Фрагменти

Тест на прозорість: що виявила перевірка відкритих даних про міжнародну допомогу в 50 містах

Лише п’ять із 50 перевірених міських рад і Київська міська державна адміністрація належно оприлюднили дані про майно, отримане в межах міжнародної технічної допомоги. Решта громад або не публікують необхідної інформації, або не дотримуються вимог до її якості.

Такі результати показала перевірка програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine.

Як міста публікують дані про міжнародну допомогу

Аналітики програми перевірили, чи оприлюднюють органи місцевого самоврядування на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних набори «Інформація про отримане майно (обладнання, програмне забезпечення) у рамках міжнародної технічної допомоги». Експерти оцінювали не лише наявність даних, а й своєчасність їх оновлення, правильність назв і відповідність шаблону Міністерства цифрової трансформації.

Станом на кінець вересня 2026 року потрібні набори знайшли лише в 13 кабінетах із 50. Водночас шість міських рад — Бердичева, Борисполя, Ізмаїла, Ніжина, Павлограда та Первомайська — не створили кабінетів на порталі data.gov.ua. Ще чотири міста — Запоріжжя, Конотоп, Одеса та Харків — мали порожні кабінети без жодного набору даних.

Вимогам щодо актуальності, правильного оформлення та структури відповідали набори лише п’яти міських рад і КМДА. На локальних порталах відкритих даних належно оформлені набори виявили у Білої Церкви, Дніпра, Кропивницького, Полтави, Шептицького та КМДА. Однак дані Дніпра не були об’єднані в один набір, який давав би повне уявлення про отриману містом міжнародну технічну допомогу.

Лише КМДА, Кропивницька та Шептицька міські ради оприлюднили відповідний набір одночасно на місцевому та державному порталах.

Чому неякісні відкриті дані заважають дослідженням

Проблеми з публікацією даних ускладнюють роботу журналістів, дослідників і розробників електронних сервісів. Щоб інформацію з різних громад можна було порівнювати й узагальнювати, набори мають бути структурованими, актуальними та уніфікованими відповідно до рекомендацій Мінцифри.

За оцінкою «Прозорих міст», обсяг доступної інформації міг би бути більшим, якби Мінцифри налагодило харвестинг — автоматизовану передачу наборів даних і їхніх метаданих із місцевих порталів на державний. Це дало б змогу користувачам отримувати, зокрема, належно оформлені дані Білої Церкви, Дніпра та Полтави безпосередньо на data.gov.ua.

Водночас відповідальність лежить не лише на міністерстві. Міські ради не завжди публікують дані, об’єднують інформацію від різних підрозділів або дотримуються затверджених стандартів. Наприклад, Львівська міська рада використала у наборі про міжнародну технічну допомогу лише сім колонок замість передбачених шаблоном 16, що унеможливлює повноцінне узагальнення цих даних на регіональному та національному рівнях.

Аналітики також вказують на відсутність помітного прогресу Мінцифри у відновленні публічного доступу до наборів органів місцевого самоврядування з прифронтових областей, автоматизації передавання даних, підготовці методичних матеріалів і навчанні представників громад.

У результаті міські ради та міністерство продовжують перекладати відповідальність одне на одного, а проблеми з доступністю та якістю відкритих даних залишаються невирішеними.

відкриті дані допомога Україні мінцифри міста місцеве самоврядування