Фрагменти
«Не можна домовитися з тим, хто вважає, що тебе немає»: що стоїть за закликами до компромісу з РФ
На тлі нових закликів до «важких компромісів» із Росією в Україні знову розгорнулася дискусія про те, чи можуть переговори з Москвою зупинити війну. Президент Володимир Зеленський застеріг, що поступки Кремлю не принесуть Україні миру.
Зеленський: «Не можна прогинатися під Путіна»
Президент Володимир Зеленський, коментуючи заклики окремих народних депутатів до припинення бойових дій та переговорів із Росією, заявив, що Україна не може «прогинатися» під вимоги Кремля.
«Як би нам складно не було, не можна прогинатися під Путіна і під Росію, тому що Україну зламають», — сказав він.
Водночас президент наголосив, що такі заяви окремих депутатів не визначають переговорну позицію держави.
«Я розумію, що від цих людей точно не залежить перемовний процес, тому народ України може бути спокійним», — зазначив Зеленський.
Він також пов’язав питання переговорів із відповідальністю народних депутатів перед суспільством.
«Говорячи про єдність, ми повинні розуміти, що єдність — це відповідальність, зокрема передусім народних обранців», — сказав президент.
За його словами, депутати «служать Україні», тому не можуть погоджуватися на рішення, які суперечать її інтересам.
«Здавати інтереси нашої держави не можна ні в якому випадку», — наголосив Зеленський.
Водночас президент закликав не створювати паніку на тлі дискусій про можливі переговори.
«Нам паніку сіяти не треба. І так вистачає всіх викликів, ударів. Хаос нікому не потрібен. Росія цього і добивається», — сказав він.
Раніше, 2 жовтня, народний депутат Олексій Гончаренко закликав розпочати переговори з РФ із домовленостей про припинення ударів по портах, підприємствах, школах, лікарнях, житлових будинках і мостах. Після цього, за його пропозицією, можна було б перейти до складніших питань, зокрема Донбасу та нейтрального статусу України. Гончаренко також заявив, що Україна має шукати можливість зупинити війну.
«Важкі компроміси» не означають завершення війни
Історик і народний депутат Володимир В’ятрович назвав подібні заклики «комплексом Чемберлена». На його думку, проблема таких пропозицій не лише в конкретних умовах, а в самій ідеї, що Росію можна переконати поступками.
«Проблема у просуванні небезпечної ілюзії: ніби з Росією можна домовитися, задовольняючи її вимоги», — написав В’ятрович.
Він нагадав про спроби європейських держав домовлятися з нацистською Німеччиною перед Другою світовою війною.
«Ми, українці, вже проходили це не раз у відносинах із тією самою Росією. Так само намагалися зрозуміти Гітлера й зупинити його поступками. Результат виявлявся протилежним до заявлених цілей: ще більше крові й руїн», — зазначив депутат.
За його словами, сама думка про те, що альтернативи боротьбі немає, може лякати, але пропозиції, які створюють ілюзію простого виходу, можуть мати значно вищу ціну.
«Усвідомлення, що всі інші пропозиції лише ілюзія виходу, ціна за яку може виявитися страшнішою за важку реальність сьогодення, здатне зробити нас сильнішими й зрештою допомогти переламати ситуацію на нашу користь», — написав В’ятрович.
Він також провів паралель із британською політикою напередодні Другої світової війни: «Чемберлен не вберіг Британію від війни: за два роки після його фальшивих запевнень про мир німецькі бомби вже падали на британські міста».
Натомість, за словами історика, до перемоги Британію привів Вінстон Черчилль, який «не обіцяв легкого миру, а прямо говорив про “кров, тяжку працю, сльози й піт”».
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос також вважає хибним підхід, за якого російсько-українську війну намагаються звести до суперечки про території.
«Знову звучать заклики до “важких компромісів” з Москвою. Проблема цих заяв не в їхній сміливості, а в тому, що вони неправильно визначають природу війни», — написав він.
Семиволос розділяє конфлікти на ресурсні та ідентичнісні. У першому випадку, за його словами, сторони можуть домовитися про ресурси, кордони чи доступ до певних територій. Але в ідентичнісному конфлікті йдеться про саме право однієї зі сторін на існування.
«Ресурс можна поділити. Кордон, квоти, доступ до моря можна розподілити, а суб'єктність не віддаси на тридцять відсотків», — зазначив експерт.
На його думку, у випадку російсько-української війни територіальні поступки не усувають головної причини конфлікту.
«Предмет цієї війни не територія. Предмет цієї війни українська нація як політичний суб'єкт», — написав Семиволос.
Він наголошує, що для Кремля територія є інструментом, а не кінцевою метою.
«Поступка нею не закриває конфлікт. Вона переносить лінію фронту і зменшує ресурс того, хто опирається», — вважає Семиволос.
Тому, на його думку, пропозиції вирішувати російсько-українську війну винятково через територіальний компроміс можуть не наблизити завершення бойових дій, а створити умови для нового витка агресії.
«Хто пропонує ресурсне рішення для нересурсного конфлікту, той не наближає мир. Він готує наступну війну на гірших для нас умовах», — написав Семиволос.
Він підсумував свою позицію так: «Не можна домовитися з тим, хто вважає, що тебе немає».
Ремарка Texty.org.ua: Наша редакція поділяє думку, що в нинішніх умовах заклики до «миру» через односторонні поступки Росії фактично означають заклики до капітуляції. Припинення бойових дій саме по собі не є гарантією миру, якщо Росія зберігає можливість продовжити агресію після паузи та не відмовляється від цілей, заради яких розпочала повномасштабне вторгнення.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися