Фрагменти

Як змінити мобілізацію в Україні: погляд військового Гнезділова на призовний вік, бронювання та службу жінок

Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов прокоментував скандал довкола фрагмента його інтерв’ю, який масово поширили анонімні телеграм-канали. За його словами, вирвані з контексту слова про мобілізацію жінок були лише особистим прогнозом на випадок, якщо війна триватиме понад три роки, а про обов’язковий призов жінок наразі не йдеться. Водночас Гнезділов окреслив власне бачення того, як має змінитися система мобілізації в Україні. Texty.org.ua наводять його позицію прямою мовою.

Якщо війна триватиме ще 3+ років, то очевидно, це відкриє двері для дискусії про жіночу мобілізацію згідно зі статтею 65 Конституції України.

Звичайно, станом на зараз про обов’язкову жіночу мобілізацію не йдеться, тому що для цього потрібно створити інфраструктуру, яка це забезпечить, відповідні умови для комфортного проходження служби, визначити категорії посад, на яких жінки проходитимуть цю службу. [Тилове забезпечення, діловодство, військово-цивільна та патронатна робота].

Зрозуміло, що штурмовиками та піхотинками у разі примусової мобілізації жінки не будуть, водночас із тим логічним є кроком віддати їм паперову та тилову роботу. В ЗСУ — 30% усіх вакантів, якщо не більше — це тил, а не фронт.

Підсумую, що ми маємо зробити вже сьогодні, щоб змінити та покращити діючу мобілізаційну систему.

Забрати у ТЦК примусову мобілізаційну функцію та передати її Національній поліції. Військовослужбовці не мають пакувати чи утримувати цивільних, у нас для цього є правоохоронні органи. Територіальні центри комплектування мають бути зосереджені на облікуванні призовного населення та внесенні змін в статусі військовозобовʼязаного в реєстрі. Усі силові та примусові заходи мають виконуватися виключно Національною поліцією, яка для того і створена.
2. Мобілізаційний поріг потрібно скоротити до 55 років, а ще краще — до 50 років. Після 50 у нас рідко хто не має болячок та здатний швидко сприймати інформацію/перевчатись/набувати нових знань. Якщо ми декларуємо технологічність та ефективність в цій війні, логічним кроком є зниження мобілізаційного віку до 21 року. Тому, так, я підтримую зниження мобілізаційного віку до 21 року та обмеження цього віку в ідеальному сценарії 50-річним порогом.
3. Система бронювання має бути радикально переглянута. Бронювати треба лише критичну інфраструктуру: медиків, енергетиків, вчителів, комунальні підприємства [за квотою], оборонні підприємства, Нацпол та ДСНС. Приватний бізнес має бути повністю позбавлений бронювання та орієнтувати свою кадрову політику на категорії громадян, які не підлягають призову, мають відстрочку чи вже відслужили.
4. Встановлення термінів служби окремим законом, а не постановами КМУ — те що і досі дійсно необхідно і критично важливо. І військовим, і військовозобовʼязаним потрібно знати, скільки часу вони будуть воювати, і скільки часу воюватимуть за них, поки вони відновлюватимуть власні сили.
5. Створення єдиної загальної черги з числа усіх військовозобовʼязаних — це нагальна потреба, це і є той самий план стійкості в питанні мобілізації, яка і досі не оголошена і не проговорена Президентом України, який і відповідає за мобілізацію.