Фрагменти

Дожила майже до 200 років: учені дослідили геном найстарішої наземної тварини у світі (ФОТО)

Джонатан, черепаха, яка вважається найстарішою нині живою наземною твариною у світі, має приблизно 194 роки. Науковці розкрили деякі секрети довголіття тварини, вперше секвенувавши її геном.

Джонатан, найстаріша у світі наземна тварина, у 1880-х роках та сьогодні. Колаж: 404media

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, повідомляє 404media.

Джонатан — сейшельська гігантська черепаха, яка народилася приблизно 1832 року. Коли Чарльз Дарвін опублікував «Походження видів», йому вже було близько 20 років. У 1880-х Джонатана перевезли на острів Святої Єлени як подарунок британському колоніальному губернатору. Відтоді він живе там.

Сейшельські гігантські черепахи можуть жити понад сто років, але Джонатан є винятком навіть серед свого виду. Щоб з'ясувати, що може пояснювати його надзвичайне довголіття, дослідники вперше секвенували його геном і порівняли його з геномами інших черепах.

Які особливості знайшли в геномі

Дослідники виявили у Джонатана унікальні варіанти генів, пов'язані з більшістю біологічних механізмів старіння. Серед них — відновлення ДНК, регуляція інсуліну, робота мітохондрій, підтримання теломер та аутофагія — процес, за допомогою якого клітини позбавляються пошкоджених компонентів.

«Старіння дуже складне, і тут задіяні численні різні механізми. Саме тому дослідження Джонатана таке цікаве. Ми лише на самому початку спроб зрозуміти старіння», — пояснює дослідник старіння Стівен Кларк, один з авторів дослідження.

Отримати генетичний матеріал черепахи було непросто. Від забору крові відмовилися через ризики, тому дослідники взяли мазок зі слизової оболонки рота Джонатана. Перші зразки виявилися неповними, а роботу також затримали пандемія COVID-19 і нові правила доступу до черепахи.

Секрети довголіття

Несподіваний результат дослідники отримали під час аналізу «метилому» Джонатана — сукупності метильних модифікацій, які беруть участь у регуляції активності генів.

Частина метилому Джонатана, пов’язана з роботою мітохондрій, виявилася надзвичайно добре збереженою, або, як висловилися дослідники, мала «низьку ентропію». Дослідники порівняли її, зокрема, з метиломом п'ятирічної черепахи. Між тваринами була різниця у 189 років, однак саме в цій частині метилому вони виявилися напрочуд схожими.

Науковці припускають, що ці механізми можуть відігравати особливу роль у довголітті Джонатана. Водночас для підтвердження цього потрібні додаткові дослідження.

«Ми цікавимося довгоживучими видами, такими як Джонатан, тому що сподіваємося знайти інші цілі для досліджень», — зазначив Кларк.

«Кінцева мета компанії — впливати на здоров'я та тривалість життя людини», — додав науковець.

довголіття дослідження наука старіння тварини