інвалідного візка унаслідок полеміліту. Проте активно займається спортом – плаванням. Згодом став співзасновником і керівником Національного параолімпійського комітету.
У політиці – з 1990 року, був обраний депутатом Дніпропетровської обласної ради. У Верховній Раді України з 1998 року. Прикметно, що уперше Сушкевич балотувався до парламенту як представник опозиційної «Батьківщини». Та вже у 2002-му пішов на вибори під прапором провладного блоку «За єдину Україну!». У лави політсили Юлії Тимошенко повернувся у 2005-у, і відтоді їх не полишав.
Валерій Сушкевич в останню парламентську каденцію був дуже працьовитим: 10 разів виступав з трибуни і 214 – з місця; відправив 15 депутатських запитів до різних органів виконавчої влади. Став автором і співавтором понад 100 проектів постанов ВР і законопроектів, з яких близько 40 набули чинності. Майже всі вони стосуються розвитку спорту і соціального захисту інвалідів та людей похилого віку.
Бізнес-інтереси: як президент асоціації «Спортивна індустрія України» лобіює інтереси виробників і продавців спортивних товарів, та операторів послуг, пов’язаних зі спортом.
Деревляний Василь Тимофійович. № 36 у списку ВО «Батьківщина» (об’єднана опозиція).
Згадок у Google (ПІБ українською, на момент написання матеріалу) – 3990.
49 років, мешкає у Тернополі. За першою освітою – технік-геофізик. У 2005-у отримав диплом правознавця у Тернопільському економічному університеті.
В його офіційній біографії є кілька білих плям. Зокрема, у ній сказано, що до 1992 року Древляний був простим робітником заводу «Оріон». А потім п’ять років ніде не працював, аж доки у 1997-му не став заступником директора Тернопільського хлібзаводу № 1. Потім, починаючи з 1998-го, ще чотири роки безробіття. У 2002 році Древляний іде працювати менеджером з маркетингу ТОВ «АНТ».
У біографії Василя Тимофійовича стверджується, що він з 1989 року – член Української Ґельсінської спілки, у 1992-му став одним із фундаторів Української консервативної республіканської партії, з грудня 2000-го по липень 2001 року – координатор Громадянського комітету Тернопільщини «За Україну без Кучми». З листопада 2001 — керівник Тернопопільського обласного штабу «Блоку Юлії Тимошенко».
У 2002 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець по округу № 167, але невдало – набрав «аж» 8.35%. Проте у тому ж році проходить у Тернопільську облраду. У 2006-му потрапляє у прохідну частину списку БЮТ.
Зараз обіймає посаду голови підкомітету ВР з питань охорони історико-культурної спадщини Комітету з питань культури і духовності. Під час останньої депутатської каденції 36 разів виступав у сесійній залі парламенту, направив 54 депутатські запити, написав (сам або у співавторстві) понад 30 проектів постанов ВР і законопроектів, з яких лише чотири набули чинності. Зокрема, проект постанови «Про відзначення 175-річчя з дня народження Івана Нечуя-Левицького».
Один з не багатьох народних обранців, які відповідають критеріям чесності руху «Чесно».
Утім, з Василем Древляним не все так однозначно. Політичні оглядачі пов’язують з ним ганебний провал БЮТ на позачергових виборах до Тернопільської обласної ради у 2008 році. Тоді керівництво тернопільського БЮТу спочатку ініціювало відповідне рішення парламенту про дострокове припинення повноважень Тернопільської облради, а коли стало зрозуміло, що кампанію БЮТ програє, намагався скасувати позачергові вибори. Як результат, вибори не скасували, і БЮТ жодного мандата у облраді не отримав («біло-сердешним» перепало лише 3,3% голосів).
Тоді ж, у 2008-му, Древляний опинився в епіцентрі кількох неприємних скандалів. Зокрема, 28 липня міліція затримала депутата Тернопільської облради бізнесмена Ігоря Савицького за те, що напередодні той погрожував автоматом Калашникова персоналу готелю «Глобус+». Місцева преса називала Савицького одним із спонсорів Древляного. У 2010-му МВС оголосило Савицького у розшук «за ухилення від сплати коштів на користь фізичних та юридичних осіб, на виконання статті 42 Закону України «Про виконавче провадження».
Тоді ж підприємець Сергій Тарашевський, місцевий активіст партії «Єдиний центр», звинуватив Древляного у здирництві. Але у суді свою правоту довести не зміг.
Бізнес-інтереси: зважаючи на участь у Тернопільській міській громадській організації «Спілка орендарів «Офіс-центр» - нерухомість.
Палатний Артур Леонідович. № 9 у списку партії УДАР Віталія Кличка
Згадок у Google (ПІБ українською, на момент написання матеріалу) – 588.
39 років, киянин, заступний голови партії УДАР, бізнесмен. Депутат Київської облради. Доцент кафедри спортивних дисциплін, ігор та туризму Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Автор дисертації на тему «Планування тренувальних засобів загальної і спеціальної спрямованості на різних етапах багаторічної підготовки боксерів».
Друг дитинства і кум обох братів Кличків. Саме він на початку 1990-х познайомив Віталія і Володимира зі спонсором – Віктором Рибалко, відомим у певних колах як кримінальний «авторитет» на прізвисько Рибка.
Співзасновник низки комерційних структур. У якості партнера у бізнес-проектах Палатного найчастіше виступає ТОВ «Північна інвестиційна група», основним власником якого, за нашими даними, є Компанія «Ферфакс Лімітед» з Кіпру.
До заборони грального бізнесу в Україні Палатний тримав казино, що тепер перекваліфікувалось на нічний клуб зі стриптиз-шоу.
Вірогідно, є одним з основних спонсорів передвиборчої кампанії УДАРу.
Бізнес-інтереси: роздрібна торгівля, нерухомість, ресторація, розважальні заклади.
Вітів Анатолій Миколайович. № 6 у списку ВО «Свобода».
Згадок у Google (ПІБ українською, на момент написання матеріалу) – 3380.
52 роки, народився на Львівщині, мешкає у Луцьку, депутат Волинської обласної ради. Заступник Голови ВО «Свобода» з питань партійної дисципліни.
За освітою – слюсар, закінчив ПТУ №8 у Стрию. Згідно офіційній біографії, розміщеній на сайті Волинської облради, до 1995 року працював за спеціальністю – ремонтував автомобілі. Далі в біографії Вітіва біла пляма тривалістю у 10 років. У 2005-му він став комерційним директором ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Астав». За даними наших джерел, Анатолій Миколайович також є співзасновником цієї фірми.
Останнє офіційне місце роботи (крім обласної ради) - ТзОВ «Володимир Екобуд» (менеджер зі збуту). Фірма спеціалізується на будівництві дерев’яних будинків.
Потрапити у Верховну раду намагався і раніше. Зокрема, у 1998 році балотувався від Соціал-національної партії України.
Досить відомий на Волині політик (його охоче цитує місцева преса).
Бізнес-інтереси: за непідтвердженими даними, будівництво і ресторація.
Суслов Євген Іванович. № 7 у списку партії «Україна – вперед!» Наталії Королевської.
Згадок у Google (ПІБ українською, на момент написання матеріалу) – 76000.
31 рік, з міста Сквира що у Київській області. Народний депутат України.
У 2002-му, у віці 21 років, став мером Сквири, фактично отримавши посаду у спадок від батька Івана. Адже родина Суслових – працедавець багатьох селян Сквирського району.
Суслови – мільйонери. Підконтрольні їм агропідприємства обробляють тисячі гектарів землі, серед їхніх активів – кілька агропереробних підприємств – цукрові й сирні заводи тощо.
У 2006 році Суслов-молодший отримав 10-е місце у виборчому списку Блоку Юлії Тимошенко, а на дострокових виборах 2007-го – 13-е. У березні цього року полишив лави БЮТ, ставши позафракційним.
Протягом останньої депутатської каденції 34 рази виступав у стінах парламенту, скерував різним органам влади 12 депутатських запитів, а також став автором чи співавтором близько 70 проектів постанов Верховної Ради і законопроектів. З них набули чинності 14. Серед останніх – Закон «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо підвищення шлюбного віку».
Імовірно, є одним зі спонсорів політпроекту імені Королевської. До речі, кукурудзяне поле, де проходив з’їзд партії «Україна – вперед!», належить Сусловим.
Бізнес-інтереси: сільське господарство, агропромисловість, роздрібна торгівля.
-----------------------
Мета проекту «Люди-Х» суто пізнавальна. Ми хочемо хоч трохи пролити світло на постаті невідомих чи маловідомих широкому загалу персоналій, які ризикнули позмагатись за право бути народним обранцем у лавах партій і політичних об’єднань, що позиціонують себе опозиційними. Наразі ми не будемо робити жодних висновків, а лише надамо факти.
Ми будемо вивчати кандидатів від об’єднаної опозиції (ВО «Батьківщина»), партії УДАР, ВО «Свобода» та політутворення Наталії Королевської «Україна – вперед!». Комуністів і «регіоналів» залишимо за кадром, оскільки там, незалежно від персоналій, все зрозуміло.
У кожній публікації даватимемо дані по двом-трьом кандидатам від «Батьківщини», і по одному від «УДАРу», «Свободи» і Королевської (вірогідно, форма подачі змінюватиметься). Не обіцяємо охопити усіх «темних конячок», але постараємося.
Зараз ми обираємо об’єкти для дослідів на власний розсуд. Але поради і побажання від учасників спільноти і простих читачів для нас стануть неоціненними. Тож якщо у вас є претендент на вивчення (байдуже, «спис очний» чи мажоритарний), або якась корисна для проекту інформація, пишіть у коментарі або на e-mail: texty.org.ua@gmail.com.
Усі публікації у рамках проекту «Люди-Х» читайте тут.
