Фрагменти
Російська армія адаптується до війни, переймаючи досвід ЗСУ і НАТО, — Цибульська
Війна змушує російську армію змінювати тактику, військову освіту й підходи до командування, хоча ці зміни не означають відходу від радянської моделі. У перспективі Росія може поєднати радянський підхід до людського ресурсу із сучасними технологіями.
Про це пише експертка зі стратегічних комунікацій та фахівчиня з питань гібридних загроз Любов Цибульська у колонці для УП.
НАТО робить ставку на аналіз помилок
Авторка порівнює підходи НАТО та Росії до військової підготовки й роботи над помилками.
«Різниця між натівською та російською моделями військової підготовки проявляється і в підходах до роботи над помилками. НАТО більший акцент робить на критичному мисленні, роботі з невизначеністю та аналізі результатів», — пише вона.
За словами Цибульської, головною методологією тут є After Action Review (AAR) — структурований розбір після навчання або операції.
«Він базується на чотирьох питаннях: "що планувалося?", "що сталося?", "що спрацювало, а що ні?" та "що слід змінити?" Головна умова такого підходу — можливість чесно говорити про помилки без страху покарання, щоб зрозуміти, що можна покращити», — зазначає вона.
У російській армії аналіз бойового досвіду також існує, однак, як пояснює експертка, він стикається з проблемами самої системи управління:
«Його найбільша проблема в логіці системи управління top–down, яка тяжіє до репресій за "провали". Тому в російській армії так багато брехні та "прикрас" при передачі інформації "нагору", адже визнання помилки означає покарання».
Як наслідок, за її словами, інформація для керівництва спотворюється, низова ініціатива зникає, а страх відходу від інструкцій посилюється — і це прямо суперечить принципу mission command.
Війна змушує Росію змінювати тактику
Водночас експертка застерігає від спрощеної картини, за якою НАТО є гнучким, а Росія — нездатною вчитися:
«Було б зручно звести різницю між військовою підготовкою до формули "гнучке НАТО — негнучка Росія", але війна в Україні показала, що реальність складніша».
За її словами, російські збройні сили здатні вчитися і доволі швидко змінювати тактику під тиском обставин. Вона також звертає увагу на численні рефлексії російських військових аналітиків щодо помилок армії РФ, які з'являються навіть у російському публічному просторі.
«Після втрат 2022 року вони перебудували логістику через удари HIMARS, змінили використання бронетехніки через загрозу FPV-дронів, масово інтегрували комерційні БПЛА в розвідку, скоротили цикл "виявлення — ураження" та ширше почали застосовувати малі штурмові групи, які створюють чимало проблем українським командирам, проникаючи в тил наших військ».
Адаптація, пише Цибульська, відбувається і на рівні особового складу.
«Почастішали випадки, коли молодші командири виділяють серед підлеглих найбільш досвідчених і мотивованих бійців та неформально передають їм частину відповідальності. Окремі принципи, близькі до mission command, засвоюються не стільки доктринально, скільки під тиском реалій війни».
Експертка наводить і висновки дослідників Військової академії Генштабу ЗС РФ, опубліковані у «Военной мысли». Вони визнали, що українські підрозділи можуть діяти значно швидше за російські командні структури.
Вихід російські дослідники бачать у «зустрічному плануванні», коли «задум виробляється і доводиться згори вниз, а задачі, основи взаємодії та заявки на забезпечення — знизу вгору».
«По суті, це mission command, лише без назви. І висновки автори будують не на доктринах НАТО, а на досвіді "Талібану" та ЗСУ», — зазначає Цибульська.
Росія змінює технології та військову освіту
Найшвидше, за словами експертки, зміни відбуваються у сфері технологій та конкретних бойових процедур.
«Росія розвиває системи управління, зв'язку та розвідки (C4ISR), підготовку операторів БПЛА та передачу фронтового досвіду в систему вищої освіти».
Вона зазначає, що військові навчальні заклади — Михайлівська артилерійська академія, Військова академія військової ППО, Військова академія зв'язку та Військовий університет радіоелектроніки — коригують програми, тестують нові засоби й підтримують зв'язок із випускниками, які мають бойовий досвід.
Однак Цибульська наголошує, що технологічна й тактична адаптація не означає зміни самої моделі російської армії.
«Звісно, "косметичні зміни" ще не означають, що російська армія стане схожою на західні армії. Її найбільшою відмінністю залишається ставлення до військовослужбовця. Цінність його життя, його експертизи залишається низькою. Орієнтиром або прикладом переможної армії залишається радянська модель».
Цибульська вважає, що в перспективі Росія може поєднати радянський підхід до людського ресурсу із сучасними технологіями.
«Росія здатна створити ще жорсткішу модель військової підготовки, пристосовану до сучасної війни, — з новими технологіями, тотальним контролем і поколінням ідеологічно оброблених солдатів, яких вона з легкістю кидатиме у нові війни», — застерігає експертка.