Фрагменти

Путін мав чотири сценарії перемоги над Україною. Тепер залишилося два, — WSJ

У Росії залишилося дві основні стратегії перемоги у війні проти України з чотирьох, на які раніше розраховував Володимир Путін.

Про це пише The Wall Street Journal, аналізуючи перспективи російської війни та плани Кремля на 2027 рік.

Перші дві ставки Москви — зламати українську армію та домогтися від адміністрації Дональда Трампа примусу Києва до російських умов — поки не спрацювали. Україна продовжує оборонятися, а переговори за посередництва США не привели до прийняття вимог Кремля.

Натомість Путін розраховує паралізувати українську економіку масованими ракетними й дроновими атаками та дочекатися політичних змін у Європі, які можуть послабити підтримку Києва.

Росія не може прорвати фронт і посилює удари по містах

На полі бою Росія цього року демонструє найгірші результати з 2022-го. Спроби оточити українські оборонні позиції на Донеччині провалилися. Попри нестачу особового складу, українська армія продовжує утримувати фронт.

За оцінками аналітиків, від початку повномасштабної війни Росія могла втратити до 600 тисяч військових убитими. Масове застосування українських дронів ускладнює російські наступальні операції та дає перевагу обороні.

Тому Москва посилює кампанію ракетних і дронових ударів по українських містах та критичній інфраструктурі. Під прицілом — електростанції, склади, чорноморські порти та мости через Дніпро.

Мета цієї кампанії — залишити українські міста без електроенергії, опалення та водопостачання взимку, спричинити гуманітарну кризу й паралізувати економіку. У такому разі Україна буде ще більше залежати від європейського фінансування, необхідного для покриття військових витрат.

Водночас, як зазначає WSJ, опитування поки не свідчать, що погіршення умов життя робить українців більш схильними до капітуляції.

Кремль чекає на розкол у Європі

Ще одна ставка Путіна — ослаблення європейської підтримки України. У Кремлі розуміють, що Європа стала ключовим союзником Києва, але водночас може виявитися вразливою ланкою.

Економічні проблеми, високі ціни на енергоносії та навантаження на соціальні системи знижують популярність європейських урядів. Натомість зростає підтримка популістських партій лівого та правого спрямування, частина яких прихильніше ставиться до Росії.

Зокрема, у Франції фаворитка президентських перегонів Марін Ле Пен обіцяє скоротити фінансування України. У Німеччині ультраправа «Альтернатива для Німеччини» виступає за відновлення масштабних закупівель російського газу. В Італії також є політичні сили як у владній коаліції, так і в опозиції, які виступають проти допомоги Києву.

Поки що європейські уряди продовжують підтримувати Україну. Однак Путін розраховує, що політичні зміни та внутрішні суперечності поступово послаблять цю позицію.

Водночас ресурси самої Росії також не безмежні. Військові витрати вже становлять третину або більше державного бюджету, а через зростання дефіциту регіональна влада скорочує виплати родинам загиблих військових.

За оцінкою аналітиків, Путін, імовірно, чекатиме до весни 2027 року, щоб оцінити наслідки ракетної кампанії проти України та результати політичних процесів у Європі. Проте навіть якщо Кремль перегляне свою стратегію, від початкових цілей війни він навряд чи відмовиться, підсумовує видання.

агресія рф повітряний терор рф путін стратегія рф