Фрагменти

Україна розгортає власну супутникову мережу зв’язку: перший супутник Obria вже на орбіті

Українська компанія HIMERA разом із данським партнером GomSpace запустила перший тестовий супутник зв’язку в межах проєкту Obria. Його мета — створити власну супутникову мережу для потреб української армії, уряду та інших державних інституцій, яка стане альтернативою Starlink.

Збірка супутника на потужностях компанії GomSpace. Джерело фото: Оборонка

Про перспективи проєкту, терміни розгортання мережі та перешкоди на цьому шляху розповів в інтерв’ю Оборонці засновник HIMERA Міша Рудомінський.

Перший супутник Obria вже тестують на орбіті

Перший супутник Obria під назвою Obria NANO вивели на низьку навколоземну орбіту на початку жовтня в межах місії Transporter-18 компанії SpaceX. Його створили спільно з данською компанією GomSpace.

Це тестовий апарат вагою близько 10 кг, призначений для перевірки основних систем і технологій майбутньої мережі. Крім того, запуск має продемонструвати державі, інвесторам і західним партнерам спроможність команди реалізувати космічну програму.

Телеметрію із супутника вдалося отримати вже на другий день після виходу на орбіту. Водночас говорити про успішне виконання всіх завдань поки зарано: програма випробувань розрахована на рік, а перші результати очікують за кілька місяців.

«Цей супутник буде давати зв'язок на території України, тож стежити за ним треба регулярно. Він перебуває на так званій сонячно-синхронній орбіті — це орбіта, перпендикулярна до руху Землі, — і раз на день проходить над територією України. Саме в ці "вікна" ми й будемо пробувати встановити з ним зв'язок.

В ідеалі "вікно" триває 15 хвилин, але залежно від технології можна використати 50-60% цього часу. Тобто стійкого зв'язку, скоріш за все, буде хвилин шість, але все залежатиме від результатів тестів», — розповів Рудомінський.

Повноцінну мережу планують будувати на основі значно більших апаратів. Серійні супутники матимуть вагу близько 250 кг, а для початкового забезпечення безперервного покриття всієї території України знадобиться щонайменше сотня таких апаратів.

«Наша основна задача — стабільний зв'язок 24/7», — пояснив засновник HIMERA.

За сприятливих умов на повноцінне розгортання мережі знадобиться один-два роки. Вона має підтримувати високошвидкісний зв'язок, зокрема передавання відео з мінімальною затримкою та роботу терміналів на рухомому транспорті. Чи зможе система забезпечити швидкість на рівні Starlink, ще належить перевірити.

Чи зможе Obria замінити Starlink і скільки коштуватиме проєкт

Ідея створення власного супутникового угруповання виникла на тлі залежності України від американської мережі Starlink та ризиків обмеження її роботи. За словами Рудомінського, принципова відмінність Obria полягає в тому, що мережею володітиме українська компанія, яка працюватиме за українським законодавством.

«Кінцевими користувачами мають стати головні інституції України, які у виконанні своєї роботи не мають ні з ким консультуватися поза Україною», — наголосив він.

Водночас Obria не ставить за мету найближчим часом обслуговувати всіх користувачів Starlink в Україні. Пріоритетом будуть потреби уряду, війська та інших державних інституцій.

Перший етап проєкту профінансували учасники консорціуму — HIMERA, GomSpace та інші приватні компанії. Державних коштів для запуску тестового супутника не залучали. Точну суму інвестицій Рудомінський не назвав, однак зазначив, що наступні етапи потребуватимуть уже десятків і сотень мільйонів, а потенційно — мільярдів євро.

Фінансування планують залучати через приватні інвестиції та урядові програми, зокрема в межах співпраці України з Європейським Союзом.

Серед головних перешкод — доступ до ракет-носіїв, дефіцит компонентів і тривале очікування на виробництво обладнання. За словами засновника HIMERA, черга на запуск супутника через SpaceX без спеціальних домовленостей може сягати 22 місяців. Окремою проблемою є термінали зв'язку: навіть найближчий конкурент Starlink, компанія OneWeb, не може швидко постачати їх в Україну через черги на виробництво.

Тому HIMERA розглядає можливість налагодити власне виробництво терміналів. Це один із напрямів, який може допомогти зменшити залежність майбутньої мережі від зовнішніх постачальників.

Найближчими місяцями команда зосередиться на підготовці фахівців, управлінні супутником і визначенні найкритичніших потреб українських замовників. Водночас подальша реалізація проєкту залежатиме не лише від технологічної готовності, а й від фінансової та політичної підтримки України і європейських партнерів.

війна технології звязок супутник