Ракетна атака на зброярів під Києвом: що відомо про наслідки, укриття та організаторів події

Про це журналіст написав на своїй сторінці у соцмережах.

Проблеми з укриттями та евакуацією

Як зазначає Богдан Мірошниченко, на місці події було чутно три вибухи. Перші дві ракети впали майже одночасно на відстані близько 100 метрів одна від одної, а третій приліт стався за п’ять хвилин. Водночас у Повітряних силах заявили, що росіяни випустили дві ракети, а ще одну вдалося збити. Учасники заходу вказують, що ворог застосував саме повітряний підрив, розраховуючи на максимальну кількість жертв. Станом на зараз відомо про 11 загиблих та понад 100 поранених.

Один із присутніх розповів, що сирени на місці події нібито не лунали, хоча Повітряні сили оголошували офіційну тривогу за кілька хвилин до ударів. Як зауважує Мірошниченко, якщо сповіщення почули не всі, це свідчить про проблеми із системою оголошення небезпеки. Повноцінних підземних укриттів на локації не було — у цій ролі слугувала лише певна бетонна споруда. Після прильотів присутніх закликали прямувати туди, проте люди в паніці почали бігти в ліс.

Медична допомога на місці також зіштовхнулася із перешкодами. За словами журналіста, чергових карет швидкої допомоги на заході не виявилося, тож медиків довелося викликати вже після удару. Величезну роль у порятунку людей відіграли військові та свідомі громадяни, які мали із собою по кілька турнікетів. "Один з виробників почав евакуацію поранених на НРК ближче до дороги", — зазначає головред "Оборонки".

Надання допомоги ускладнювала й сама локація, розташована в лісовій місцевості. Через незручний під’їзд для спецтранспорту між пожежними машинами та швидкими утворився затор, що затримало медиків. На думку Мірошниченка, за інших умов вдалося б врятувати більше життів. Додатковою проблемою став вкрай слабкий мобільний зв’язок, який заважав як оперативно викликати служби, так і зв'язуватися учасникам між собою.

Стосовно публічності заходу, журналіст зазначає, що відкритих анонсів події не було, проте її активно поширювали у профільних спільнотах. ШІ-зображення, яке з'явилося в мережі, виявилося реальним — воно походить із презентації виставки, яку розсилали потенційним учасникам (першоджерелом публікації було видання "Дзеркало Тижня", яке отримало її від одного зі зброярів). Хоча у презентації не зазначалися конкретне місто чи локація, там містилося достатньо відомостей про масштаб і формат події, що могло привернути увагу ворога у разі витоку файлу з закритих груп.

Організатором заходу виступила асоціація "Армада", до якої входять великі компанії з виробництва дронів і яка належить до об'єднання "Українська рада зброярів". Остання заперечує свою причетність до організації, тож відповідальність лежить безпосередньо на "Армаді". Представники асоціації спочатку відмовлялися від коментарів і не робили публічних заяв, однак пізніше стало відомо, що організатор також перебуває в лікарні, а сама асоціація опублікувала заяву про співпрацю зі слідством та висловила співчуття постраждалим. Водночас Мірошниченко спростовує чутки про причетність кластера Brave1, наголошуючи, що в організації дізналися про захід лише напередодні ввечері і не мають до нього жодного стосунку.

Необхідність нових протоколів безпеки

Як зазначає Богдан Мірошниченко, збройні виставки та форуми в Україні відбуваються щотижня і це не є чимось надзвичайним, адже зазвичай на них забезпечують належні заходи безпеки, а самі події необхідні для комунікації інженерів, військових, чиновників і преси. Водночас в Україні досі відсутні єдині безпекові стандарти, які б регламентували проведення подібних івентів, через що заходи можуть організовувати без належної перевірки, а державні служби просто не встигають гарантувати захист.

Крім того, журналіст звернув увагу на слова президента Володимира Зеленського про те, що під час війни не можна проводити жодних збройних виставок. "Повчальні вечірні слова Зеленського "ніякі виставки зброї під час війни проводити не можна, про це вже тисячу разів попереджали" звучать трохи дивно, адже сам президент теж бував на українських збройних форумах, а організація деяких із них погоджується на найвищому рівні", — зауважує Мірошниченко.

Головред "Оборонки" закликає не піддаватися емоційним закликам щодо повної заборони будь-яких галузевих заходів. "Зараз ви будете чути багато голосів людей, які не дотичні до галузі, не розуміють що таке збройна виставка і скільки їх взагалі проводиться кожен тиждень. Вони будуть кричати, що всі форуми зброярів треба заборонити, а винних розстріляти", — пише журналіст.

За його словами, такі зустрічі критично важливі для оборонної промисловості, так само як і тренування військових. "Насправді ж ці виставки та форуми потрібні для виробництва зброї так само, як військовим потрібна робота на полігоні. Деякі збройні виставки — це БУКВАЛЬНО робота на полігоні. І кожен, хто іде працювати на неї дійсно трохи ризикує: чиновник, зброяр, військовий, журналіст. Якщо захід погано організовано — то сильно ризикує", — наголошує Мірошниченко.

Він також додає, що функціонування українського ОПК базується на ринкових засадах, а не на суворій державній вертикалі, як у Росії. Це вимагає постійної розбудови горизонтальних зв'язків: пошуку партнерів, обміну досвідом та вільного діалогу між державою та виробниками. Присутність медіа на таких подіях також є необхідною для розвитку компаній, а профільні журналісти завжди дотримуються правил висвітлення.

Специфіка збройного бізнесу в усьому світі тримається на особистих контактах та довірі, через що компанії витрачають значні кошти на участь у міжнародних заходах. Можливість продемонструвати техніку наживо та провести тест-драйв є невіддільною умовою успіху зброярів. Проте, як підсумовує Мірошниченко, заходи безпеки мають бути кардинально переглянуті — із перенесенням майданчиків під землю та в безпечніші від балістичних загроз регіони.

Докладніше читайте у статті "Оборонки".

балістика безпека виставка зброярі київщина опк ракетний удар

Підпишіться, щоб отримувати найкращі статті на e-mail (раз на два тижні)

Підписатися

Подивитись свіжий випуск