Фрагменти

Російська пропаганда використала стрілянину в Кракові для дискредитації України: які фейки поширювали

Стрілянина на головній площі Кракова стала приводом для масштабної дезінформаційної кампанії. Проросійські телеграм-канали почали шукати «український слід» ще до того, як поліція встановила особу нападника, а згодом поширювали суперечливі версії трагедії.

Про це пише «Детектор медіа».

«Український слід» знайшли ще до появи фактів

Як зазначає видання, упродовж 7–9 листопада 68 російськомовних і польськомовних телеграм-каналів опублікували щонайменше 145 повідомлень, у яких пов'язували стрілянину в Кракові з Україною або міграцією. 107 із них, або 74%, розмістили канали, які дослідники віднесли до деструктивних акторів, зокрема «Украина.ру», RT, «Царьград» та канал Олега Царьова.

Центральним став наратив про нібито зв'язки нападника з Україною. Він з'явився щонайменше у 43 повідомленнях у 32 каналах. Уже в першу годину після стрілянини, коли інформації про особу стрільця практично не було, канали почали припускати, що він українець або військовий ЗСУ.

Увечері 7 листопада приводом для нової хвилі публікацій стала нашивка на бронежилеті нападника. Її оголосили символікою американської приватної компанії Forward Observations Group (FOG), яка нібито воювала на боці України. RT і «Царьград» поширювали цю версію, пов'язуючи компанію з «Азовом».

Насправді польські фактчекери Demagog встановили, що на нашивці зображений піратський символ, пов'язаний із легендарним піратом XVIII століття Едвардом Тічем, відомим як Чорна Борода. Логотип FOG має інший вигляд. Крім того, фото нападника з українським прапором на жилеті виявилося згенерованим штучним інтелектом.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також заявив, що стрілець ніколи не був військовим. Однак спростування не зупинили поширення вигадок: версію про FOG продовжували передруковувати навіть 9 листопада.

Загибель росіянки та інші вигадки про напад

Окрему увагу російські пропагандистські канали приділили громадянці Росії, яка постраждала під час стрілянини. Про неї написали щонайменше 22 повідомлення у 17 каналах. Водночас 8 листопада «Украина.ру» та «Осташко! Важное» поширили неправдиву інформацію, що жінка померла. Посольство Росії спростувало це приблизно за дві години, але за цей час повідомлення встигли охопити аудиторію понад 900 тисяч підписників.

Паралельно пропагандисти просували тезу, що Польща нібито отримала відплату за підтримку України. Деякі автори закликали польську владу відкликати громадян, які воюють на боці України.

Ще один напрям кампанії — випереджувальне звинувачення України у спробах пов'язати теракт із Росією. Пропагандисти заздалегідь називали такі припущення майбутніми вкидами українського ІПСО, хоча польська влада не висувала версії про причетність Кремля.

Суперечливі версії для дискредитації України та влади Польщі

Згодом пропагандистські канали почали поширювати взаємозаперечні версії про політичні погляди стрільця. Одні називали його нацистом і «найманцем з “Азову”», інші — прихильником ЛГБТ та ліберального табору, пов'язаного з прем'єр-міністром Польщі Дональдом Туском.

Такі повідомлення мали спільну мету — підірвати довіру до польської влади та створити враження, що вона приховує правду про напад. У деяких дописах навіть з'явилася версія про «британський слід» і нібито спробу залякати польське суспільство.

Дезінформація поширювалася не лише в Telegram. 9 листопада в соцмережах X і Tumblr з'явилися підроблені відео, оформлені як сюжети Euronews і DW. У них стверджувалося, що стрілець діяв в інтересах СБУ, а зброю придбав на чорному ринку після того, як її передали Україні західні партнери. Окремі ролики також пов'язували трагедію з допомогою Києву та Волинською трагедією.

За даними «Детектора медіа», це був перший зафіксований випадок використання кампанією «Матрьошка» (Operation Overload) платформи Tumblr.

Дослідники наголошують, що пропагандистські версії суперечили одна одній, проте виконували спільну функцію: переконати аудиторію, що підтримка України становить загрозу для Польщі, а польській владі не можна довіряти. Для цього використовували швидке поширення неперевірених повідомлень, повторення однакових тез і маніпулятивне використання відео з місця трагедії.

дезінформація польща підтримка україни російська пропаганда фейки інформаційна війна