Фрагменти
Університети за один пенні: як лондонські кав'ярні XVII століття змінили науку, — дослідження
Поява перших кав'ярень у Лондоні XVII століття стала ключовим каталізатором Наукової революції. Відкриття кав'ярні в міській парафії подвоювало кількість практичних науковців і майже вп'ятеро збільшувало число майстерень наукових приладів, відкривши шлях до знань людям без університетських дипломів та багатства.
Про це йдеться в економічно-історичному дослідженні Кав'ярні та розквіт науки.
Авторами цього масштабного дослідження є науковці в галузі економіки Монір Бунаді з Інституту міжнародних економічних досліджень Стокгольмського університету та Йєнс Елен з Кільського інституту світової економіки.
Науковці проаналізували монументальний масив геокодованих даних про 286 кав'ярень у 162 парафіях Лондона за період з 1600 по 1690-ті роки. Виявилося, що після відкриття першої кав'ярні в парафії кількість математиків і практичних науковців зростала в середньому з 0,62 до 1,30, а майстерень наукових приладів — з 0,33 до 1,57. Економетричне моделювання показало, що кав'ярні забезпечили створення 31% від усіх практичних науковців Лондона у другій половині XVII століття.
Університети за один пенні
У 1652 році грецький слуга Пасква Розе відкрив першу в Лондоні кав'ярню, започаткувавши феномен, який сучасники швидко назвали «пенні-університетами». За один пенні — близько десятої частини денного заробітку — будь-який письменний городянин отримував чашку кави та доступ до тверезого, раціонального інтелектуального дискурсу.
На відміну від традиційних таверн, які не мали подібного впливу на науку, кав'ярні стали майданчиком для передачі неформальних знань між вченими-теоретиками та майстрами-ремісниками. Аналіз прізвищ засвідчив, що найбільший приріст наукової активності спостерігався серед людей з прізвищами, найменш представленими в матрикулах академічної еліти Оксфорда та Кембриджа.
У кав'ярнях члени Королівського товариства регулярно зустрічалися з годинникарями та механіками. Яскравим прикладом стала співпраця вченого Роберта Гука та годинникаря Томаса Томпіона: їхні дискусії та креслення за кавовими столиками в кав'ярнях Child’s і Garraway’s привели до створення надточних хронометрів для Гринвіцької обсерваторії. Завдяки цій взаємодії кількість майстерень, які виготовляли експериментальні прилади (як-от мікроскопи та повітряні помпи), зросла у понад п'ять разів.
Загальноєвропейський ефект неформальних мереж
Вплив кав'ярень на науку не обмежувався столицею Англії. Проаналізувавши дані щодо 200 європейських міст XVII століття, автори виявили подібну тенденцію: у 37 містах, де відкрилися кав'ярні, спостерігалося стрімке зростання кількості виданих книг із прикладної математики та чисельності майстрів наукових інструментів порівняно з містами аналогічного розміру.
Науковий прогрес вимагав відкритих соціальних інститутів, які знижували бар'єри входження та дозволяли знанням вільно циркулювати в суспільстві. Автори дослідження зазначають, що цей історичний досвід має важливі паралелі із сучасністю: у добу цифровізації і штучного інтелекту неформальні майданчики для особистого спілкування стають дедалі важливішими для виникнення інновацій.