Фрагменти

Чи готові українці до тривалих відключень світла й опалення взимку, — дослідження

Більшість українців входить у нову воєнну зиму лише з частковою або недостатньою готовністю до тривалих відключень світла й опалення.

Інфографіка: Слово і діло
Інфографіка: Слово і діло

Про це свідчать результати опитування «Слово і діло», проведеного наприкінці серпня 2026 року.

Базові речі є у більшості, але генератори — лише у 16%

За даними дослідження, лише 9% українців вважають себе повністю готовими до можливих тривалих відключень електроенергії та опалення. Ще 37% оцінюють свою готовність як часткову. Водночас 47,5% заявили, що не готові: 32% через це непокояться, а 15,5% не вважають свою неготовність причиною для занепокоєння.

Найкраще українські домогосподарства забезпечені базовими речами. Теплий одяг, ковдри або спальники мають 91% опитаних, автономне освітлення — 85%, запас питної води на два-три дні — 84%, павербанки — 83%. У 75% є запас необхідних ліків, а у 63% — продукти тривалого зберігання.

З обладнанням, яке дозволяє пережити тривалий блекаут більш автономно, ситуація гірша. Портативні газові пальники або балони мають 39% опитаних, засоби автономного обігріву — 32%, альтернативні джерела зв’язку — 31%. Зарядні станції на кшталт EcoFlow чи Bluetti є лише у 20%, а генератори — у 16%.

Гроші суттєво визначають готовність до зими

Зважений індекс «Слово і діло», який враховує 12 засобів автономності, показав, що 51% домогосподарств мають середній рівень готовності. Вони здебільшого забезпечені базовими речами, але не мають достатньо дорогого обладнання.

Високий рівень автономності мають 25,5% домогосподарств, тоді як 22% перебувають у зоні низької готовності, а ще 1,5% не мають жодного із зазначених засобів.

Різниця особливо помітна залежно від доходів. Серед домогосподарств, де на одного дорослого припадає менш як 10 тисяч гривень щомісяця, високий рівень готовності мають лише 18%. У групі з доходом 20–40 тисяч гривень цей показник зростає до 39%, а серед тих, хто отримує понад 40 тисяч гривень на дорослого, — до 45%.

Тобто можливість підготуватися до тривалих відключень значною мірою залежить не лише від бажання, а й від того, чи може родина дозволити собі генератор, зарядну станцію та автономне опалення.

Вікові, статеві та регіональні особливості

Жінки частіше за чоловіків непокояться через власну неготовність до можливих тривалих відключень: 36% жінок сказали, що не підготувалися і це їх турбує, проти 29% чоловіків. Найменше занепокоєння зафіксували серед молоді 18–29 років: лише 22% представників цієї групи не готові до зими й переживають через це. Водночас 23% молодих людей заявили, що не готові, але не вважають це проблемою. Найбільш тривожною виявилася вікова група 45–54 років — 38% її представників непокояться через власну неготовність.

Найпомітніші відмінності дослідники зафіксували між регіонами. На Півдні та Півночі найбільше людей заявили, що не готові до відключень і це їх турбує — 41% і 38% відповідно. Водночас повністю готовими себе вважають лише 4% жителів Півдня та 3% жителів Сходу. У Києві ситуація протилежна: 51% опитаних оцінюють свою готовність як часткову, а частка тих, кого непокоїть неготовність, становить 26%. На Сході натомість майже третина опитаних — 29% — заявила, що не готова, але не переймається через це. Це майже вдвічі більше за загальнонаціональний показник у 15,5%.

Після літніх обстрілів українці стали більш виснаженими

Водночас підготовка до зими відбувається на тлі помітного психологічного виснаження. 67% опитаних кажуть, що після літньої хвилі обстрілів їхній психоемоційний стан погіршився. Для 29% стало значно важче морально, ще 38% відчули погіршення, але кажуть, що продовжують триматися.

У 30% стан не змінився — автори дослідження пов’язують це зі сформованими механізмами адаптації до постійних загроз. Лише 3% відчули після обстрілів сплеск рішучості.

Думки про наближення зими водночас викликають у людей не лише тривогу. Найпоширеніше відчуття — надія, що найгірше вдасться пережити, її назвали 46% опитаних. Майже стільки ж — 42% — говорять про злість і бажання, щоб ворог відповів за скоєне. Водночас 37% переживають за безпеку близьких, 36% втомилися від постійної напруги, а 30% бояться холоду та відключень.

Опитування провели 25–31 серпня 2026 року методом онлайн-самозаповнення анкети. У ньому взяли участь 1200 повнолітніх інтернет-користувачів з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій. Заявлена статистична похибка не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%.

блекаути відключення світла дослідження опалення соціологія