Фрагменти
Як вижити у прифронтовому місті під атаками дронів: дієві поради Тетяни Чорновол
Після появи у мережі відео атаки ворожого FPV-дрона на продавця ринку у Херсоні соцмережами поширилися численні поради щодо того, як цивільним урятуватися від безпілотників у прифронтових містах. На думку військової та громадської діячки Тетяни Чорновол, більшість із цих рекомендацій є малоефективними.
«Всі ті маневри навколо атакуючих дронів, про які пишуть дописувачі, додають не більше 10% до шансів вижити», — наголошує вона.
Натомість військовослужбовиця пропонує власні поради, від яких, за її словами, напряму залежить виживання цивільного населення.
Головне правило: допомагати власним пілотам
Як пояснює Чорновол, перша і найважливіша порада — це не заважати та всіляко сприяти українським екіпажам БПЛА.
«Чим більше у вашому місті працює наших екіпажів БПЛА, тим менше ворожих дронів буде в місті. Ні РЕБ, ні стрілки не здатні так ефективно зменшувати дронову навалу, як екіпажі БПЛА, які працюють по ворожих дроноводах», — зазначає захисниця.
Утім, на практиці, за її спостереженнями, відбувається протилежне, оскільки цивільні нерідко сприймають українських пілотів як загрозу. Для роботи військовим необхідні багатоповерхівки (щоб високо розміщувати антени) та надійні великі підвали. У разі виявлення таких позицій ворог кидає всі сили на їх знищення, а відтак — і на руйнування самого будинку.
З цієї причини мешканці часто категорично відмовляються пускати дронарів у свої помешкання. Як зауважує Чорновол, якщо у російських окупантів незгодних цивільних просто розстрілюють, то з українськими військовими місцеві обмежуються прокльонами, а в окремих випадках навіть ріжуть дроти й розбивають антени — і це в зонах офіційної примусової евакуації, які фактично є полем бою.
Наслідки такої поведінки є плачевними.
«Ворог, який не отримує протидію, посилюється, масштабується з шаленою швидкістю і починає терор на більшу глибину в районах чи наступних селах, які ще вчора вважалися безпечними. А той будинок, куди "герої" не пустили пілотів, теж приречений. Адже якщо на першій лінії ворог не може виявити пілотів, він буде стирати будинки, які теоретично зручні для роботи БПЛА, і байдуже, що ніхто з них не літає і живуть цивільні», — застерігає військова.
Вона додає, що за відсутності військових цілей окупанти починають системно полювати на цивільних, адже FPV-дрони «сліпі», а російські оператори звітують перед командуванням про вбитих літніх людей як про знищену піхоту.
Якщо ж виїхати з міста немає змоги, Тетяна Чорновол радить не проганяти пілотів, а пустити їх працювати та домовитися про спільне облаштування житла в підвалі, де військові можуть поділитися теплом, світлом і водою.
«У ваших квартирах ви не виживете в будь-якому разі, байдуже, будуть у вашому будинку працювати військові чи ні. А у підвалах біля військових у вас є шанс дожити до приходу світлої думки, що єдиний варіант — це тікати», — підкреслює вона.
Як пересуватися під дронами
За словами військової, під атакуючим дроном неможливо втекти чи оббігти перешкоду — врятувати може хіба що везіння, як у випадку з херсонським продавцем кавунів, якому пощастило через кумулятивний боєприпас, що влучив трохи криво.
Утім, пересуватися в щільній забудові умовно безпечно все ж можливо, якщо дотримуватися двох правил: уважно слухати довкілля та тримати в полі зору укриття (відкриті підвали, під'їзди, бетонні укриття або хоча б густі високі дерева). Рухатися треба від одного укриття до іншого, зупиняючись і прослуховуючи простір. У разі звуку дрона слід негайно бігти до найближчої точки, не з'ясовуючи, чий він.
Головна проблема полягає в тому, що у фронтових містах майже всі потенційні укриття зачинені на замки.
«Під'їзди, підвали, і навіть укриття, збудовані за великі бюджетні гроші, завжди закриті на замки. Щоб бомжі не напісяли, щоб крани не вкрали, щоб військові не зайшли, і просто так, для порядку. Ті самі бабуськи, які ревносно слідкують, щоб в їх будинку все було під замком, потім метушаться, б'ються в закриті двері, коли ворожий дрон наздоганяє їх біля сусіднього будинку», — зазначає Чорновол.
Вона описує абсурдні ситуації, коли в напівзруйнованих після прильотів КАБів будинках із вибитими дверима квартир підвали залишаються намертво зачиненими на дорогі замки, а ключі вивезені головами ОСББ. У результаті ні цивільні, ні військові не можуть сховатися під час атаки. Замки залишаються зачиненими навіть у приватній забудові на лінії фронту, через що бійці, вибираючись із підбитих машин, стають легкою мішенню.
У цьому контексті військовослужбовиця закликає військово-цивільні адміністрації діяти рішуче та здійснювати рейди із примусового зрізання замків.
«Мова йде про кіллер-зони, які офіційно мають статус зон примусової евакуації, там не може бути у пенсіонерки приватної власності на підїзд чи підвал. Вирізали замки, ще й штрафом пригрозили», — вважає вона.
Окрім цього, Чорновол критикує тривалі звукові сигналу тривоги у фронтових містах, які перекривають звук наближення БПЛА, і закликає скасувати сповіщення про відбій або скоротити самі тривоги. Також вона відзначає високу ефективність бетонних укриттів-«коробочок» та пропонує розробити технологію натягування сіток між багатоповерхівками на висоті 15 метрів за допомогою дронів.
Індивідуальні правила безпеки
Серед додаткових практичних порад військова виділяє такі:
- Категорична заборона на їзду з увімкненими фарами в сутінках у 30-кілометровій зоні від фронту. Світло фар чудово видно за багато кілометрів навіть для денних FPV-дронів зі світлочутливими камерами. Ворог вважає сутінки часом переміщення військових і полює на будь-який транспорт.
- Відмова від маскувальних сіток для цивільних авто, оскільки ворог сприймає їх як наявність військової цілі.
- Підготовка житла: необхідно вичистити балкони від мотлоху, щоб унеможливити пожежу. На очищені балкони можна затягнути металобрухт, що перекриє доступ до вікон, а на козирки під'їздів — повісити ланцюги, які заважатимуть зальоту дронів з оптикою.
- Дії під час прямої загрози: якщо аналізатор зафіксував машину, з неї слід негайно тікати пішки; групі людей варто розбігатися в різні боки; у разі заходу дрона на удар необхідно відскочити вбік з одночасним падінням на землю.
Наостанок Тетяна Чорновол знову наголошує, що жодні індивідуальні маневри не замінять ефективної протидії.
«Найважливіше в будь-якому фронтовому місці для захисту від дронів — це масштабна робота наших дроноводів. Будете помагати їм — збільшите власні шанси на виживання. А найкраща допомога — це покинути ті місця, які треба їм для роботи», — підсумовує військовослужбовиця.
Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)
Підписатися