Фрагменти

Росія вперше застосувала боєзаряд для перерізання опор ЛЕП: як Україна може захиститися

Радник президента України Сергій Бескрестнов із позивним Флеш повідомив, що противник уперше застосував на реактивному безпілотнику кумулятивно-ріжуче спеціальне навантаження (КРСН).

Чотири модулі ураження

За його словами, такий боєзаряд спеціально створений для знищення високовольтних опор і залізних мостових конструкцій.

КРСН складається з основного боєзаряду вагою близько 40 кг і чотирьох модулів ураження. За словами виконавчого директора Українського центру безпеки та співпраці Дмитра Жмайла, ці модулі спрямовують кінетичну енергію на перерізання металевих опор і конструкцій. Звичайні вибухові боєприпаси, за його оцінкою, були менш ефективними проти таких споруд.

Бескрестнов припустив, що Росія може планувати атаки на важливі високовольтні лінії електропередач. Водночас Жмайло зазначив, що поки невідомо, чи запустили цей тип боєприпасу в серійне виробництво.

Як захиститися

За словами експерта, росіяни роблять ставку на реактивні «Шахеди» для доставки такого навантаження, оскільки Україна поки не має достатньо дешевих засобів для боротьби з ними. Нині, за його оцінкою, вдається збивати близько двох третин реактивних безпілотників, однак для цього часто використовують засоби, призначені для перехоплення крилатих ракет.

Утім, додав Жмайло, над здешевленням перехоплення реактивних дронів уже працюють. Жмайло розповів, що дронами-перехоплювачами в Україні займаються 67 компаній, а вже відомо про п’ять прототипів, які проходять випробування. Серед варіантів також розглядають зенітні дрони з інтегрованим штучним інтелектом, який має розраховувати траєкторію реактивного «Шахеда» та наводити на нього перехоплювач.

За прогнозом Жмайла, рішення для протидії реактивним безпілотникам можуть знайти найближчими місяцями, після чого вартість їхнього перехоплення поступово зменшуватиметься.

Читайте також: Залізо, ротори й кабінетна глухота. Як політичне й колишнє військове керівництво проспало реактивні «Шахеди»

Водночас моніторинговий проєкт «Є-радар» повідомив, що одним із варіантів захисту безпосередньо енергетичної інфраструктури може стати встановлення антидронових сіток.

За даними проєкту, такі сітки вже перевіряли для захисту опор ЛЕП від БпЛА з КРСН. "У перевіреній конфігурації сітка перехоплює безпілотник на відстані від опори, завдяки чому кумулятивний струмінь не досягає конструкції", — йдеться у повідомленні. У «Є-радарі» закликають уже зараз визначати пріоритетні опори та встановлювати захист із дотриманням вимог електробезпеки.

Доповнено

Defense Express отримав фото бойової частини КРСН, встановленої на російському реактивному БпЛА «Герань-4». Видання зазначає, що це підтверджує використання нового боєзаряду, спеціально призначеного для ураження високовольтних опор та залізних мостових конструкцій.

Поки що залишається незрозумілим, як саме відбувається підрив КРСН. Одним із можливих варіантів Defense Express називає контактні датчики. Видання припускає, що ними можуть бути елементи на кшталт «вусів», які нещодавно помітили на окремих російських «Геранях».

Стерненко: "Це вусатий Шахед зі спеціалізованою бойовою частиною для атак на високовольтні лінії електропередач. Найімовірніше вуса додали для замикання контакту і ініціації боєзаряду при влучанні в малогабаритні цілі на кшталт ЛЕП"

дрони загроза реактивні дрони удари по енергосистемі