Фрагменти
«Сеул ці роки поводиться радше погано»: чому претензії до України через полонених КНДР — дивина (ПОГЛЯД)
Південна Корея критикує Україну через розголошення інформації про можливу передачу Сеулу двох військовополонених із КНДР. Журналістка Наталя Гуменюк, яка стежить за долею північнокорейських військових уже два роки, вважає, що претензії Сеула варто розглядати в ширшому контексті його політики щодо КНДР, Росії та України. Texty.org.ua наводять думку Гуменюк у вигляді прямої мови.
Епізод #коливсемаєзначення з кореспондентом The Guardian Люком Хардінгом про його книжку «Зрада». Та починається з унікальної історії двох північнокорейських військових, яких Україні вдалося взяти в полон. (За весь час їх усього двоє, бо солдати КНДР мають накласти на себе руки). Цим вдалося зберегти життя випадково, попри їхнє бажання.
Що унікально: вони — неговіркі, але один виявився хорошим художником і на прохання Люка намалював свій шлях. (Поміж малюнками Кім Чен Ина і Вінні Пуха).
З Люком спілкувались до новини, ніби Україна нарешті передасть їх Сеулу.
Бачила спекуляції щодо буцім-то домовленостей з нерозголошення, але я два роки слідкую за долею цих двох. Попри мою ніжну любов до південнокорейської культури і певну повагу до дисидентського минулого чинного президента, Сеул ці роки поводиться радше погано.
Чинна влада усіляко хоче догодити Пхеньяну, уникає критики КНДР, і в повній «відмові», що підтримка КНДР Росії стосується їх. Спершу все виглядало, що ці полонені їм не треба. Потім вони робили різні запити. Але загалом до України ставляться так, щоб не розгнівати Пхеньян і орієнтуватися на Трампа. (Окей, останнє приймається). Але навіть до мене зверталися корейські журналісти з коментарем типу: «а правда, що Україна хоче щось виторгувати замість цих двох». Це був зручний для Сеула вкид.
В України є застереження щодо передачі полонених третій країні, бо ми визнаємо КНДР. Окрім того, Україна воліла б військових полонених міняти, а не просто віддавати. І це приклад для інших країн. Повертати в КНДР їх точно не планували. Тому в мене мало довіри до коментарів чинного президента Кореї. Сам факт, що він вважає, що передачу 2 корейців (для Сеула Корея — єдина, це їхні громадяни) треба приховувати — дивина. Мав би пишатися.
Але наша розмова і про інші «зради». Передовсім Трампа, а не тих, кого можна назвати зрадниками» в буквальніших сенсах: дипломата і політика Олега Волошина, який приручив до хабарів очільника Вельського відділу праворадикальної UKIP, щоб той за дрібни гроші захищав в Європарламенті медведчуківські канали.
Але краще слухайте.
А ще в коментарях додам нашу минулорічну розмову і перебіжчиком з КНДР на Південь, щоб зрозуміти ментальність і також південнокорейським правозахисником, який пояснює шизофренічність корейської політики щодо України і Росії. (Але то було до спроби перевороту).
Українська версія
Apple https://cutt.ly/jyv2Inug
Spotify https://cutt.ly/tyv2USLw
SoundCloud https://cutt.ly/1yv2D6xc
YouTube https://cutt.ly/Lyv2DQVy
NV подкасти https://podcasts.nv.ua/episode/62431.html
Англійська версія
Apple https://cutt.ly/0yv2ICxO
Spotify https://cutt.ly/cyv2U86q
SoundCloud https://cutt.ly/Yyv2GnLS
YouTube https://cutt.ly/Qyv2Di0w
NV подкасти https://podcasts.nv.ua/episode/62432.html