Марсохід Opportunity виявив мінеральну жилу, колись утворену водою
Побачивши нове відкриття, зроблене марсіанським роботом, геологи, що співпрацюють з проектом, буквально підстрибнули на стільці. На знімку, переданому з Червоної планети, чітко видно мінеральну жилу світлого кольору, яка яскраво вирізняється на фоні грунту. Причина її появи може бути тільки лише одною: колись на Марсі текли підземні струмки.
Жила, обстежена Opportunity, товщиною в 1-2 сантиметри та довжиною 40-50 см, злегка виступає з навколишньої породи. Нічого подібного під час своєї 33-кілометрової подорожі по Марсу робот не "помічав".
Більш детальне дослідження за допомогою мікроскопічної камери та рентгенівського альфа-спектрометра встановило, що жила складається з кальцію та сірки у співвідношенні, що вказує на сульфат кальцію.
Сульфат кальцію може існувати у багатьох формах - залежно від того, скільки води зв'язано кристалічною структурою мінералу. Дані, отримані від камери, вказують, що жила складається з двоводного сірчаного кальцію - мінералу, більше відомого нам як гіпс. Той самий, з якого роблять гіпсову штукатурку та гіпсокартон.
Найімовірніше, гіпсова жила утворилася завдяки тому, що вода, проходячи крізь вулканічні породи, розчиняла кальцій. Він у поєднанні з сіркою, яка або також була вимита з пород, або містилася у вулканічних газах, утворив гіпс, який відкладався у підземній тріщині, заповненій водою. Згодом внаслідок руйнування порід ця жила опинилася на поверхні.
Нинішнє відкриття - одне з багатьох у послужному списку Opportunity. Робот прибув на Марс на початку 2004 року разом із своїм "близнюком" Spirit, причому вчені розраховували на три місяці роботи марсоходів. Натомість вони пропрацювали на Червоній планеті роками. Spirit перестав виходити на зв'язок в 2010 році, а Opportunity працює досі. Наразі марсіанський робот прямує до сонячного схилу на північному кінці гребеня кратеру Endeavour. Похиле розташування дасть змогу розмістити сонячні батареї під кутом, що збільшить шанси "виживання" апарата протягом п'ятої в його історії марсіанської зими.
Прикметно, що загальна довжина маршрута, який подолав Opportunity на Марсі (21,35 миль) наближається до рекорду позаземних поїздок, встановленого радянським Луноходом-2 у 1973 році (23 милі). Під час місії Аполона-17 астронавти наїздили по Місяцю 22,3 милі - але це заслуга не роботів, а людей.
