Геніальна схема: як оточення Януковича привласнило Укрзаілзницю.
Поки що не всю компанію, а «лише» вагони. З нового року усім рухомим складом державної УЗ нми управляють приватні кампанії. Причому передача відбулася без жодних тендерів. У результаті тисячі людей котрі працювали у невеликих експедиторських фірмах втратили роботу, ціни на вантажні перевезення зросли на 30 – 50%, УЗ втратила замовлення, бюджет податки, десятки тисяч підприємств понесли збитки.
Все почналося з благородної мети: У листопаді Укрзалізниці, за повної підтримки мінінфраструктури, повідомила, що передає свої вагони на баланс своїх же підприємств, таких як Дарницький вагоноремонтний завод, "Укрспецвагон" тощо. Сенс операції - в "державному підході" та боротьбі з підступною Росією. Давні міждержавні договори України і Росії дозволяли останній використовувати задешево на своїй території українські вагони, котрі туди заїжджали, внаслідок чого вони місяцями не поверталися на батьківщину. Набувши номінальних власників в особі держпідприємств, вагони отримували новий статус, який захистить від сусідської жадібності.
Ось на цьому факті добрі новини для держави й скінчилися. Як, утім, і для бізнесу. Вже через кілька тижнів, без жодних анонсів, учасники ринку дізналися, що: а) плату за проїзд відтепер збиратиме не держава, а шість ТОВ - по одному на кожну залізницю; б) ціни підвищуються на 30%; в) вагонів немає.
Ціни зростають на 30%, а ось, за підрахунками газети "Коментарі", яка порівняла фінплани "УЗ", заробити нинішнього року монополіст планує тільки на 15% більше.
Річний обсяг ринку вантажоперевезень - 30 млрд. Куди подінуться ще 15%, тобто 4,5 млрд. грн.? Якби замовники платили прямо в державну касу, запитань би не виникало. Але ж відтепер увесь цей багатомільярдний потік рине через кілька приватних прокладок зі статутними капіталами 5-11 тис. грн. і засновниками - нікому не відомими фізособами.
Але це пів біди. На початку 2012 року клієнти УЗ раптом з’ясували, що вагонів немає. Взагалі. Навіть за хабар. Катастрофа сталася, власне, незапланована. Річ у тому, що, оскільки час - гроші, схему вирішили впровадити швидше. Стартували 9 листопада, а з 1 січня вже все мало працювати.
Отож за два місяці потрібно було не тільки створити держпідприємство "Український логістичний транспортний центр", що наглядало б за потоками, та нову структуру управління, а й за списком: дати кожному вагону новий інвентарний номер, повідомити суміжні країни про зміни, постаратися повернути максимальну кількість вагонів з-за кордону, паралельно нікого із країни не випускаючи, анулювати старі договори і т. д., і т. п…
Близько 30 самих асоціацій, які зверталися до Азарова, Колеснікова, Цушка і т.д. Включно з такими монстрами, як УСПП і ФРУ. Кількість ж підприємств обчислювалася сотнями. Виживали хто як міг. Зернотрейдерів урятував Кінах.
До речі, Україна зробила приємно сусідам ще в одному аспекті: тромб на нашій залізниці перемістив замовлення з українських вузлових терміналів на хаби суміжних країн. У тому числі автомобільні.
За даними DT.UA, прем’єр-міністр України Микола Азаров провів нараду, на якій розпорядився прогнати новоявлених посередників і стабілізувати ситуацію. Президента України під час перебування його в Давосі теж ознайомили з катастрофою на батьківщині. Цим наші новини про реакцію перших осіб держави закінчуються. Оскільки схема продовжує працювати, можемо припустити, що Микола Азаров спочатку чогось не зрозумів, але йому пояснили.
Організатори схеми і справді думали про надійність цього бізнесу. У відкритих джерелахжурналістам вдалося знайти дані про трьох директорів "прокладок". Це професійні залізничники. Їх призначення на посади директорів комерційних фірм свідчить, про централізовану рознарядку на створення "прокладкової" мережі за рахунок кадрових ресурсів державної залізниці. Про це ж саме свідчить і той факт, що практично всі фірми створено за останні три місяці перед запуском.
Цікаві деталі оборудки і про те до кого з оточення Януковича ведуть ниточки від фірм-прокладок, котрі паралізували роботу УЗ читайте в оригіналі статті на сайті finance.ua
