Фрагменти

Як Україні захиститися від балістики: The Economist назвав два доступні варіанти

Російські балістичні ракети стають дедалі складнішою ціллю для української ППО, тоді як швидкого посилення західними системами не очікується. The Economist розібрав, як Україна намагається компенсувати цю вразливість і чому боротьба з російською ракетною загрозою дедалі більше зміщується за межі неба.

Фото: defence-ua.com
Фото: defence-ua.com

Як пише видання, проблема для України загострюється через темпи російського виробництва. За даними The Economist, Росія зараз виготовляє близько 100 балістичних ракет на місяць — приблизно 60 «Іскандер-М» і 40 РМ-48У.

Водночас значного збільшення поставок Patriot Україні очікувати складно. Після війни США з Іраном американські запаси перехоплювачів також скоротилися, а союзники неохоче віддають власні ракети, якщо не мають упевненості в їхній швидкій заміні.

Перший варіант — посилити захист важливих об’єктів

У короткостроковій перспективі Україна може зменшувати наслідки російських ударів, укріплюючи та маскуючи інфраструктурні й промислові об’єкти. Паралельно потрібно забезпечувати достатні запаси запчастин, щоб пошкоджені системи та підприємства можна було швидко відновлювати.

Нові західні системи ППО дадуть Україні додаткові можливості, але не розв'яжуть проблему найближчим часом. Пізніше цього року очікуються кілька старіших франко-італійських комплексів SAMP/T із ракетами Aster, а наступного року — вісім новіших SAMP/T NG. Останні мають удосконалений радар і можуть працювати проти кількох маневруючих балістичних цілей, зокрема «Іскандер-М».

Водночас SAMP/T NG ще не випробувала свої можливості в бою. Виробник Aster, європейська компанія MBDA, нарощує виробництво, але вийде на рівень 300 ракет на рік лише у 2028 році. Україна також може отримати ліцензію на виробництво Aster, однак це теж потребуватиме часу.

Другий варіант — бити по ракетах ще до запуску

Інша стратегія, яку називають «left-of-launch», передбачає зменшення кількості російських ракет ще до того, як вони опиняться в повітрі. Йдеться про удари по підприємствах, які виробляють ракети та їхні компоненти, а також по пускових установках.

Україна розраховує, що власні балістичні ракети допоможуть уражати мобільні російські пускові установки. Серед перспективних розробок The Economist називає «Сапсан», а також FP-7 і FP-9 компанії Fire Point. Завдяки високій швидкості вони потенційно можуть бути ефективнішими за дрони проти установок, які після запуску ракети швидко змінюють позицію.

Однак, на думку експертів, ще ефективніше може бути знищення виробничої інфраструктури. Аналітик Міжнародного інституту стратегічних досліджень Метью Бінт вважає, що Україні варто шукати «єдині точки відмови» в ланцюгу постачання російської ракетної промисловості. У березні Україна вже завдавала удару по підприємству в Брянську, яке виробляло електронні компоненти для «Іскандерів».

Водночас аналітик із ракетних озброєнь Фабіан Гофман наголошує на системній проблемі: виробляти балістичні ракети у великих кількостях дешевше й простіше, ніж створювати достатню кількість перехоплювачів для їхнього знищення. Саме тому Україна змушена одночасно шукати нові засоби ППО та способи зменшити російський ракетний арсенал.

ППО балістика загроза повітряна війна ракети рф