Фрагменти

Від 15 місій до 3–4: чому на фронті різко скоротилася живучість НРК

Цикл життя наземних роботизованих комплексів (НРК) на полі бою невпинно зменшується через зростання щільності ворожих FPV-дронів і мінування. Якщо раніше один "робот" міг виконати 12–15 місій, то сьогодні цей показник скоротився до кількох виходів.

Про це в інтерв'ю "Оборонці" розповів Андрій Копач на псевдо "Математик" — командир підрозділу НРК у безпілотному полку "Лава" корпусу "Хартія".

Скорочення циклу життя

Головним викликом для військових залишається темп технологічних змін: українські виробники вдосконалюють платформи, однак не завжди встигають за динамікою бойових дій. Ситуація ускладнюється тим, що росіяни виділяють окремі екіпажі FPV-дронів, зокрема на оптоволокні, суто для знищення українських роботизованих засобів.

"При цьому оперативна ситуація на багатьох ділянках передбачає, що засіб може прожити лише три-чотири місії, як зараз на Куп'янську, хоча до цього це було вісім-дев'ять, ще раніше — 12-15. Цикл життя НРК зменшується через мінування, оптоволокно противника, активність FPV і цілеспрямовану увагу ворога на протидію "роботам", — зазначає "Математик".

Більшість присутніх на фронті засобів технологічно застаріли за параметрами швидкості та підвіски. Нинішні показники в 10–15 км/год вже не дозволяють безпечно долати логістичні маршрути.

"Вимога до швидкості зараз набагато більша, бо нам треба якомога менше часу проводити на логістичних маршрутах і мати мінімальне плече під'їзду. Те саме стосується і прохідності "роботів", — пояснює військовий, додаючи, що армії потрібні динамічні засоби: "Бойові платформи НРК, що обладнані стрілецьким озброєнням, ми називаємо "перські слони". Вони дуже загрозливі, але щоб дісталися до району виконання, має пройти пару століть... Ми хочемо "арабських скакунів", які прискочуть, "помашуть шаблею", зроблять свою справу і поскачуть назад".

Він наголошує, що розробникам варто змінювати конструктивний підхід: "Тож виробникам варто думати в напрямку ходової, бо зараз НРК — це переважно коробка, без підвіски, що стоїть на моторах і їздить повільно. Таким засобам у принципі важко вижити на полі бою".

Розробка ШІ-захисту

За останні роки ринок адаптувався, і рівень комплектації заводських платформ суттєво виріс. Якщо раніше засоби доводилося повністю переробляти, то зараз військові отримують платформи з високим ступенем готовності, хоча майстерні підрозділу все одно залишаються задіяними.

"Зараз укомплектованість платформ вже набагато краще, це набуло певного стандарту серед виробників і нові засоби постачаються вже на 90% укомплектовані так, як нам треба. Але повністю вгадати тут дуже складно. Практично всі НРК, які ми отримуємо, все одно дообладнуємо або переобладнуємо під наші потреби", — зауважує командир.

Паралельно військові спільно з Brave1 та Мінцифрою працюють над створенням комплексів активного захисту на базі штучного інтелекту, які зможуть самостійно виявляти та нейтралізувати ворожі FPV.

"Ідея в тому, щоб мати на засобах технологію, яка за адекватні гроші зможе виявляти та нейтралізувати FPV або зменшити ймовірність знищення самого засобу шляхом нейтралізації БпЛА. Це можуть бути різні варіанти: камера, мінірадар, камера плюс звук, — розповідає "Математик". — Питання в тому, щоб виявити цей засіб, а далі його нейтралізувати. В нашому випадку це можуть бути сіткомети. Для швидкісних засобів — постріли з дробовика, шрапнель. Але без ШІ тут не обійтися, тому все це будується на базі моделей, що навчаються на тих даних, які ми наїздили за попередні роки".

Попри всі виклики, Сили оборони утримують якісну перевагу над ворожими НРК завдяки ефективнішим системам зв'язку на основі Starlink та децентралізації роботизованих груп у підрозділах.

НРК війна технології наземні дрони роботи