Фрагменти

«Це стає політичною зброєю». The Economist вказав на ризик політизації НАБУ і САП

Британський журнал The Economist попереджає про новий ризик: антикорупційні інституції можуть перетворитися з незалежних правоохоронних органів на самостійних політичних гравців. Видання зауважує, що їхній вплив дедалі більше виходить за межі суто антикорупційної діяльності.

Очільник САП Олександр Клименко та директор НАБУ Семен Кривонос

Про це йдеться в аналітичній статті видання.

Антикорупційні органи стали противагою владі

The Economist називає НАБУ, САП і ВАКС «тріумвіратом» українських антикорупційних органів, який за останні роки сформував незалежну від політичної влади систему. У липні 2025 року вони пережили спробу президента підпорядкувати їх більш керованим інституціям. Після масових протестів Володимир Зеленський відступив і відновив незалежність органів.

Однак, пише видання, тиск на антикорупційні структури не припинився. Особливо він стосується директора САП Олександра Клименка. Оприлюднені записи свідчать, що представники влади побоювалися його можливого переобрання. На одному із записів Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу президента, нібито говорить: «Він піде на другий термін, ще сім років, і нам усім кінець».

Читайте також: САП називає це рейдерством, захист — поверненням власності: у чому звинувачують Микитася

Водночас The Economist звертає увагу на іншу сторону посилення антикорупційних органів. Парламент, уряд і опозиція в Україні залишаються слабкими, тому НАБУ та його партнери фактично отримали значний вплив на політичну систему. Один із високопосадовців, якого цитує видання, називає їх «паралельним урядом».

«Небезпека в тому, що це стає політичною зброєю»

Особливе занепокоєння The Economist викликає оприлюднення НАБУ нових записів 19 серпня. Видання зазначає, що їх оприлюднили саме в день голосування за наступника міністра оборони Михайла Федорова. Навіть співрозмовники, близькі до НАБУ, вважають, що агентство дедалі більше політизується, адже процедурної необхідності публікувати записи саме цього дня не було.

У записах, за даними видання, зокрема обговорюються можливі корупційні схеми за участю представників Офісу президента. Розслідування «Форрест Гамп» і «Феміда» стосуються, серед іншого, збору 150 млн гривень застави за колишнього міністра юстиції Германа Галущенка. За версією слідства, для цього могли використовуватися захоплені через державний реєстр компанії та операції, які проводилися із відключенням банківських систем фінансового моніторингу.

Читайте також: Як легалізовували гроші для застави Галущенка. Прокурор розповів про схему з «Сенс Банком»

The Economist не стверджує, що самі оприлюднені записи доводять політичну мотивацію НАБУ. Однак видання наголошує на системному ризику: антикорупційні органи отримали доступ до «найінтимніших моментів політики та життя людей». «Небезпека полягає в тому, що це перетворюється на політичну зброю», — пояснює колишній детектив НАБУ.

антикорупція корупція криза набу сап політика