Фрагменти

Комітет ВР підтримав законопроєкт, що дозволить прокуратурі тиснути на медіа та бізнес

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності підтримав урядовий законопроєкт №16026, який змінює повноваження прокуратури. Документ викликав застереження як щодо можливого тиску на медіа й бізнес, так і щодо ефективності розслідувань необґрунтованих активів.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел
Фото ілюстративне, з відкритих джерел

Прокуратурі можуть повернути інструменти загального нагляду

12 листопада правоохоронний комітет Верховної Ради рекомендував ухвалити за основу та в цілому законопроєкт №16026. Як повідомив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, документ фактично повертає прокуратурі елементи загального нагляду, від якого Україна відмовилася у 2016 році.

За його словами, законопроєкт дозволить прокурорам вимагати від медіа та бізнесу документи й пояснення без відкриття кримінального провадження та санкції слідчого судді. Підставою для таких вимог можуть стати, зокрема, відомості з публічних джерел або обставини, які прокурор вважатиме загрозою фундаментальним національним інтересам.

Шабунін навів приклад можливого тиску на редакції: після публікації журналістського розслідування про статки посадовця прокурор може вимагати надати документи, договори та внутрішнє листування редакції. Для цього, за його оцінкою, достатньо буде послатися на використання інформації з відкритих джерел.

На виконання вимоги відводитимуть п'ять днів. За невиконання передбачена відповідальність, водночас оскаржити таку вимогу буде складно, оскільки кримінального провадження ще не існуватиме.

Ризики для справ щодо необґрунтованих активів

Водночас у Transparency International Ukraine звернули увагу на іншу проблему законопроєкту — можливе ускладнення збору доказів у справах про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.

Нині прокурори САП, а у визначених законом випадках — Офісу генерального прокурора, мають прямий доступ до інформаційних систем, реєстрів і баз даних державних органів та органів місцевого самоврядування. Це необхідно, щоб ще до звернення до суду зібрати відомості про доходи посадовців, вартість їхнього майна та обставини його набуття.

Законопроєкт пропонує замінити прямий доступ на «спеціальний». У TI Ukraine застерігають, що це поняття в законодавстві стосується лише публічних реєстрів. Через це розпорядники інших державних баз даних можуть вирішити, що нова норма на них не поширюється.

Проблеми з отриманням інформації вже виникають на практиці. За даними тіньового звіту за 2026 рік, окремі державні органи відмовляли прокурорам САП у наданні відомостей про пенсії, доходи та соціальні виплати, посилаючись на відсутність права отримувати інформацію з обмеженим доступом за запитом.

Крім того, документ змінює формулювання мети доступу до даних: замість «виявлення» необґрунтованих активів пропонується «підтвердження їх наявності». У TI Ukraine вважають це невідповідністю положенням Цивільного процесуального кодексу, який покладає на САП саме завдання виявляти такі активи.

Антикорупційні організації закликають доопрацювати документ

У TI Ukraine пропонують ухвалити законопроєкт лише за основу в першому читанні, а до другого читання виправити положення, які можуть обмежити доступ прокурорів до державних реєстрів і баз даних. Зокрема, організація наполягає на збереженні можливості отримувати за вмотивованими письмовими запитами необхідні документи й інформацію, зокрема з обмеженим доступом.

Окремі зауваження до законопроєкту стосуються нечіткості переліку виняткових випадків, у яких прокурор може представляти інтереси держави в суді. На ці проблеми також вказувало Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради.

Шабунін, зі свого боку, пов'язує розширення повноважень прокуратури з іншим законопроєктом — №16144 про реформу прокуратури, який парламент раніше підтримав за основу. Він критикує документ за відсутність конкурсу на посаду генерального прокурора та перевірки чинних керівників прокуратури.

антикорупція законопроєкт медіа прокуратура тиск