Фрагменти

Нові баражувальні боєприпаси та складніші цілі для ППО: у розвідці розповіли про зміни в тактиці Росії

Росія нарощує ракетно-дронові спроможності та дедалі частіше поєднує різні засоби ураження під час масованих атак. Восени й узимку серед головних цілей можуть опинитися енергетичні об’єкти, а Україні доведеться протидіяти новим типам баражувальних боєприпасів.

Носій ракети «Бандероль» БПЛА «Оріон». Фото: Сергій "Флеш"

Про це заявив начальник Головного управління розвідки МОУ Олег Іващенко в інтерв’ю Укрінформу.

Росія посилює удари по енергетиці

За словами Іващенка, російські війська намагаються зменшити воєнний потенціал України, зокрема атакуючи місця зберігання боєприпасів і шукаючи можливості для ударів по оборонних виробництвах. Із наближенням холодного сезону пріоритетними цілями дедалі більше ставатимуть об’єкти енергетичної інфраструктури.

«Чим ближче до холодної пори, тим актуальнішими цілями стануть енергетичні об’єкти, наші теплові станції – усе те, від чого залежить життя міст і сіл», – сказав керівник ГУР.

Росія також збільшує частку реактивних «Шахедів». За оцінкою Іващенка, їх кількість під час окремих атак може сягати 120, 300 або навіть 500 за добу. При цьому російські війська застосовують різні засоби ураження одночасно – балістичні та крилаті ракети, баражувальні боєприпаси й ударні безпілотники.

Нові дрони стають швидшими та автономнішими

Окрему загрозу, за словами голови ГУР, становлять нові баражувальні боєприпаси. За своїми характеристиками вони є проміжною ланкою між реактивним дроном і крилатою ракетою. Такі апарати здатні розвивати швидкість 500–600 км/год, а подекуди – до 700 км/год. Їх можуть запускати як із повітряних, так і з наземних платформ.

«Водночас це високоточний боєприпас із використанням штучного інтелекту та машинного зору», – зазначив Іващенко.

Серед найбільш масових таких засобів він назвав «Бандероль» та «Дань-Т». Їхня бойова частина важить понад 130 кг, тоді як у БпЛА типу «Герань»/Shahed – близько 50–90 кг. Крім того, нові боєприпаси стають автономнішими й менше залежать від зовнішнього управління, що ускладнює їхнє перехоплення.

Водночас балістичні ракети, зокрема «Іскандери» та «Циркони», залишаються одними з найскладніших цілей для української ППО. Для боротьби з ними необхідні відповідні протиракетні спроможності та достатня кількість ракет-перехоплювачів.

Окремою проблемою залишається забезпечення систем Patriot ракетами PAC-3, необхідними для протидії балістичним цілям.

Україна має адаптуватися швидше за Росію

Іващенко наголосив, що Росія намагається створити для України складну комбіновану загрозу, коли різні типи ракет і безпілотників застосовуються одночасно. У такій ситуації ППО має в один момент виконувати різні завдання.

«Противник адаптується. І наше завдання – адаптуватися швидше», – сказав голова ГУР.

За його словами, розвідка безпосередньо взаємодіє із Силами оборони та передає Повітряним силам інформацію про підготовку й можливий характер ударів.

гур моу обстріли міст повітряна війна повітряний терор рф удари по енергосистемі