Фрагменти
Лише третина трансформаторів у саркофагах: Нагорняк розповів, наскільки незахищена енергетика України
Народний депутат від «Слуги народу», член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк в інтерв'ю Radio NV розповів про причини тривалих відключень електроенергії, незахищеність підстанцій, проблеми з будівництвом укриттів та відповідальність уряду й енергетичних компаній.
За його словами, зараз Росія цілеспрямовано атакує не стільки об'єкти генерації, скільки інфраструктуру, необхідну для передачі електроенергії споживачам. Водночас значна частина трансформаторів досі залишається без належного захисту.
Росія змінила тактику: б'є по підстанціях і трансформаторах
«Я не бачу тут жодної контрольованості. Ситуація така, яка вона є. Ми перебуваємо в такому постійному живому процесі: щось прилітає, якщо з'являється фізична нагода — працівники, електромонтери заходять на об'єкт, дивляться, що можна зробити, і роблять усе для того, аби відновити передачу електричної енергії», — каже Нагорняк.
За його словами, зараз російські війська зосередили удари на енергетичній логістиці, оскільки розуміють, що Україна має достатньо потужностей для виробництва електроенергії.
«Ворог добре поінформований, що ми зараз можемо згенерувати достатньо багато електричної енергії, тому що перед цим окупанти били по металургії і у нас суттєво впало споживання. Аби не витрачати ракети та реактивні "Шахеди" на генерацію, ворог б'є по логістиці».
Нагорняк вважає, що Росія користується тим, що Україна за роки повномасштабної війни не змогла належним чином захистити інфраструктуру передачі електроенергії.
«Ворог вибиває те, що незахищене. Ті шляхи, підстанції та трансформатори, які не мають укриттів, ворог, на жаль, успішно випалює».
Депутат пов'язує тривалі графіки відключень на початку листопада зі зміною російської тактики та появою точніших засобів ураження.
«У нього з'явилися нові, більш точні засоби ураження, які потрапляють прямісінько в ціль і спалюють той трансформатор, який незахищений стоїть просто неба».
За словами Нагорняка, таких трансформаторів навколо Києва залишається чимало. Він покладає відповідальність за ситуацію передусім на Міністерство енергетики, а також на уряд і наглядові ради енергетичних компаній.
Лише третина трансформаторів «Укренерго» має залізобетонний захист
Однією з причин повільного будівництва захисних споруд Нагорняк називає можливу корупційну складову, а також розпорошення відповідальності між різними відомствами.
«На об'єктах НЕК "Укренерго" було два господарі — сам "Укренерго" та Агентство з відновлення, які будували і будують досі ці захисні споруди. Це два різних міністерства: Міністерство енергетики та Міністерство відновлення, які є керівниками цих структур по вертикалі».
Ще однією проблемою депутат вважає звітність, яка не відображає реального стану справ на енергетичних об'єктах.
«Постійно на цих штабах, які очолюють прем'єр-міністри, доповідають картинку з такої "теплої ванни". Мовляв, у нас усе добре, ми якось протримаємося, ми все будуємо. Але коли ти приїздиш безпосередньо на підстанцію...»
Нагорняк розповідає, що особисто відвідував підстанції «Укренерго» і перевіряв стан захисту обладнання. На підконтрольній Україні території, за його словами, є 84 підстанції компанії. На кожній розташовано від двох до трьох або й більше трансформаторів напругою 330/110 кВ.
«На сьогодні лише третина цих трансформаторів перебуває в залізобетонних саркофагах», — стверджує нардеп.
Водночас російські війська навчилися обходити менш надійні способи захисту.
«Ворог зараз не намагається розбити залізобетонний саркофаг. Ворог реактивним "Шахедом" цілить по трансформатору, який захищений лише габіонами з піском. Тобто ті 2/3 трансформаторів, які не захищені, ворог успішно атакує», — пояснює Нагорняк.
Під загрозою перебувають не лише трансформатори. На підстанціях є й інше важливе обладнання, зокрема релейний захист, який депутат називає «мізками» підстанцій.
За його словами, «Укренерго» вже має успішний досвід будівництва підземних споруд для такого обладнання.
«Той самий "Укренерго" протягом повномасштабного вторгнення зміг спромогтися збудувати підземні будівлі релейного захисту. Їх у нас є три, і вони показують свою успішність. Але їх має бути 84! Тобто з 84 об'єктів реалізовано лише три такі успішні проєкти. І тоді ми будемо з вами з гарантованим світлом», — каже народний депутат.
Нагорняк наголошує, що незахищеність енергетичної інфраструктури має наслідки не лише для побутових споживачів, а й для економіки та державних компаній:
«Сьогодні атомні електростанції — Хмельницька та Рівненська — не довиробляють електричну енергію, а це державна генерація. Вони недозаробляють гроші як державна компанія, бо могли б згенерувати товар».
За його словами, втрати мають і «Укренерго», яке не отримує доходу від передачі електроенергії, і приватні підприємства, які не можуть виробляти свою продукцію через відключення.
«А четверте — ми всі з вами як українці, які маємо мати електричну енергію 24 години на добу, теж її не маємо, тому що ворог атакує, а наша інфраструктура не захищена належним чином».
Депутат також звернув увагу на те, що за будівництво захисних споруд відповідали кілька урядів, але проблема досі не розв'язана.
«Я розумію, що уряд Корецького пропрацював найменше, але в цьому уряді працює досвідчений енергетик і урядовець Денис Шмигаль — цілий віцепрем'єр-міністр, який був і міністром оборони, і міністром енергетики, і цілим прем'єр-міністром. Він добре поінформований, де які підстанції ключові в Україні».
Нагорняк вважає, що присутність місій МАГАТЕ на підстанціях не може замінити фізичного захисту обладнання:
«Нам точно потрібно більше захисту, ніж місії МАГАТЕ на цих підстанціях. Місії МАГАТЕ нас не врятують, а залізобетонні саркофаги зроблять нашу інфраструктуру розподілу та передачі електроенергії більш стійкою».
Він додає, що під час відвідування чотирьох із п'яти ключових підстанцій «Укренерго» протягом останніх двох тижнів був шокований побаченим:
«Це під носом у Києва, під носом у прем'єр-міністра, під носом у міністра енергетики та першого віцепрем'єра — такий відсоток трансформаторів залишається незахищеним! Що ми хочемо далі — щоб на Дніпропетровщині, Харківщині чи Миколаївщині все було захищено? Якщо у Києві та навколо Києва на підстанціях захищена лише третина трансформаторів, про що говорити далі?»
Укриття подорожчали майже вп'ятеро
Нагорняк стверджує, що після відвідування енергетичних об'єктів надсилає офіційні звернення прем'єр-міністру з описом проблем і пропозиціями щодо їх розв'язання. Також він направляє депутатські запити підрядним організаціям, які будують захисні споруди.
За його словами, не всі підрядники готові надавати чіткі відповіді. Особливу увагу депутат приділяє вартості будівництва.
«Я хочу зрозуміти кошториси та ціни, за якими будують ці укриття, тому що бачу маніпуляції», — каже народний депутат.
Як приклад він навів будівництво захисної споруди на об'єкті «Укренерго» в Київській області. За словами депутата, у 2025 році підрядник уклав договір на 88 млн грн, однак уже наступного року затверджений замовником кошторис передбачав витрати в 420 млн грн.
«Треба розбиратися, чому виникає така різниця в цифрах. По кожному такому випадку потрібно подивитися деталі: за якою ціною закуповується бетон, арматура, металеві балки. Там не так багато номенклатури обладнання, задіяного в будівництві».
Він наголошує, що йдеться про відносно прості залізобетонні споруди, які можна було звести значно швидше.
«Це абсолютно простий залізобетонний саркофаг, проста споруда, які вже мали бути побудовані по всій території України, і в цьому питанні мала бути поставлена крапка. Це можна було зробити за рік, максимум за два».
На думку Нагорняка, проблема не лише в темпах будівництва, а й у відсутності належного контролю та відповідальності:
«Воно заливається і робиться, але питання в тому, що це потрібно було масштабувати, контролювати, і люди мають за це відповідати. І не лише своїми посадами — люди мають нести як політичну, так і кримінальну відповідальність, якщо є зловживання».
Чому держава захищає приватні підстанції, не захистивши власні
Окремо депутат порушив питання захисту регіональних електромереж, які належать приватним операторам. Зокрема, у Києві та Київській області власником таких мереж є ДТЕК.
«ДТЕК так само мав протягом цих п'яти років повномасштабного вторгнення потурбуватися про свої підстанції», — зазначає він.
За словами Нагорняка, наскільки йому відомо, компанія почала захищати підстанції лише цього року. Тепер депутат хоче з'ясувати, за чиї кошти проводять ці роботи та наскільки масштабним є будівництво.
«Потрібно зрозуміти, за чий рахунок. Сподіваюся, за кілька днів буде більше відомо після отримання відповідей на депутатські звернення. Чиїм коштом будуються укриття на підстанціях ДТЕК у Києві та області, чи достатньо їх будується?»
Нагорняк не заперечує проти державної підтримки приватних операторів, однак вважає несправедливим, якщо бюджетні кошти спрямовують на їхню інфраструктуру, тоді як власні державні об'єкти досі не мають належного захисту:
«Я не проти, щоб держава допомогла і приватним гравцям, але якби держава подбала на 100% про себе — питань немає. Але не зовсім справедливо, коли свої не спромоглася захистити (лише третину), і при цьому робить жест доброї волі та захищає приватні підстанції за кошти платників податків».
Витрати Києва та недостатня підготовка до відключень
Депутат також розкритикував використання бюджету столиці під час війни. За його словами, міська влада мала б приділяти більше уваги енергетичній стійкості міста, а не витрачати кошти на другорядні, на його думку, роботи.
«Я вважаю, що ефективність використання київського бюджету під час війни перебуває на дуже низькому рівні. Мене особисто турбує, коли я їду по Голосіївському району чи проспекту Дружби Народів, де у листопаді перекладають тротуарну плитку. Ну скільки можна це робити, коли Київ стоїть без світла, а сьогодні зранку о 5-й годині я наливав воду з баклажки в каструлю, щоб підігріти?»
На думку Нагорняка, Київська міська рада та мер за час повномасштабної війни могли зробити більше для забезпечення столиці власною генерацією та резервними джерелами живлення.
Зокрема, він звернув увагу на проблеми з водопостачанням, які виникли під час останніх відключень електроенергії.
«Чому ми були без води останню добу? Тому що водоканал споживає близько 50 МВт електричної енергії на водоподачу та водовідведення. Це великий обсяг. Вони мають мати не просто дизель-генератори, а надійні когенераційні установки, які генеруватимуть електроенергію і не залежатимуть від зовнішніх чинників. Це їхня безпосередня відповідальність».
Депутат наголошує, що відповідальність за енергетичну стійкість столиці має бути розподілена між усіма учасниками.
«Київська міська рада відповідає за водоканали, школи, лікарні. ДТЕК відповідає за свої підстанції — київські міські та обласні. "Укренерго" відповідає за свої підстанції — це відповідальність компанії та уряду».
Окремо він згадав державну компанію «Укргідроенерго», яка також має відповідати за відновлення власних об'єктів.
«Теж треба запитати, чому деякі об'єкти гідроенергетики відстають у часі відновлення інфраструктури на два роки? Чому це нікого не турбує?»
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися