Фрагменти

Протести у Франції переросли в погроми: як реагує Макрон

У Франції протести 17 жовтня переросли в масштабні заворушення, пограбування магазинів і напади на громадські будівлі. Президент Емманюель Макрон пообіцяв притягнути винних до відповідальності, відмовився відставити міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса та доручив йому посилити протидію заворушенням.

Про це повідомляє ЄП.

У Франції пограбували близько 1500 магазинів

Увечері 18 жовтня Емманюель Макрон звернувся до французів після масових заворушень, що охопили країну напередодні. Він звинуватив ультралівих політиків і правопорушників у насильстві, підпалах та пограбуваннях.

За словами президента, під час протестів мітингувальники пошкодили магазини, громадські та адміністративні будівлі. Зокрема, у місті Лімож демонстранти підпалили будівлю мерії. Кілька сотень поліцейських і жандармів дістали поранення.

Макрон пообіцяв підтримку підприємцям, чий бізнес постраждав, і заявив, що винні мають відшкодувати завдані збитки та понести судове покарання.

Водночас заворушення не припинилися після суботніх протестів. За даними Le Figaro, у ніч проти понеділка, 19 жовтня, у Парижі знову грабували магазини, малий бізнес і торгові центри. Загалом по Франції в суботу пограбували близько 1500 магазинів. До вечора неділі в Парижі та його внутрішніх передмістях затримали щонайменше 550 людей.

Макрон залишив міністра внутрішніх справ на посаді

Після заворушень Макрон відмовився прийняти відставку міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса. В Єлисейському палаці пояснили, що в нинішніх умовах слід зберегти керівництво правоохоронними органами.

Президент попросив міністра якнайшвидше запровадити нові методи протидії учасникам заворушень. Водночас Макрон закликав розібратися з недоліками в прогнозуванні та зборі розвідувальної інформації, які не дозволили належно підготуватися до масштабів насильства.

Нуньєс заявив, що бере на себе відповідальність за наслідки протестів. За його словами, кількість учасників демонстрацій сягнула 500 тисяч людей, хоча напередодні очікували близько 200 тисяч.

Чому у Франції почалися протести

Масові виступи відбуваються на тлі невдоволення молоді станом державної освіти. Як ідеться в аналітичному матеріалі, Франція роками накопичувала передумови для цього спалаху невдоволення. Вона занедбала повсякденне функціонування державної системи освіти та дозволила поглибитися регіональній нерівності.

Протестний рух розпочався 21 вересня в школах освітнього округу Кретей, зокрема в бідніших передмістях Парижа. Учні скаржилися на нестачу вчителів, переповнені класи, занедбані шкільні будівлі та неналежні умови навчання. У деяких закладах бракувало педагогів для підготовки до важливих іспитів, а в приміщеннях були протікання, пліснява та несправні санвузли.

Водночас частина протестів супроводжувалася насильством, пошкодженням шкіл і нападами на працівників освіти. Реакція влади та застосування поліцією сили також спричинили дискусії про пропорційність дій правоохоронців.

Уряд пообіцяв працювати над розв’язанням проблем із забезпеченням шкіл учителями, станом будівель і організацією навчання. Однак структурні причини невдоволення залишаються предметом політичних дискусій.

На тлі заворушень президент США Дональд Трамп пов’язав протести з міграцією та закликав французьку владу закрити кордони.

ліві макрон освіта пограбування протести франція