Фрагменти
Як правила ЄС щодо компонентів в українській зброї б’ють по масовому виробництву: пояснює експерт
Європейські правила для оборонних закупівель дозволяють купувати зброю в українських виробників за кошти ЄС лише за умови, що частка китайських компонентів у її собівартості не перевищує 35%.
Про це пише директор з розвитку оборонного підприємства, авіаційний експерт і офіцер Повітряних сил ЗСУ в резерві Анатолій Храпчинський.
«Логіка зрозуміла — безпековий комплаєнс, захист інвестицій і небажання годувати економіку Пекіна європейськими грошима», — зазначає він.
За словами Храпчинського, технологічно замінити китайські та інші азійські компоненти європейськими можливо. Європа має першокласну інженерію, сильних розробників мікроелектроніки та передову оптику, додає експерт. Проте це різко збільшує ціну виробів і ускладнює їхнє масштабування.
«Щойно дрон або засіб РЕБ стає “повністю європейським”, він миттєво втрачає головну перевагу сучасної війни — дешевизну, темп масштабування та масовість», — пише він.
Безжальна математика
Храпчинський наводить приклади різниці у вартості компонентів. За його оцінкою, заміна серійного азійського двигуна на європейський авіаційний мотор може здорожчати силову установку у 5–8 разів, а термін очікування постачання становитиме місяці.
«При цьому виникає відверте технологічне лицемірство: рідкоземельні неодимові магніти всередині цього «чистого» європейського мотора все одно на 90% походять із Китаю», — пише він.
Схожа ситуація з оптикою та тепловізорами. За оцінкою офіцера, використання європейської військової матриці замість масового азійського мікроболометра збільшує вартість вузла у 5–7 разів, а постачання додатково ускладнює експортний контроль.
Ще дорожчим може стати радіочастотний тракт тактичного РЕБ. «Заміна масових GaN-підсилювачів потужності, генераторів шуму та SDR-модулів на сертифіковані західні військові компоненти піднімає собівартість радіочастотного тракту майже в 10 разів», — стверджує Храпчинський.
У підсумку, за його оцінкою, повна заміна компонентів на європейські може збільшити собівартість готового виробу у 3–4 рази, а темпи виробництва — скоротити з тисяч одиниць на місяць до десятків на рік.
Війні на виснаження потрібна масова зброя
Храпчинський вважає, що така модель створює розрив між регуляторними вимогами та потребами фронту.
«Росія атакує українські міста реактивними та поршневими дронами, які на 70–75% складаються з копійчаної китайської цивільної бази, масштабуючи терор десятками тисяч бортів без жодних регуляторних перепон. Українські ж розробники замість нарощування валу перехоплювачів змушені займатися бухгалтерською еквілібристикою, вираховуючи відсотки локалізації в Bill of Materials», — зазначає експерт.
Як приклад Храпчинський наводить польський радар P-18PL, який коштує десятки мільйонів євро й призначений для виявлення «заліза за пару тисяч доларів із китайського ринку». На його думку, це ілюструє різницю між дорогими високотехнологічними системами та масовою дешевою зброєю.
Він називає перші «Exquisite Systems» — складними, дорогими й високонадійними виробами, які виробляють невеликими серіями. Натомість у війні на виснаження, на його думку, потрібні «Attritable Systems» — дешеві, стандартизовані та масові рішення.
«Небо вимагає простої речі: зброї має бути багато, і вона потрібна сьогодні», — підсумовує Храпчинський.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися