Спротив у Мережі: Anonymous як імунна система інтернету
Журнал Wired опублікував велику статтю, в якій вивчає історію появи Anonymous і роль цього явища для сучасного Інтернету.
Рух, який зародився в розділі / b / на форумах 4chan, починався з «лулзів»: невелика група форумчан приколювалася у різні способи: наприклад, замовляли піцу за чужий рахунок. Учасники форуму прагнули обігнати один одного в пошуку нових «лулзлів», безглуздих за визначенням. Частим приколом був «доксінг» (D0x) – публікація персональної інформації на випадкову жертву, зазвичай у вигляді цифрових документів (звідси й назва).
Вперше рух Anonymous набув політичного забарвлення в січні 2008 року, коли серед «лулзлів» з’явилося вірусне відео церкви саєнтології. Над ним приколюється увесь інтернет, з'явилася маса пародій, а учасники форуму 4chan вирішили не тільки поприколюватися, а й заддосити цих «гадів». Так серед форумчан з'явилося крило «моральних фагів» (moralfags), які виділилися з «лулзфагів».
Протест проти церкви саєнтології в березні 2008 р.: перший випадок, коли Anonymous звернулися до політичної теми
Боротьба з церквою саєнтології вже втратила будь-який ореол «лулзовості» і продовжилася 2009 року, коли з'явилася знаменита програма LOIC, за допомогою якої будь-який бажаючий міг приєднатися до DDoS-атаки. В цей момент крило «моральних фагів» руху Anonymous вийшло за межі форуму 4chan – до акцій приєднувалися добровольці з усього світу, багато з яких вже нічого не знали про форум 4chan.
Координація дій учасників Anonymous здійснювалася на IRC-каналах. Як відзначають очевидці тих подій, на цих каналах спочатку запанувала та сама атмосфера, що і на форумах 4chan, тобто відсутність будь-якої структури та ієрархії. Рішення приймалися методом класичної «дуократіі» (do-ocracy), як і в open source проектах і в лібертаріанстві. Метод передбачає, що реалізацію запропонованих рішень беруть на себе самі автори ідеї. Сам запропонував – сам роби, а всі бажаючі тобі допоможуть. Система виявилася напрочуд ефективною.
На IRC-каналах Anonymous постійно сидить не так вже й багато людей, лиш кілька сотень, які ведуть ледачі бесіди. Але щойно станеться якась подія, що загрожує свободі інтернету, IRC-канали Anonymous немов нізвідки заповнюються десятками тисяч людей, починається хаотичне нуртування, операції організовуються самі по собі. Буквально протягом кількох годин мобілізуються сотні тисяч людей, багато з яких – новачки, котрі просто хочуть допомогти. Журналісти Wired, які були свідками цього, порівнюють Anonymous з «імунною системою інтернету, яка миттєво реагує на будь-яку загрозу для організму».
В рамках однієї операції діють десятки різних маленьких груп, кожна з яких виконує своє завдання і може взагалі нічого не знати про діяльність іншої групи.
Класичним прикладом є операція BART (OpBART) в серпні 2011 року. Дії поліції метро Сан-Франциско (Bay Area Rapid Transit, BART) стали приводом для вуличних протестів, коли один з поліцейських розстріляв беззбройного негра Оскара Гранта. Природно, Anonymous не брали активної участі у вуличних протестах і взагалі особливо не цікавилися цією справою, хоча багато співчували протестуючим. Але в одного дня перед початком чергової акції керівництво BART вирішило перешкодити організаторам акції – і відключило мобільний зв'язок на станціях метро. Немов за помахом чарівної палички миттєво з'явився IRC-канал #opbart, який відразу наповнився учасниками – і почався рух. Різні підгрупи займалися своїми проектами: зломи, доксінг, DDoS-атаки, протести в офлайні і т.д. Протягом місяця були атаковані всі сайти BART, опубліковано кілька баз даних з документами і навіть з’явилися фотографії в оголеному вигляді одного з керівників BART, який перед цим зізнався, що глушіння мобільних телефонів було його ідеєю.
Акція проти BART в метро Сан-Франциско, липень 2011
OpBart - наочний приклад дуократіі. Ніхто не роздавав жодних команд, але ніхто не діяв поодинці. Окремі групи могли не знати про існування одне одного, але всі разом вони являли єдину грізну силу, яка атакувала цілі із завзятістю осиного рою.
З 2011 рух Anonymous став відомим і часто «світився» у ЗМІ поряд з активістами Occupy Wall Street, оскільки Anonymous підтримували акції вуличних протестів. Однак, у другій половині 2011 року і на початку 2012-го ситуація змінилася на гірше.
На думку журналістів, ключовою подією став арешт Sabu (Хектора Ксавьера Монсегура) - лідера групи LulzSec. Точніше, не стільки його арешт, скільки той факт, що Sabu півроку працював під прикриттям ФБР. Агенти ФБР навіть іноді самі спілкувалися в Мережі від імені Sabu. Півроку федерали збирали інформацію на активістів, до яких могли дотягнутися. Вони зібрали досьє на десятки хакерів, деякі з яких напевно зараз на волі і теж працюють на ФБР.
Ця історія, одночасно з розгоном руху Occupy Wall Street, зробила активістів Anonymous дуже запеклими. На IRC-каналах останнім часом вже не стільки обговорюють деталі операції, скільки говорять про методи дотримання анонімності і способах виявити таємних агентів уряду у своїх лавах.
За матеріалами журналу Хакер
