Фрагменти

Дрони не всюди бачать ворога: як сенсори закривають «сліпі зони» на фронті

Українська оборона дедалі більше залежить від здатності вчасно побачити або почути противника, адже восени й узимку погода може суттєво обмежувати роботу безпілотників. Щоб тримати оборону в умовах поганої видимості, війську потрібні альтернативні технічні засоби розвідки.

Акустичний датчик на полігонних випробуваннях. Фото: Оборонка

Про це пише Оборонка.

Піхота тепер більше слухає, ніж спостерігає

Як йдеться у матеріалі, класична система спостережних постів із відкритими секторами огляду та великою кількістю людей на передовій фактично змінилася. Через постійну присутність російських дронів військові намагаються залишатися непомітними, а виявлення противника значною мірою передають безпілотникам.

Начальник штабу батальйону безпілотних систем 12-ї бригади НГУ «Азов» із позивним «Тіран» розповів «Оборонці», що піхота на передньому краї часто орієнтується саме на звук. Якщо бійці чують рух або техніку, оператори БПЛА підіймають дрон і перевіряють сектор.

Щоб військовим не доводилося зайвий раз виходити з укриттів, на позиціях використовують дротові камери, мікрофони та динаміки. Вони дають змогу контролювати територію навколо укриття, а помічений рух перевіряють із повітря.

Проблема полягає в тому, що російські військові можуть проникати далеко за передній край. Тому українським підрозділам доводиться стежити не лише за противником перед своїми позиціями, а й за власним тилом.

Дрони бачать фронт, але залежать від погоди

Основним «оком» українських військових залишаються безпілотники. Розвідувальні крила працюють на більшій глибині, тоді як коптери забезпечують спостереження ближче до лінії фронту. Виявлені цілі передаються для подальшого реагування, а безпілотники можуть залишатися в повітрі по черзі.

Однак ця система має слабке місце — погоду. Як зазначає «Оборонка», сильний вітер, дощ, туман і висока вологість можуть суттєво скорочувати можливості безпілотників. Узимку додатковою проблемою стає низька температура, яка впливає на акумулятори.

«Тіран» розповів виданню, що через вологу навіть справні дрони можуть виходити з ладу. Особливо складними є осінньо-зимові умови, коли постійні тумани й опади не дають безпілотникам нормально працювати.

Це створює для російських військових можливість використовувати періоди негоди для активніших штурмових дій. Коли українські дрони не можуть піднятися в повітря, частина звичних засобів спостереження фактично втрачає ефективність.

Саме тому, пише «Оборонка», військові та розробники шукають технічні рішення, які могли б працювати незалежно від польотної погоди.

«Розумна шкіра» землі

Одним із таких напрямів є наземні роботизовані комплекси та автономні сенсори. Вони можуть контролювати небезпечні ділянки без постійної присутності там військових.

Окремі НРК уже використовують камери, мікрофони та машинний зір для спостереження за сектором. Командир роти ударних НРК 3-ї окремої штурмової бригади з позивним «Макар» раніше розповідав «Оборонці», що машинний зір може самостійно виявляти рух або теплову сигнатуру і повідомляти про це оператора.

Ще масштабніший підхід розробляє кластер Brave1. Його керівник Андрій Гриценюк назвав концепцію мережі розподілених сенсорів «розумною шкірою землі». Йдеться про поєднання акустичних і сейсмічних датчиків, камер та мінірадарів.

Особливу перспективу, за словами Гриценюка, мають акустичні сенсори. Вони можуть виявляти рух піхоти там, де камера не працює через туман, дощ, рослинність або особливості рельєфу.

Як зазначається у статті, українські розробники вже мають досвід створення систем акустичного виявлення: Zvook.Tech розробив систему Zvook.Tracking для відстеження напрямку польоту повітряних цілей, а компанія Vidar Systems демонструвала звукометричний комплекс для виявлення ворожої артилерії. Також публічно відомо про допущення до експлуатації системи акустичного виявлення FENEK компанії "Octava Defence".

Водночас завдання полягає не просто у створенні окремих датчиків. Brave1 хоче об'єднати різні засоби — акустику, сейсміку, оптику, радари та роботизовані комплекси — в єдину систему ситуаційної обізнаності.

"Ключове завдання – зібрати наявні зрілі технології у стійку, автономну й масштабовану систему, яка реально працюватиме на полі бою" – пояснює Андрій Гриценюк.

У перспективі софт не лише фіксуватиме події, а й аналізуватиме ситуацію на передовій. "Накопичуючи дані, система зможе виявляти закономірності: маршрути пересування, часові проміжки активності ворога, появу нових типів цілей", — зазначає Гриценюк.

НРК війна технології дрони піхота розвідка