Фрагменти

Путін відкинув компроміс. На що тепер розраховує Кремль, — аналіз Foreign Affairs

Російський режим опинився у складній ситуації: перші варіанти завершення війни на своїх умовах провалилися, а виснаження власних ресурсів стає дедалі відчутнішим. Попри це, Володимир Путін не планує змінювати курс і готується до тривалої війни на виснаження, розраховуючи зламати опір України та Заходу вже цієї зими.

Про це у статті для видання Foreign Affairs пишуть аналітики Центру Карнегі.

Поразка перших сценаріїв Кремля

На початку 2025 року в Москві розраховували на швидке дипломатичне або військове вирішення конфлікту. Аналітики Центру Карнегі зазначають, що Кремль опирався на три послідовні стратегії. План «А» передбачав співпрацю з Білим домом для примусу Києва до капітуляції на російських умовах. План «Б» полягав у очікуванні повного згортання американської допомоги. Коли ж ці розрахунки не справдилися, Москва перейшла до Плану «В» — здобуття прямої перемоги безпосередньо на полі бою.

Проте станом на сьогодні жоден із цих сценаріїв не приніс бажаного для Кремля результату. Спроби схилити нову адміністрацію США до поступок провалилися, а Вашингтон зберіг санкційний тиск та передачу критично важливих розвідувальних даних. Зі свого боку, Україна за підтримки європейських партнерів змогла компенсувати втрату прямої фінансової та військової допомоги з боку США, перетворивши Європу на надійний тил для власного оборонно-промислового комплексу.

Криза оборонної економіки та втрати РФ на фронті

Перехід до затяжної війни на полі бою оголив глибокі системні проблеми всередині самої Росії. Якщо у 2024 році російська армія змогла захопити значні території, то за першу половину цього року її просування практично зупинилося. Аналітики Центру Карнегі підкреслюють, що розширення української «зони ураження» за допомогою безпілотників та побудова нових ліній фортифікацій призвели до критичного зростання втрат серед окупантів. Наразі щомісячні втрати російських військ убитими та важкопораненими перевищують обсяги поточного набору до ЗС РФ.

Економічна ситуація в Росії також неухильно погіршується. Систематичні удари по російських нафтопереробних заводах і критичній інфраструктурі призвели до виведення з ладу третини нафтопереробних потужностей країни та зумовили дефіцит пального. Дефіцит державного бюджету РФ за перші шість місяців року суттєво перевищив заплановані річні показники, а накопичені раніше резерви практично вичерпані. Це змушує Кремль скорочувати цивільні видатки та перекладати фінансовий тягар війни на бізнес і пересічних громадян, що вже викликає зростання тривожності та зниження рівня підтримки дій влади серед населення.

Кремль формує план «Г»

Попри зростання внутрішніх проблем, Володимир Путін не демонструє готовності шукати компроміси чи йти на реальні переговори. Для продовження війни Кремль формує для Росії план «Г», який базується на використанні залишків економічної міцності, репресивному апараті, цифровому стеженні та посиленні мобілізації. Крім того, Москва робить ставку на нарощування виробництва балістичних ракет і керованих авіабомб.

Експерти Центру Карнегі попереджають, що головний розрахунок Кремля на найближчу перспективу полягає у масованих ударах по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі в зимовий період. У Москві переконані, що створення гуманітарної кризи в Україні та спровокована нею нова хвиля біженців до Європи зможуть розхитати політичну ситуацію в європейських країнах, посилити позиції ультраправих сил та змусити Захід відмовитися від подальшої підтримки Києва.

агресія рф війна ескалація мирні переговори путін стратегія рф