Європа готується до можливої війни з РФ, — аналітика Le Monde

Востаннє Фінляндія випробовувала бомбосховища на стійкість до вибухів у 1992 році. Тепер, через 34 роки, Гельсінкі вирішили, що такі перевірки потрібно відновити. У середині вересня фінські збройні сили підірвали вибухові заряди поблизу укриттів, щоб оцінити їхню ефективність проти «загроз сучасної війни». Випробування провели неподалік міста Рованіємі, приблизно за 100 кілометрів від російського кордону. Спостерігати за ними з Києва прибули вісім українських фахівців.

Фінляндія, Польща, Естонія, Латвія та Литва разом мають понад 3500 кілометрів сухопутного кордону з Росією та її союзницею Білоруссю. У цих країнах, а також у Швеції, чий острів Готланд займає стратегічне положення в Балтійському морі, подібні навчання стали звичними. Усі ці держави — члени Європейського Союзу й НАТО — тепер стикаються з цілком реальною можливістю війни.

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році вони не лише нарощують військові спроможності та зміцнюють міжнародні союзи, а й докладають масштабних зусиль, щоб залучити до цивільної оборони всі сфери суспільства. Хоча анексія Криму у 2014 році стала для них потрясінням, саме 24 лютого 2022 року виявилося переломним моментом.

Читайте також: Як Фінляндія посилює оборону на тлі загрози агресії Росії, — Reuters

«Головний урок, який ми з цього винесли: саме суспільство може стати полем бою», — сказав у Стокгольмі Мікаель Фріселль, генеральний директор Шведського агентства цивільної оборони та стійкості.

Як державам організуватися, щоб не зазнати краху в разі нападу? Як мінімізувати кількість жертв? Уроки України, а також досвід неодноразових російських гібридних атак на їхній території стали рушіями суспільних, політичних та економічних перетворень. Змінився навіть ландшафт цих країн: свій слід залишають будівництво бомбосховищ і переобладнання наявних об’єктів.

У Польщі збереглася мережа бомбосховищ часів холодної війни, які згодом були занедбані. У 2025 році країна ухвалила закон про цивільну оборону, започаткувавши масштабне відновлення цих об’єктів. Збудували й нові укриття. Сьогодні їх налічується 86 тисяч, і вони можуть умістити майже 25 мільйонів людей за загального населення 38 мільйонів. Три балтійські держави — Естонія, Латвія та Литва — також розробили амбітні, відповідні до своїх масштабів плани переобладнання громадських будівель. Водночас вони запропонували заходи, яких кожен громадянин може вжити вдома, закликаючи ховатися в підвалах, кімнатах без вікон і коридорах.

Швеція має 64 тисячі укриттів, здатних умістити сім мільйонів людей із десятимільйонного населення. Ці сховища походять із часів, коли країна запровадила модель «тотальної оборони», що поєднувала військову й цивільну складові. Наприкінці 1990-х від неї відмовилися, а у 2015 році відновили. Тепер укриття ремонтують. Те саме відбувається у Фінляндії, де 50 500 сховищ можуть умістити до 4,8 мільйона людей за загального населення 5,6 мільйона. У вересні Гельсінкі оголосили про інвестиції в розмірі 400 мільйонів євро в облаштування підземних лікарень до 2030 року.

Протриматися тиждень без допомоги

Влада всіх цих країн створила системи оповіщення через мобільні телефони, сайти та застосунки, щоб попереджати населення про напад і допомагати знаходити найближче укриття. У Фінляндії, Швеції та Польщі розповсюдили брошури з поясненнями, як діяти в надзвичайній ситуації.

У 2018 році 4,8 мільйона шведських домогосподарств отримали невелику брошуру «Якщо настане криза чи війна». У ній наведено перелік необхідних запасів і рекомендацію підготуватися так, щоб можна було протриматися тиждень без сторонньої допомоги. Тоді головною метою програми була підготовка шведів до короткочасної кризи, наприклад спричиненої стихійним лихом. У 2024 році розіслали оновлену версію. Відображаючи зміну обставин, вона зазначає, що «збройний напад на Швецію не можна виключати» і що «усвідомлення серйозності ситуації має охопити більше людей».

Кожна з цих країн докладає зусиль, щоб навчити громадян діяти в разі ворожого нападу. Наприклад, у Литві до проведення занять залучили неприбуткові організації та школи. Громадян навчають надавати першу допомогу, збирати тривожну валізу на випадок вимушеної втечі та жити без електрики. У Польщі закон про цивільну оборону 2025 року запровадив загальнонаціональний план навчання. На початку 2026 року в його межах створили програму «Академія захисту населення та цивільної оборони», яку до вересня вже пройшли понад 400 тисяч людей.

У заявах деяких політичних лідерів часто звучить слово «мобілізація». Міністерство оборони Латвії присвятило цій темі окремий розділ свого сайту. Там описано план об’єднання всіх сфер діяльності країни в єдину мережу з особливим акцентом на участі бізнесу. Це ключова складова заходів, які запроваджують усі ці держави: залучення учасників національної економіки до підтримки війська в разі конфлікту. Втім, як зазначив уряд Литви у своїх «Стратегічних положеннях», оприлюднених у 2023 році, така підтримка можлива й «у мирний час». Посадовці в усіх цих країнах наголошують: відтепер економіка має працювати на зміцнення економічних і суспільних структур, які Росія в разі нападу намагатиметься зруйнувати.

Європейським взірцем у цій сфері є Фінляндія з її системою «всеохопної безпеки», яку Гельсінкі створили під час холодної війни й відтоді постійно оновлюють. Державні установи, місцева влада та бізнес спільно забезпечують готовність країни. Представники всіх міністерств та організацій цивільного захисту щонайменше раз на місяць збираються в межах Комітету безпеки, щоб оцінити потреби країни з огляду на виявлені загрози.

Війна в Україні й тут дала поштовх реформам. Фінське Національне агентство із забезпечення постачання в надзвичайних ситуаціях, яке управляє стратегічними резервами — зокрема насінням, сільськогосподарською технікою, ліками та вуглеводнями, — від 2022 року збільшило запаси зерна із шестимісячного до дев’ятимісячного обсягу споживання. Перейнявши досвід Києва щодо реагування на атаки на електромережу, фіни також вирішили створити мережу з 300 супермаркетів для роботи в надзвичайних умовах, обладнаних резервними генераторами.

У Польщі низка заходів, запроваджених із 2025 року, забезпечила постачання для «критичної інфраструктури». До цієї категорії належить забезпечення такими ресурсами, як вода, продовольство, пальне й медичне обладнання. Уряд також інвестував у зміцнення виробничих потужностей стратегічних підприємств у таких галузях, як енергетика, зв’язок і транспорт. 6 жовтня уряд, який уже виділив на захист населення у 2025–2026 роках майже 34 мільярди злотих — 7,8 мільярда євро, — оголосив, що у 2027–2031 роках спрямує на ці потреби понад 102 мільярди злотих.

Плани евакуації

Подібну політику впроваджують і балтійські держави. Найпоказовіший приклад — Естонія: її нова безпекова доктрина, оприлюднена в травні, поставила «економічну безпеку та життєво важливі послуги» на один рівень із військовою обороною. У цьому контексті від 2024 року посилюють чинний закон про надзвичайні ситуації, ухвалений ще у 2017-му, розширюючи перелік життєво важливих галузей.

У січні Швеція закликала всі компанії, що мають понад п’ять працівників, підготуватися до «найгіршого сценарію». Критично важливими визначили дванадцять секторів, зокрема енергетику, транспорт, охорону здоров’я та фінансові послуги. А 500 тисяч шведів уже отримали повідомлення про те, що в разі збройного конфлікту їх призвуть на військові посади.

«Війна — це чинник, який потрібно враховувати (…) в усій нашій діяльності, день у день», — сказав Фріселль. Від 2022 року шведський уряд збільшив бюджет цивільної оборони з 2,7 мільярда крон — 240 мільйонів євро — до 12,9 мільярда крон у 2026 році.

Тим часом Естонія, Латвія та Литва зосередилися на ще одному аспекті цивільної оборони, якому в інших країнах приділяють менше уваги: планах евакуації, зокрема виїзду громадян за кордон. Ці невеликі держави — найбільша за населенням Литва має лише 2,89 мільйона жителів — глибоко пережили п’ять десятиліть радянської окупації й добре усвідомлюють, що навіть найретельнішої підготовки до кризи може виявитися недостатньо перед масштабним вторгненням.

Розроблено кілька спільних проєктів, зокрема MassMovement, який Латвія та Литва започаткували у 2025 році за підтримки ЄС. Він передбачає спільні транскордонні навчальні програми та видання узгоджених практичних посібників. У балтійських державах до створення єдиної системи залучили всі рівні суспільства: кожен муніципалітет повинен мати змогу організувати скоординовану евакуацію.

У жовтні 2025 року Литва провела навчання, під час яких відпрацьовували евакуацію населення з 30 муніципалітетів до інших частин країни, а також до Польщі, Німеччини, Швеції, Швейцарії та Великої Британії. На початку жовтня Варшава й Вільнюс також оголосили про будівництво приймального центру в литовському Лаздіяї, неподалік польського кордону. Центр має бути розрахований на прийом до одного мільйона біженців із балтійських держав, яких Польща зобов’язалася прийняти в разі нападу.

Посадовці всіх цих країн наголошують на важливості міжнародної співпраці. У березні балтійські держави, Польща, країни Північної Європи та Німеччина підписали меморандум про взаєморозуміння щодо захисту цивільного населення. Угода передбачає можливість тимчасового переміщення людей через кордони в разі кризи або війни.

Чимало представників східного флангу Європи також висловили побажання, щоб решта континенту долучилася до зміцнення стійкості суспільств. У доповіді, поданій Європейській комісії в жовтні 2024 року, колишній президент Фінляндії Саулі Нііністьо запропонував спрямовувати 20% багаторічного бюджету ЄС, який нині обговорюють, на безпеку та підготовку до криз.

Європа бункер польща підготовка фінляндія

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитися свіжий випуск