Фрагменти
Михайло Федоров про причини своєї відставки, чіткий план війни та мобілізацію: головні заяви
Ексміністр оборони Михайло Федоров дав велике інтерв'ю виданню "Українська правда". Texty.org.ua виокремили найважливіші фрагменти розмови і подають їх у вигляді прямої мови Федорова.
Про причини звільнення
Дуже багато людей оточили Міністерство оборони і мене як міністра, тому що ми почали перебудовувати багато різних процесів всередині. І з того, що почало відбуватися в публічному просторі – певний тиск, певні правоохоронні органи навколо нашої роботи, – десь з початку квітня було зрозуміло, що градус збільшується. І що це буде чимось закінчитися.
Причина, яка пов'язана із закупівлями, з тендерами, з тим, що ми почали перебудовувати процеси в цьому напрямку – це викликало велике незадоволення у багатьох людей, які почали постійно впливати і сіяти негатив не тільки навколо президента, а і в цілому в медіапростір.
Ми не знаємо фінальну причину звільнення. Я думаю, що коли 90% людей приходять до тебе (до Зеленського – УП) і говорять: "Там щось не так, там є якась проблема, там є свій інтерес", то, можливо, важко під таким тиском сприймати об'єктивну картину світу.
Але десь у квітні я попередив президента: дивіться, зараз до вас будуть приходити і говорити, що зі мною щось не так, що в мене політичні амбіції, що в мене є дронові компанії, що я зламав якісь процеси і т.д. Ви повинні кросчекинг робити цієї інформації в мене, тому що я наступив на інтереси багатьох людей і компаній. І тут потрібна ваша підтримка.
Ви бачите, що найбільші телеграм-канали України викупили і вони почали працювати суто проти мене і моєї команди. Почали з'являтися кримінальні справи навколо людей, які працюють зі мною. Тобто цей тиск збільшувався з кожним місяцем. І під таким тиском продовжувати робити реформи…
Врешті-решт ми бачимо, що це призвело до зміни уряду і до того, що сьогодні я не на посаді.
На жаль, ми втратили кілька серйозних менеджерів у ході цих змін, у тому числі Юлію Свириденко.
Я сім років пропрацював у команді президента, ми зробили велику кількість різних проєктів, реформ, системно працювали. Міністр оборони – це квота президента. Якби мені сказали написати заяву, пояснили причини… Без проблем. Бо я ніколи не боровся за посади, я не хотів бути міністром, я не мріяв про це. Я – менеджер, який вміє будувати системи і екосистеми. Мені головне показувати результат.
Про роботу в Міноборони
Дійсно дуже багато було різних сигналів, дуже багато відбувалося подій у Міноборони.
Я 7 років працював в уряді і не міг уявити, що в Міністерстві оборони можуть бути люди, які призначені приватними компаніями на начальників департаментів. Що є вплив правоохоронної системи на деякі процеси. Тобто наскільки процес запущений в середині.
Я ніколи не боровся з конкретною людиною або групою людей, ми завжди вибудовували і будуємо системи.
Наша задача була – максимально швидко вирішити корінь проблеми. По-перше, запустити тендери. По-друге, перебудувати систему управління в Міністерстві оборони, по-іншому підбирати людей, які там працюють на основі цілей, з якими ми прийшли.
Тиск з різних сторінок я сприймав як частину процесу – потрібно просто перебудувати фундамент і тоді питання вирішити.
Про конфлікт з Сирським
Насправді в нас прямо такого особистого конфлікту з головкомом не було. Це більше світоглядний конфлікт. У нас є певна візія війни, з якою ми прийшли. Але ця візія декомпозується на певні реформи, проєкти і операції, які потрібно реалізувати.
Я презентував цю візію президенту ще, напевно, до призначення. Я з цією візією працюю з 2023 року, вона постійно проходить певний апгрейд. Після цього презентував її головкому і начальнику Генерального штабу. В нас був більш інституційний конфлікт щодо реалізації цієї візії. Плюс культурний конфлікт. Тому що потрібно давати свободу молодим лідерам, потрібно швидше приймати рішення, потрібно закінчувати певні реформи, які почалися.
Ми як Міністерство оборони не заблокували жодного рішення Генеральному штабу і головкому. Це була моя позиція як громадянина і міністра оборони – незважаючи на світоглядні конфлікти, не блокувати жоден процес армії. Тому що армія 24/7 воює і повинна бути максимально ефективна, навіть якщо я не погоджуюся з деякими рішеннями.
Про "ультиматум"
Дуже багато лунає сьогодні в медіа, що як це – Федоров поставив ультиматум. Я не ставив ніякого ультиматуму. Я пішов з посади разом з урядом. Потім почалися протести.
Був мій пресбрифінг, і після цього мені запропонували ряд посад. Я просто сказав, що в мене є певна візія, що робити далі. Де б я не був, я буду слідувати цій візії, але займати якусь декоративну посаду не буду. Я асоціюю себе як менеджера, який вміє будувати систему та досягати результату. І якщо я не бачу результату, то мене це супердемотивує.
Тому немає ніякого ультиматуму в цій ситуації. Мені запропонували посади, я сказав: "Ні, дякую, я буду працювати в іншому полі". А якщо я потрібен для реалізації візії війни, то тоді як міністр оборони я зможу це продовжити і досягнути результату, який декларував.
Враховуючи мій досвід роботи в уряді, я розумію, які посади функціональні, а які ні.
Віцепрем'єр без міністерства – це, по суті, як радник, який може радити системі, як працювати, але в тебе немає можливості сформувати команду, впливати на реальний результат. В тебе може бути інституційний конфлікт з міністерствами, якими ти опікуєшся, тому що не ти обираєш керівників цих міністерств. В тебе може бути різний погляд на ті політики, якими вони займаються. Тому це більше декоративна посада, яка не націлена на реалізацію моїх сильних сторін.
Про свою команду у Міноборони
Частина команди продовжує працювати в Міністерстві оборони. В мене немає задачі забирати всю команду і лишити Міноборони без функціональності.
Частина команди, звичайно, поступово виходить з Міністерства оборони, частина залишилася в Мінцифрі, частина команди вже зі мною зараз працює. Тобто це процес, двері ще не закриті.
У нас не було фінальної розмови з президентом, ми не посварилися, не було такого, що ми домовилися більше не спілкуватися. З моєї точки зору, комунікація ще триває, і ми повинні вийти з цієї ситуації для того, щоб Україна стала сильніша.
Про план перемоги у війні з Росією
Коли ми заходили в Міністерство оборони, у нас була чітка візія – примусити Росію до миру через асиметричні дії, збереження людського капіталу. І ця візія без "чорних лебедів", без партнерів, які можуть завтра допомогти. Вона була в тому, що ми повинні розраховувати на себе.
Задача – максимально перехоплювати все в небі. Для цього потрібно розбудувати систему малої ППО, побудувати ті системі, які ідентифікують кожну ціль і перехопити ініціативу в небі. Тому Павла Єлізарова інтегрували в Повітряні сили і почали розбудовувати малу ППО. Це air domain.
Land – це задача зупинити просування ворога на полі бою. Зробити так, щоб ми 200+ росіян знищували на кожен квадратний кілометр – з таким темпом їм буде важко окупувати за роки Донецьку область. Потрібно корпусну реформу закінчити. Потрібно вирішити проблему мобілізації. І потрібно продовжити знищувати максимальну кількість росіян, до 50 тисяч (на місяць – УП), замінюючи максимально наших людей на полі бою технологіями.
І economy – це те, що президент називає "далекобійні санкції". Покращення технологій, які дозволяють досягнути цього результату. Це боротьба з тіньовим флотом і це в цілому санкції проти економіки Росії.
І плюс когнітивна війна, тому що це сьогодні новий домен.
Є документ, який описує фінальну візію. Фундаментом є чотири ключові речі, щоб досягнути цієї візії.
Це будувати win-win відносини з партнерами. Тому ми відкривали дані для тестування штучного інтелекту, тому ми щотижня їм говорили, які в нас успіхи на полі бою – щоб партнери закохалися в нашу візію і захотіли рухатися далі.
Друге – це перемагати Росію в кожному технологічному циклі. Наприклад, відключення старлінків відкинуло Росію на роки назад, тому що неможливо замінити старлінки на полі бою сьогодні нічим для росіян. Або, наприклад, створення протиреактивного дрона-перехоплювача з реактивним двигуном.
Третє – це все відцифрувати. Ми зараз розуміємо в режимі реального часу, як рухається дрон, скільки росіян знищуємо на квадратний кілометр, яка конверсія роботи проти "Шахедів", проти крилатих ракет, проти балістики.
Наступний важливий крок – це антикорупція. Тому що якщо ти не розбудовуєш інклюзивні інституції, не створюєш і не підтримуєш їх, то це може вплинути взагалі на весь інший план війни.
Сьогодні план війни став частиною політики. Бо як захищати регіони – це рішення і влади, і центрального уряду. Перед нами є певні виклики, з якими потрібно працювати, а це рішення не тільки уряду, де, наприклад, потрібно створити спеціальний фонд для захисту прифронтових регіонів. Це також рішення місцевої влади.
Тому одна з цілей нашої з вами зустрічі для мене особисто – це поговорити про те, що план важливий і про те, що потрібно його оновлювати і рухатися далі. Я впевнений, що так чи інакше, але дискусії навколо нього будуть.
Я точно продовжу зі своєю командою працювати над оновленням цього плану, над його реалізацією, де б наша команда не була і які б у нас інструменти не були.
Про мобілізацію
Я вважаю, що потрібно дивитися на мобілізацію як на певну воронку, де є фінальний продукт – це служба в армії, де є певні умови, терміни служби, заробітна плата, є можливість зростати всередині. Тобто велика кількість різних стимулів і мотивів для того, щоб люди всередині армії знаходилися і приходили.
Все-таки українці воюють за свою свободу, і в 2022 році ми побачили, як сотні тисяч українців пішли воювати без будь-яких умов, мотивів, стимулів якихось фінансових. Тому що вони хотіли захистити свою державу. Тому нам потрібно далі давати українцям свободу і справедливість всередині армії.
Мобілізація – це всього один із етапів в цій воронці, це те, як люди потрапляють в армію. Але люди не йдуть в армію, тому що або не хочуть, або бояться померти. Це нормальний страх. І нам потрібно пояснити, що насправді не всі, хто йдуть в армію, вмирають. Або що є якісь інші шляхи, як можна служити.
Тому ми відкрили ринок іноземцям. Я вірю, що 50% на першій лінії або серед штурмовиків можуть бути іноземці. Ми зараз бачимо на Запорізькому напрямку: велика кількість військових з африканських країн воюють на стороні Російської Федерації. По деяких ділянках фронту їх навіть більше, ніж самих росіян. Тому ринок іноземців – це те, куди ми можемо рухатися.
Друге – ми збільшили заробітну плату для штурмовиків і піхоти. Вони починають з наступного місяця вже отримувати ці 7 тисяч доларів, які ми декларували.
І багато інших речей зробили, наприклад, переведення в рамках корпусу. Тобто ми почали з самого головного продукту для того, щоб пофіксити всю мобілізацію.
Далі потрібно мати терміни служби, контракти, ми це також запровадили. Ми допустили ряд помилок, коли це впроваджували, нам потрібно було більше спілкуватися з суспільством, потрібно було зробити обговорення цих реформ. Тому що ми бачимо, що суспільство втомилося від того, що багато рішень приймаються за закритими дверима. Потрібно було вийти, опублікувати план реформ і сказати: давайте з різними експертними групами проговоримо це.
У нас є всі умови для того, щоб українець, який потрапив в армію, відчував себе вільно, гідно і розумів свій шлях всередині армії і як його захищає армія і бореться за його життя. Бо ми почали рахувати, як ми втрачаємо людей, які причини.
І далі підходимо до самої мобілізації. У нас була чітка візія, що з цим робити, хто цим повинен займатися, як формувати правильно вибірку – як зробити, щоб ми розуміли, хто нам конкретно потрібен і як з цими людьми працювати. Я зараз не хочу спойлерити, бо ця реформа, я впевнений, продовжить свою роботу. І нехай вже люди, які будуть її реалізовувати, презентують і пояснять її.
Наша задача була в липні її вже показати і запустити в серпні для того, щоб у вересні у нас вже не було взагалі цієї проблеми. От такий був таймлайн, я його показував депутатам і напевно про нього говорив публічно.
Я знаю, що далі продовжується обговорення цієї реформи всередині Міністерства оборони і зараз там будуть призначення. Заступниця, яка буде відповідати за це – я хотів її призначити, але не встиг, – вона там продовжить працювати. Тому я сподіваюся, що ця реформа буде розвиватися далі.